Матеріальні втрати українців: зруйновані будинки, знищені квартири, спалені автомобілі, навіть вибиті шибки, понищений дах та побутові речі – за це все має заплатити держава, яка вже спричинила безліч зла.

Поки що не розроблено та немає єдиного чіткого і простого механізму компенсації шкоди/збитків, завданої збройним нападом росії. 

Однак вже зараз постраждалим важливо належним чином підготуватися до стягнення збитків у майбутньому – головне в цьому правильно зібрати докази і передати їх нашій державі.

Куди заявити про пошкодження/руйнування?

Якщо ви власник пошкодженого або знищеного майна, то потрібно подати інформаційне повідомлення:

• самостійно – через Єдиний державний вебпортал електронних послуг з використанням мобільного застосунку Порталу Дія;
• заяву про злочин до поліції (самостійно), щоб отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
• через адміністратора центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) або нотаріуса – це можливо з 11 квітня 2022 року;
• самостійно через додаток "Київ Цифровий". З 9 квітня 2022 року у застосунку будь-хто може надати свідчення про пошкоджені та зруйновані через війну будинки чи інші об’єкти по всій України (не тільки Київ), а також повідомити про особисті матеріальні втрати через агресію рф;
• самостійно через офіційні державні канали зі збору даних про військові злочини рф: сайт "росія заплатить", сайт "Російсько-українська війна: докази", портал Warcrimes, створений офісом Генпрокурора. 

Подавати інформаційне повідомлення можуть власники пошкодженого або знищеного нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, з моменту введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".

Як підтвердити руйнування майна?

З метою фіксації факту руйнування майна для того, щоб потім можна було отримати компенсацію, відшкодування шкоди та збитків необхідно:

1. Зберігати документи про право власності на майно (угоди про купівлю-продаж нерухомості, договір дарування, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, свідоцтво про право на спадщину тощо), квитанції на рухоме майно (техніку, речі та інше, що знаходилось в будинку), технічний паспорт на майно;
2. За можливості зробити витяг щодо перебування майна у власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
3. У разі пожежі чи аварійного стану — викликати працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій для усунення наслідків та складення відповідного акту руйнувань/ушкоджень із обов’язковим зазначенням їхньої причини (обстріл, ракетний удар), отримати його копію;
4. Звернутися до військової райдержадміністрації із заявою про складання акта обстеження житла. 

Якщо з якихось причин можливості оформити такий документ немає – необхідно звернутися до сусідів і разом із ними скласти акт, внісши до нього їхні пояснення й показання.

Доказами пошкодження чи знищення вашої нерухомості та майна, що перебувало в будинку/квартирі/гаражі/сараї, а також характер пошкодження чи знищення майна можуть бути:

• фотографії (відео) нерухомості до і після оскаржуваних подій;
• фотографії (відео) інтер’єру нерухомості (майна, що знаходилося в ній) до і після подій;
• детальна фото- та/або відеофіксація окремих предметів інтер’єру чи того, що від них залишилось;
• інформація зі ЗМІ, якщо вони робили публікації про конкретний інцидент за цією адресою (наприклад, репортаж про те, як ракета потрапила до житлового будинку та зруйнувала його);
• квитанції, що підтверджують вартість рухомого майна (побутової техніки, меблів), яке знаходилося всередині житла, що було знищено;
• детальні свідчення сусідів, родичів, друзів, де описані обставини пошкодження житла, характер пошкоджень, майно, яке знаходилось в нерухомості, пояснення свідків обстрілу, зокрема шляхом складення адвокатом акту опитування особи за її згодою. 

Як оформити докази пошкодження/руйнування майна?

Докази пошкоджень/руйнувань можуть бути представлені у вільній формі. Але при цьому бажано, щоб у них містилися такі відомості:

1. ПІБ та паспортні дані особи, яка зафіксувала те, що сталося, у тому числі дані того, хто знімав фото та відео;
2. Місто, точна адреса, дата та час пошкодження/руйнування об'єкта (можна з точкою геологації), кому належить право власності на майно;
3. Опис, як і від чого сталося пошкодження/руйнування майна, від якого виду зброї або типу боєприпасу (якщо є можливість зробити фото або зняти на відео залишки боєприпасів з елементами маркування та серійних номерів);
4. Опис того, що зруйновано, із зазначенням ключових ушкоджень, зокрема короткий опис характеру кожного ушкодження;
5. Креслення або схема місця події із зазначенням місць ураження та траєкторії руху боєприпасу, що спричинив ураження;
6. Фото (при можливості зробити таку фотографію) знищеної/знешкодженої одиниці військової техніки агресора, яка завдала пошкодження;
7. Фото того, як виглядав зруйнований об'єкт до пошкодження/руйнування та фотографії кожного з місць у пошкодженому об'єкті до їхнього руйнування/пошкодження;
8. Експертний висновок, що підтверджує обставини руйнування житла;
9. Дані свідків (ПІБ, контакти, реквізити паспортів або інших документів, що дозволяють ідентифікувати особу), які в майбутньому зможуть надати свідчення.

Для документування злочинів Міжнародна асоціація юристів (IBA) розробила додаток EyeWitness to Atrocities. 

Він допомагає фіксувати фото- та відеодокази, які потім можна передати до органів влади України та Міжнародного кримінального суду. Програма корисна тим, що:

• має режим маскування та приховану галерею (де можна зберігати відзняті матеріали із використанням пароля);
• є можливість екстренного видалення (матеріали, що ще не завантажилися, будуть втрачені);
• є перевірка та захист даних;
• eyeWitness може перевірити автентичність відзнятих матеріалів для ЗМІ та інших організацій.

Коли можна отримати відшкодування?

Постановою Кабінету Міністрів України №326 від 20 березня 2022 року затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації. 

Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади мають розробити і затвердити у шестимісячний строк методики визначення збитків.

Оскільки бойові дії ще досі ведуться, ані уряд, ані парламент поки що не затвердили порядок і розмір компенсації за те майно, яке пошкоджено чи знищено після 24 лютого 2022 року, тож і звернення до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих війною, не матиме реального результату. 

Важливо розуміти, що зараз відсутня і будь-яка альтернативна адміністративна процедура з цього питання.

Уряд заявив про створення в майбутньому спеціального Фонду зруйнованого майна та інфраструктури, а також створив можливість реєстрації в додатку "Дія" інформації про пошкоджене та зруйноване майно громадян України. 

Отже наразі нагальним є збір та підготовка документів та доказів руйнувань/пошкодження/знищення майна для реалізації впроваджених у майбутньому процедур і отримання відшкодування. 

Якщо ви сумніваєтесь у достатності зібраних доказів чи фізично відсутні в місці знаходження майна, то є сенс звернутись за допомогою. Зараз волонтерять і адвокати.