Як економічна дипломатія допомагає Україні перемогти у війні з росією

Як економічна дипломатія допомагає Україні перемогти у війні з росією

Беспрецедентна економічна блокада та глобальна депутінізація: росія випередила Іран і Північну Корею за кількістю запроваджених щодо неї санкцій.
Вівторок, 12 квітня 2022, 18:33
Спеціальний представник Міністра закордонних справ з питань економічної дипломатії

Даючи рішучу відсіч російській агресії проти України, світ вже запровадив більше 6 тисяч санкцій проти рф. 

Колись поважний член світової спільноти — росія — швидко стала токсичною країною-ізгоєм. Більш 2 сотень потужних міжнародних компаній повністю вийшли з ринку рф та припинили взаємодію з російськими партнерами. 

Ми всі чули прогнози, що в разі повномасштабного нападу росії, Україна не протримається і трьох днів. 

Але ми вже більш як півтора місяці стоїмо і ведемо визвольну боротьбу проти російських окупантів як на воєнному фронті, так і на не менш важливому дипломатичному полі бою. 

Реклама:

Результати тиску, який українська економічна дипломатія послідовно чинить на росіян, вражають. У останньому аналітичному звіті JPMorgan зазначається, що російська економіка близька до дефолту, а її майбутнє безперспективне. 

Наше МЗС вже поклало росію на лопатки. Ми продовжуватимемо боротися, доки російський бізнес на крові не зазнає повного фіаско. 

МЗС затягує санкційний зашморг для російської економіки

Наступна задача — усіма можливими засобами маємо посилювати санкційний тиск та ізоляцію держави-агресора. Ми повинні підтримувати готовність наших західних партнерів до швидких та активних дій. 

Для введення нових санкцій не потрібно шукати якихось "грандіозних" приводів. 

Кожен день уповільнення санкційного тиску на росію дорівнює сотні невинних жертв. Все, що мало відбутись для введення найжорсткіших санкцій – вже відбулось 24 лютого 2022 року. 

росія розпочала війну у серці Європи, війну на знищення нашої держави та народу. Щоб позбавити м’ясника путіна можливості надсилати нові й нові ракети в українців — треба діяти. 

Крім того, на державних телеканалах та вустами депутатів своєї держдуми росія дуже гучно говорить, що її цілі виходять далеко за межі України. На ці заяви треба звернути особливу увагу тим у Європі, хто зараз закликає "не злити кремль".

Після викриття звірств, які чинила російська армія в Бучі, Гостомелі, Ірпені, кожна країна, яка буде вагатися у запровадженні ембарго на енергоносії з росії — є прямим спонсором геноциду українського народу. 

Кожен барель нафти, кіловат електроенергії, тонна вугілля, що будуть закуплені у рф, відтепер просякнуті кров'ю тих, кого знищили рашисти. 

І Європа це поступово усвідомлює — п’ятий санкційний пакет включає ембарго на імпорт російського вугілля. За оцінкою Єврокомісії, Росія втратить 4 млрд євро на рік. 

Найголовніша ж перемога української економічної дипломатії — це заборона заходу російських суден до європейських портів. Це означає, що логістичні ланцюжки агресора буде зруйновано, і його економіка зазнає величезних втрат. 

Окремий вектор роботи МЗС у ці дні — це виштовхування з росії тих міжнародних компаній, які все ще не зрозуміли, чому їм потрібно звідти піти. 

Мова і про бізнес, який виробляє або імпортує в рф споживчі товари, і особливо про підприємства, які безпосередньо чи опосередковано працюють на російський воєнно-промисловий комплекс. 

Ми чинимо на них величезний тиск, щоб донести просту думку: прийшов час зробити остаточний вибір. Ви на стороні добра або на стороні зла, BASF, Bayer та 3M (Minnesota Mining and Manufacturing Company)?

Готуємо "План Маршалла" для України

На жаль, українська економіка теж зазнала нищівних ударів. Збитки України від війни, що розпочала рф, вже перевищили 1 трлн доларів. 

Але, незважаючи на воєнні дії, що тривають, бізнес має працювати повноцінно, щоб живити і фронт, і тил. 

Якщо підприємець не зможе працювати, уряд не збільшить обсяг бюджетних надходжень, Україна не матиме вагомих економічних преференцій, а люди й далі втрачатимуть роботу — шлях до перемоги буде більш важким та тернистим.

Отже, крім санкційного порядку денного, МЗС стоїть на захисті економічних інтересів України на міжнародному рівні. 

Це сприяння збільшенню експорту, залучення іноземних інвестицій, кредитування, участь у роботі міжнародних економічних організацій, угоди про вільну торгівлю тощо. 

Один із найпомітніших актів економічної дипломатії в історії — це План Маршалла, який було висунуто США у 1947 році. 

Він передбачав програму технічної і економічної допомоги для відновлення економіки європейських країн після Другої світової. 

І зараз ми робимо усе можливе, щоб аналог цього документа, Програма економічного відновлення України, був на столі західних партнерів найскоріше. 

Адже його реалізацію потрібно починати ще до завершення бойових дій, щоб забезпечити стабільну роботу української економіки в умовах війни — і на довгу перспективу. 

"План Маршалла" для України має включати не тільки грошові вливання, а створення преференцій, пільгових умов та екосистеми підтримки України та наших підприємців. 

Крім того, щоб назавжди ліквідувати залишки залежності від росії, ми повинні прискорити економічну та енергетичну інтеграцію з країнами ЄС. 

Критично важлива енергетична інфраструктура має задовольняти потреби фронту та тилу. Тому українську енергосистему треба не тільки зберегти, але й реформувати. 

Стратегічна мета — повна незалежність енергосектору України та здобуття статусу ключового енергопартнера ЄС. Для її втілення вже напрацьовані основні вектори розвитку — це "зелена" енергетика, водень і згодом повна "зелена" трансформація економіки. 

Для реалізації ми маємо якомога швидше отримати від союзників конкретні гарантії, угоди та програму дій. 

Щоб Україна мала прозорі домовленості з чіткими зобов’язаннями сторін, а не намагалася застрибнути в останній вагон після закінчення війни аби отримати хоч-які інвестиції. Починати працювати та запускати проєкти потрібно вже сьогодні.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: