Нова хвиля авіазлиттів не за горами

Нова хвиля авіазлиттів не за горами

Об’єднання двох американських компаній створило п’яту за розміром авіакомпанію в США. Чому це важливо для всього ринку?
Середа, 9 лютого 2022, 13:07
заступник виконавчого директора МВФ

У понеділок дві американські авіакомпанії Frontier і Spirit оголосили про злиття. 

Формально менша за розміром флоту Frontier (110 літаків) за 2,9 млрд доларів придбає Spirit (174 літаки), хоча все ж таки аналітики називають це поглинання "злиттям рівних". 

Загальна сума угоди з урахуванням боргів – 6,6 млрд доларів. Назва та бренд об'єднаної компанії ще не відомі.

Чому це важлива подія? Є щонайменше 4 основні причини.

Реклама:

Формування Великої п'ятірки

По-перше, злиття створює п'яту за величиною авіакомпанію США, яка впритул наблизиться до американської "Великої четвірки": American Airlines (19,3%), Southwest Airlines (17,4%), Delta Air Lines (15,5%) та United Airlines (12,4%).

Усі цифри станом на кінець 2020 року та показують частку ринку компанії на локальному американському ринку. 

У Spirit частка була 5,8%, а у Frontier – 3,6%, що разом дає 9,4% місцевого ринку США – у компаній понад 1100 денних рейсів лише у США. 

Вони також літають у Латинській Америці та країнах Карибського басейну. Спільно "велика п'ятірка" матиме близько 75% ринку, але не думаю, що така концентрація створить проблеми при затвердженні угоди регуляторами. У наступній за ними компанії буде частка 5,3%.

Нові перспективи галузі після пандемії

По-друге, важливо, що це перша подібна угода на ринку після початку пандемії. Як ми знаємо, транспортна галузь і туризм сильно постраждали від обмежень у мобільності людей, і не лише капіталізація компаній сильно просіла, а й подальші перспективи галузі поки що виглядали не дуже райдужно. 

Укладання угоди зараз може свідчити, що експерти та інвестиційні банкіри вважають, що дно кризи для галузі пройдено. 

А це означає, що, швидше за все, кількість таких угод збільшуватиметься, і ми побачимо більше авіаальянсів.

Але й до пандемії угод було небагато. Бум консолідації у галузі спостерігався ще на зорі нового тисячоліття. 

На той час із 10 найбільших авіакомпаній (багато з яких мали фінансові складнощі і навіть проходили через банкрутства) якраз і з'явилася сучасна "велика четвірка":

- У квітні 2001 року, ще до подій 9/11, American Airlines купила збанкрутілу Trans World Airlines (TWA), що з 30-х років 20 століття входила в топ-4 американських авіакомпаній. 

- В 2013 році вже збанкрутілу American Airlines, купила менша за розмірами US Airways (USAir), яка за 8 років до того об'єдналася з America West Airlines (була 8-ою на ринку). 11-мільярдне злиття American Airlines і USAir зробило об'єднану компанію, що залишила собі найбільш відомий бренд American Airlines, найбільшою авіакомпанією не тільки в США, але й у світі.

- У 2008 році компанії Delta Air Lines і Northwest Airlines оголосили про створення найбільшого на той час авіа (і до 2011 року) перевізника у світі із флотом у 786 літаків.

- У 2010 році шляхом обміну акціями об'єдналися компанії Continental Airlines та United. Загальна вартість операції була 8,5 млрд. доларів.

- У тому ж 2010 році найбільша лоу-кост компанія Southwest Airlines за 1,4 млрд доларів придбала дрібнішого конкурента AirTran Airways. 

Ця угода вивела компанію в топ 4 гравців на ринку, а незабаром Southwest Airlines змогла наростити частку ринку та стати другою за розміром.

В останні роки на ринку авіазлиттів було відносне затишшя. До недавніх великих угод можна віднести хіба що:

  • покупку в 2016-2018 році Alaska Airlines компанії Річарда Бренсона Virgin America за 2,6 млрд доларів, що зробило Alaska домінуючим гравцем на західному узбережжі США;
  • у 2017 році Lufthansa придбала другу за величиною німецьку авіакомпанію, Air Berlin, яка в період Холодної війни здійснювала рейси між США та Західним Берліном, проте після низки хаотичних покупок інших компаній збанкрутувала;
  • 2016 року американська FedEx купила голландську TNT Express за 4,8 млрд доларів. Незважаючи на те, що цю угоду в цілому можна віднести до поштової/логістичної галузі, вона теж важлива для авіагалузі, оскільки обидві компанії мали великий авіапарк. 

Однак FedEx не змогла поповнити свій парк 54 літаками TNT, оскільки європейське законодавство забороняло іноземцям володіти понад 49% акцій європейської авіакомпанії.

TNT Express довелося продати свій авіабізнес TNT Airways ірландській ASL Aviation. При цьому авіахаб TNT у Бельгійському Льєжі не став частиною угоди та став хабом FedEx у Європі.

Зважаючи на таке довге затишшя, нинішнє злиття – подія на ринку не проста.

Бізнес-модель авіадискаунтерів

По-третє, варто зазначити, що злиття Spirit і Frontier створює другу за величиною компанію в сегменті ультра лоукост (ultra low-cost carriers). 

Перший лоукост бізнес-модель запропонувала ще 1949 року американська компанія Pacific Southwest Airlines (PSA). 

Однак у культ її вже звела Southwest Airlines, про яку я згадував вище. Перший раз про Southwest Airlines я прочитав ще років 15 тому у книжці "Стратегія Блакитного Океану" Кіма Чана та Рене Моборна з INSEAD. 

Кейс лоукостера в ній знався дуже докладно. Як ми бачимо, в останнє десятиліття компанія стала ще більшою і сильнішою.

Концепція бізнес-моделі лоукостера (ще називають бюджетні авіалінії або дискаунтер) дуже проста: знижувати витрати всіма можливими способами і за рахунок цього пропонувати дешево базовий тариф на переліт (принцип low cost – low fare (низькі витрати – низькі тарифи)), а додаткові опції продавати за додаткові кошти.

Всім відомо, що авіабізнес є досить дорогим способом пересування та перевезення вантажів, в т.ч. через великі витрати, які так і хочеться знизити — наприклад, за рахунок польотів у другорядні аеропорти (у яких дешевші аеропортівські збори для компаній), зменшення часу простою в аеропорту і, як наслідок, більшої кількості перельотів на добу (наприклад, в Southwest Airlines кожен літак у середньому виконує 6 рейсів на добу. 

Компанії-дискаунтери часто не замовляють наземний транспорт в аеропортах (до літака треба йти пішки), не пропонують безкоштовний сервіс на літаку, зменшують (на 7-8 см) крок крісел у салоні літака, що дозволяє вмістити у літак більше пасажирів. 

Тобто ви летите "no frills" (без надмірностей). Зате й ціни на авіаквитки в таких авіакомпаніях — найнижчі.

Ультра лоукостери, такі як Spirit та Frontiers, йдуть ще далі. У літаках цих авіакомпаній вам практично доведеться платити за вибір місця або за провезення додаткового багажу. 

А в деяких випадках місця навіть не вказані у квитки – це стимулює пасажирів швидше підніматися на борт літака та скорочувати час стоянки в аеропорту. 

Такі компанії більше орієнтуються на прямі перельоти з одного міста в інше, уникаючи необхідності в пересадках — це дозволяє їм не нести витрати на автоматичне переміщення багажу з рейсу на рейс. 

Ціни на квитки – а це важливий фактор для пасажирів – у таких компаніях можуть бути ще нижчими, ніж в інших дискаунтерах, особливо якщо ви купуєте квитки безпосередньо у компанії через Інтернет. 

В окремих компаній вартість реєстрації в аеропорту суттєво перевищує ціну авіаквитка. У такій ситуації пасажири стимулюються проходити онлайн-реєстрацію, що економить бюджетному перевізнику витрати на оренду стійки реєстрації та персоналу в аеропорту.

Виглядає так, що злиття значно покращить становище об'єднаної компанії на цьому ринку, і вона зможе і надалі знижувати витрати на більш ніж 2800 напрямках польотів – акціонери очікують, що угода може принести до 1 млрд доларів економії на рік. 

На момент оголошення про угоду у компаній більше 500 напрямків перетинаються, так що після злиття вони зможуть перенаправити літаки, що вивільнилися, за іншими маршрутами, а це ще й додаткові доходи.

Подолання складнощів злиття

Ну і останнє, будь-які злиття дуже складні, а в авіаційній галузі вони реально ускладнюються тим, що об'єднання інформаційних систем має бути проведене без "відриву від виробництва", тобто без переривання рейсів – важливо, щоб клієнти компаній не відчули складності інтеграції. 

Наприклад, при угоді USAir та American Airlines операційне злиття відбулося лише у 2015 році, через 2 роки після фактичної угоди – так довго фахівці з інтеграції вивіряли всі моменти. У банківській галузі, де я довго працював і займався саме такими інтеграціями, завдання дуже схожі.

При цьому важливо розуміти, що кожна компанія має своїх лояльних клієнтів, а також політики (policies), які покликані плекати таких клієнтів. 

Будь-яке злиття – це виклик таким політикам, тому що об'єднаній компанії доведеться створювати продукти та нові правила, які обов'язково комусь із клієнтів не сподобаються.

Не можна сказати, що для дискаунтерів скарги клієнтів є чимось несподіваним. Лоукостери знижують витрати і ціни, і багато в чому це знижує якість обслуговування клієнтів. 

Обидві компанії, і Spirit, і Frontier, мають одні з найгірших показників задоволеності клієнтів у галузі, та одні з найбільших відсотків скарг. 

Однак, будь-яка трансформація – хороший привід підійти з розумом і до питання якості обслуговування, інакше клієнти підуть, і компанія не досягне цілей акціонерів.

Акціонери хочуть знизити витрати на 1 млрд доларів на рік, тому впевнений, що цим проєктом займатимуться консультанти та експерти з трансформацій ще не один рік.

Отримання регуляторних дозволів, інтеграція інформаційних служб, оптимізація наземних служб, робота з профспілками пілотів, переорієнтація маршрутів літаків, загальне планування замовлень нових літаків, інтеграція систем навчання персоналу, уніфікація продуктових лінійок та тарифів та багато інших завдань ще багато місяців будуть займати уми та руки багатьох фахівців.

Незважаючи на потенційні складнощі операційного злиття, аналітики оцінюють угоду позитивно – курс акцій Spirit виріс на кінець дня після оголошення на 17,2%, а у Frontier – на 3,5%. 

Важливо відзначити, що до злиття компанію підштовхує один із спільних акціонерів – приватна інвестиційна компанія (private equity) Indigo Partners та її засновник Біл Франке (Bill Franke), який за останні роки консолідував у своєму портфелі акції також чилійської JetSmart, мексиканської Volaris та угорського Wizz Air. Так що, пристебніть ремені — зважаючи на все, це не останнє злиття в галузі.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: