ІТ у війні: як працює індустрія

ІТ у війні: як працює індустрія

Як війна вплинула на одну з провідних галузей української економіки — ІТ.
Вівторок, 22 березня 2022, 17:44
віце-президент із стратегії і технологій GlobalLogic

Підступна та нелюдяна війна росії проти України точиться уже четвертий тиждень. Але масштаби трагедії, яка торкнулася кожного із нас, ще досі важко осягнути. 

Навіть якщо обмежитись лише масштабами економіки чи конкретної індустрії.

Як війна вплинула на одну з провідних галузей української економіки — ІТ, що індустрія інформаційних технологій робить для нашої спільної перемогу і чому ми обов'язково переможемо? 

Бізнес у війні — як виглядає нова реальність 

Люди – найважливіший актив кожної ІТ-компанії, головна цінність та рушійна сила індустрії. 

Реклама:

Ми повторювали це багато років поспіль, але саме зараз ці слова набули особливого змісту. 

Всі плани на випадок агресії росії, які ми створювали та відпрацьовували з 2014 року, – про безпеку наших людей. 

Чи були ми достатньо готові до повномасштабного вторгнення? Очевидно, що ні. Але ми зробили все можливе і неможливе, аби швидко перевезти у безпечні місця максимум наших спеціалістів та членів їх родин. 

Надали їм всю необхідну фінансову підтримку, організаційну та інформаційну допомогу.

Координаційний центр та "гаряча лінія" в режимі 24/7, прихисток для сотень біженців у львівських офісах GlobalLogic, десятки організованих маршрутів з Києва та Харкова, які часто вивозили наших коллег та їх родичів просто у перервах між обстрілами мирних міст. 

Все це реальність самовідданої роботи понад сотні наших колег з першого дня війни. І ще більшої кількості колег-волонтерів, які пропонували і пропонують допомогу з транспортом та житлом. Внесок цих людей важко переоцінити!

На третій тиждень війни можемо трохи зітхнути – 84% наших спеціалістів перебувають у відносній безпеці. Навіть більше людей (в тому числі тих, що досі перебувають у зоні активних бойових дій) вже повертаються до проєктних задач. 

Чому це важливо?

Щоб воювати та перемагати країні потрібна економіка, що працює. І тут сфера ІТ може суттєво допомогти.

Ще у довоєнні часи – за 2021 рік ІТ-індустрія принесла в економіку України майже 7 млрд валютної виручки та сплатила 23,5 млрд гривень податків (ріст втричі! за останні шість років).

У той час як ключові джерела експортних надходжень – металургія та сільське господарство – у зоні високого ризику, коли тисячі підприємств зупиняються через війну, а мільйони людей втрачають роботу – Україні як ніколи потрібні бізнеси, які продовжують працювати. 

Експортна ІТ-індустрія – це відновлення робочих місць, внутрішній попит на товари і послуги, волонтерська допомога армії, лікарням, рятувальникам – всім тим, хто бореться за нашу свободу на передовій. 

Це зовнішні (експортні) надходження в економіку України для підтримки нашої боєздатності та перемоги.

Наразі 100% клієнтів GlobalLogic продовжують з нами працювати. Ми не скорочуємо людей на проєктах, продовжуємо в повному об'ємі виплачувати компенсації. 

Ми фінансово підтримуємо колег, які вступили до лав ЗСУ та ТРО, зберігаємо за ними місця на проєктах. Ми знаємо, що більшість наших колег по індустрії чинять так само.

На початку березня ми планово та в повному обсязі сплатили всі податки за 4 квартал 2021 року. Щонайменше 3,5 млн гривень (лише те, про що ми знаємо достеменно) компанія та наші колеги вже перерахували на потреби ЗСУ, ТРО тощо. 

Наша материнська компанія Hitachi виділила $3 млн на підтримку гуманітарних програм червоного хреста в Україні. 

Загалом сукупний внесок компанії на підтримку України та українців з початку війни вже перевищив 500 млн гривен. І ми продовжуємо і надалі робити все можливе для нашої спільної перемоги.

За даними IT Асоціації України, лише з початку війни великі ІТ-компанії сплатили понад 187 млн гривень податків наперед, виділили 352 млн гривень на гуманітарні цілі та 175 млн гривень на ЗСУ. І галузь ІТ точно може і хоче зробити більше. 

І я повторюсь, наш перший та найбільший внесок у перемогу лежить у економічній площині.

Наостанок розділу про економіку повторюсь, що наша компанія ніколи не була присутньою в країнах-агрессорах, не співпрацювала з жодними клієнтами з росії чи білорусі. 

Компанія Hitachi оголосила про припинення роботи у росії. Радий, що багато компаній вчинили так само і вірю, що вчинять і інші. Це важлива складова економічної боротьби. 

Український кіберфронт

Я вже згадував, що багато наших колег вступили до лав ЗСУ (зокрема ТРО). Безмежно вдячний кожному з них за самовідданість та героїзм.

Разом з тим хочу підкреслити: вклад кожного у спільну боротьбу – надважливий, чи то зі зброєю в руках, чи то у продовженні виконання задач, що вмієш найкраще.

На сьогодні в кожному з нас живе дві особистості — людина-волонтер і людина-спеціаліст. Ми спостерігаємо справжнє єднання бойового духу, відданості своїй справі та палких сердець наших колег.

Наші люди допомагають закуповувати тепловізори, бронежилети, дрони для армії і таких, як ми — багато. Спеціалісти долучаються до створення волонтерських сайтів, чат-ботів і застосунків, корисних в умовах війни.

У кібервійськ є свій фронт і тут триває боротьба з сильною перевагою українців. Мабуть, вже всі вивчили, що таке DDOS-атаки, проте, як на мене, набагато більшого клопоту ворогові завдають взломи інфраструктурних об’єктів та баз даних.

Створення хаосу дезорієнтує противника та виводить з ладу його логістичні центри та мережі.

Треба сказати, що міць централізованої російської воєнної машини насправді виявилась сильно перебільшеною. У ворога є суттєві проблеми з інформаційною безпекою, ймовірно, через звичайну недбалість та корупцію.

Що буде далі? 

Ця війна політично та економічно давно вийшла за межі України. Таким самим глобальним буде її вплив на всі без винятку сфери нашого життя. Всі без винятку індустрії. Зокрема і ІТ. 

Вже завтра іноземні компанії відчують дефіцит ІТ-спеціалістів у світі і ось чому. 

За нашими підрахунками, світова ІТ-індустрія налічувала близько 400 тисяч розробників з країн-агресорів. Світ відреагував на вторгнення росії в Україну санкціями, які вплинули й на російське ІТ. 

По-перше, з росією відмовилася співпрацювати велика кількість платіжних мереж. Російські програмісти не зможуть отримувати гроші за свою роботу.

Звісно, деякі компанії зможуть сплачувати біткоїнами або етеріумами, однак це не буде масово. Як наслідок – з російськими інженерами перестануть співпрацювати зовсім. 

По-друге, росіяни поступово обмежують доступ до інтернету. Звісно, відмова від мережі не відбудеться за один день, проте жителі росії опиняться в обмеженому світі, а тому працювати із західними замовниками не зможуть — це буде фізично неможливо. 

По-третє, міжнародні компанії самостійно відмовляться від роботи з росіянами, щоб економічно не підтримувати країну-агресора. 

Велика кількість брендів вже свідомо пішла з російського ринку. Компанії не хочуть вести бізнес з тими, хто розпочав та веде війну — ми очікуємо, що цей тренд продовжуватиметься. 

Вищезгадані фактори спричинять великий дефіцит інженерних кадрів у всьому світі. Якщо раніше сумарна кількість IT-вакансій у світі становила близько мільйона розробників, то нині ця цифра збільшиться. 

Впродовж наступних декількох місяців варто очікувати бум на ринку інженерів. І якщо раніше ІТ-ринок вже був перегрітим, то найближчим часом він закипить. А українські спеціалісти, у порівнянні з російськими, однозначно матимуть на ньому перевагу.

Для нас, українців, це шанс для ще швидшого розвитку індустрії. Станом на січень 2021 року, частка ІТ становила 37% від експорту всіх послуг України і цей сектор продовжить зростати. 

Завдяки співпраці з іноземним бізнесом, ми зможемо посилити вітчизняну економіку, яка вже скоро почне відбудовуватися. 

Головне пам’ятати – наша перемога зовсім близько!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: