"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Економічний патріотизм: як придбана чашка кави наближає перемогу України

Економічний патріотизм: як придбана чашка кави наближає перемогу України

Чому під час війни важливо не лише працювати бізнесу, а й максимально споживати українські товари і послуги.
Вівторок, 26 квітня 2022, 14:09
head of RM компанії Green Candle

"Купуйте українське, виробляйте українське, споживайте українське" — набувають нового, саме життєво важливого сенсу. Мова про виживання. 

Під час війни ми зрозуміли, як кожен з нас може вплинути на перебіг подій. Наблизити нашу перемогу над росією може військовий на фронті, боєць ТРО, лікар, який лікує поранених, волонтер, який збирає кошти, купує та привозить все необхідне для армії та населення. 

Зараз як ніколи наш народ став одним цілим механізмом, оскільки все, що ми робимо в тилу допомагає нашій армії, економіці та країні в цілому. 

Саме сьогодні ми бачимо вплив наших дій, — якщо б ми не вистояли найважчі перші дні, ми не отримали б таку важливу допомогу та підтримку світу. 

Реклама:

Так і в економіці: нам життєво необхідно перебудовувати, перевозити виробництва та відновлювати свою роботу. Не почнемо допомагати самі собі — нам не будуть допомагати союзники.

Зараз особливо важливо купувати товари вітчизняного виробника, це не просто заклики до патріотизму, а вимоги виживання під час війни. 

Кошти, отримані від продажу такої продукції наповнюють держбюджет, капітал накопичується всередині країни, і, найважливіше, ми надаємо підтримку вітчизняному виробнику. 

Президент України Володимир Зеленський звернувся до громадян з проханням за можливості працювати, тому що це допоможе забезпечити економіку країни грошима, з яких в тому числі дотуються Збройні сили. 

Під час війни люди бояться, що їх будуть засуджувати через речі, які до нападу агресора були для нас повсякденністю — відвідування салонів краси, придбання товарів не першої необхідності, відвідування заходів. 

Ми маємо зрозуміти, що це не зрада, не марнотратство. У суспільстві негласно вважається, що зараз можна відкласти все це на післявоєнний час. Хоча це не так, це якраз не патріотична поведінка, відкладати можливе споживання на потім.

Якщо наразі споживач стоїть перед вибором отримати послугу або ні, купити товар або ні, та не може вирішити його, через докори сумління, — я раджу все ж таки купити і допомогти економіці України. 

Для прикладу, купуючи ранкову каву, ви не лише надаєте кошти на заробітну плату працівникам кав'ярні, а й допомагаєте сплачувати оренду, відновлювати логістику. Крім того, ви отримаєте позитивні емоції, повертаючись частково до попереднього життя. 

Коли ви, відвідуючи салон краси, сплачуєте гроші за надану роботу, ви забезпечуєте коштами майстра. Він у свою чергу витрачає їх, здійснюючи кругообіг грошей всередині країни. А свідомі громадяни сплачують податки зі своїх прибутків, поповнюючи державну казну.

Тому кожний раз, коли українець стоїть перед вибором — купувати зараз щось чи ні, бажано все ж таки зробити вибір на користь покупки. 

Ми повинні пам'ятати, що економіка України продовжує функціонувати навіть під обстрілами, підлаштовуючись під нові умови. Хоча в перші два тижні війни призупинили свою діяльність близько 70% підприємств, зараз багато з них починають розробляти план щодо відновлення роботи. 

Деякі компанії, офіси та виробництва яких розташовані в містах з активними бойовими діями, перевозять своє обладнання, потужності та співробітників в більш безпечні регіони. 

Найбільша частка підприємств, які здійснили релокацію, належить тим, які спеціалізувались на гуртовій та роздрібній торгівлі, харчовій промисловості, виробники машин та обладнання, а також IT-компанії.

Згідно з даними Міністерства економіки України, вони отримали більше 1600 звернень від підприємств на переміщення виробництв в рамках держпрограми. 

З них більше 300 вже здійснили переїзд у західні регіони країни, половина з них вже повноцінно працюють. Пріоритетними вважаються звернення компаній, які є виробниками товарів першої необхідності та забезпечення ЗСУ, хоча скористатись програмою можуть всі фірми.

Частина підприємств перекваліфіковуються для потреб воєнного часу, наприклад фабрики — замість повсякденного одягу тепер шиють одяг для військових та бійців ТРО. 

Так, відомий український дизайнер Андре Тан прийняв рішення відшивати теплі флісові кофти, балаклави, спальні мішки та навіть плитоноски солдатам. Власник бренду налагодив виробничий процес таким чином, що вже на 12 його фабриках шиють речі, які так необхідні нашим захисникам.

В перші дні війни український бренд жіночого одягу One by One також підлаштувався під потреби військових та замість жіночних суконь та трендових костюмів почали шити флісовий одяг та білизну захисникам. Потім пішли далі і почали виробництво жилетів та розгрузок.

Це лише два приклади з десятків, як власники підприємств облаштовують свої виробництва під нинішні потреби. 

Хоча зараз порушені економічні зв'язки між різними областями країни, існують проблеми з експортом, ми можемо бачити, як багато компаній роблять все можливе для відновлення свого функціонування. 

Відповідальні підприємці, під час війни не ставлять за мету заробити "всі гроші світу", а намагаються бути корисними державі.

Вірю, що Україна може швидко адаптуватись під нові реалії та якомога ефективніше функціонувати. Звичайно, на роботу негативно впливає зменшення кількості працівників, споживачів та порушення логістичних ланцюгів. 

Хочу ще раз наголосити, що кожен з нас може бути корисним державі: приєднатись до армії, стати бійцем ТРО, долучитись до волонтерства, підтримувати ЗСУ матеріально, купуючи військові облігації або бути добросовісним підприємцем, який вчасно сплачує податки. Все це наближає нас до перемоги!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: