"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Дія Сіті: три небезпеки оази благоденства

Дія Сіті: три небезпеки оази благоденства

Чому створення пільг та правових винятків для окремих галузей замість реформ трудового законодавства може створити умови для зловживань?
Понеділок, 7 лютого 2022, 08:06
кандидат економічних наук

Закони, що регламентують функціонування Дія Сіті, радикально змінюють правові умови діяльності IT-сектору, фактично створюючи для нього оазу благоденства. 

Особливо в частині оподаткування. Експерти, які працюють з податками давно, відразу пригадали 1999 рік. В кінці минулого століття тодішній "гірничо-металургійний" младолігархат заявив про себе, пролобіювавши під себе Закон "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України". 

Якщо порівняти ці закони, то можна впевнено зробити висновок про те, що податкові апетити IT набагато більші податкових апетитів традиційних укркапіталістів.

Не заперечуючи прогресивності та перспективності IT-галузі та необхідності нормативного врахування її особливостей мушу звернути увагу на деякі потенційні небезпеки, пов’язані із практичним запровадженням приписів Дія Сіті.

Реклама:

1. Системно-теоретична небезпека

Деякі норми Дія Сіті по суті є правовими гібридами. Вони не вписуються в існуючу правову систему. Дія Сіті це фактично один великий комплексний виняток із загальних правил. 

Ключові інструменти, що підлягають застосуванню в рамках Дія Сіті, прямо суперечать фундаментальним засадам національної правової системи.

З подібними експериментами наша держава вже знайома. І ні до чого доброго вони зазвичай не призводили. 

Наприклад, після кризи "Еліта-Центр", діячі житло-будівельної галузі пролобіювали прийняття для себе спеціального законодавства, яким в українську правову систему ввели англосаксонську категорію "довірчої власності". 

Цю юридичну трансплантацію тоді мотивували підвищенням захисту приватних інвестицій в житлове будівництво. Втім, фінансова криза довела, що оператори ринку, які діяли в спецрежимі, не змогли забезпечити обіцяний захист інтересів інвесторів. 

Натомість особливий режим генерував величезну кількість проблем з оподаткуванням контрагентів, оформленням операцій та розподілом відповідальності за якість зведеного житла.

Імплементація в систему несистемних правил завжди підвищує ризики. Наприклад, такий гібридний елемент Дія Сіті, як гіг-контракти, є надзвичайно зручними для власників великих ІТ-компаній. 

Більшість власників бізнесів в інших галузях економіки були б щасливі мати такі ж можливості оперативного розпорядження робочою силою. Але їм це заважає зробити старий радянський Кодекс законів про працю.

Замість того, щоб системно змінити цей Кодекс в інтересах усього суспільства, законодавець вирішив зробити "трудові" винятки для однієї галузі. 

Таким чином, працівники, які опиняються в умовах застосування спецрежиму, будуть фактично вилучені із цілісної системи соціально-трудового забезпечення. І фрагментарні ін’єкції спецнорм у відповідні закони тут навряд чи зарадять. 

Такий підхід є потенційною загрозою для всього бізнес-середовища. Адже нормативний ексклюзив несе ризики не тільки для того елемента, який було штучно введено в чинний правовий механізм, але й для самого механізму. 

2. Практично-фіскальна небезпека

Податкові умови – просто казкові. Без перебільшення. 

Ставка податку на прибуток резидента Дія Сіті — 9%, замість 18%. Та й сплачувати цей знижений податок доведеться не тоді, коли прибуток зароблено, а тоді, коли власник вирішить вивести прибуток з бізнесу. 

Ставка податку з працівників — 5% замість 18%. Єдиний соцвнесок — 22% від мінімального розміру зарплати (зараз це смішні 1430 грн), а не від всієї фактичної суми зарплати.

Як тільки в законодавстві з’являється податкова пільга, гуру податкової мінімізації одразу розпочинають поглиблений аналіз можливостей використання відповідних норм з метою ухилення від сплати податків. 

Зараз провідні центри українських мінімізаторів працюють на повну потужність. Бухгалтерський ефір вже потроху наповнюється натхненими коментарями про нове "вікно можливостей". 

При визначенні тих, хто може долучитися до пільгового режиму Дія Сіті, Закон "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" використовує химерні формулювання, які можуть стати ефективним знаряддям для податкових зловживань. 

"Консультування з питань інформатизації", "бізнес-аналіз предметної області", "розробка користувацької документації", "розроблення контенту вебсайтів", "індивідуальна мистецька діяльність", "дослідження та експериментальні розробки у сфері природничих і технічних наук", "проведення маркетингових кампаній та надання рекламних послуг" — це не перелік найпоширеніших лінгвістичних конструкцій в сфері сірого обналу, це описи пільгових видів діяльності резидентів Дія Сіті.

Чи зможе Мінцифри вчасно відфільтрувати "мінімізаторів"? Маємо в тому величезні сумніви. Сучасна індустрія податкової мінімізації має потужний правовий інструментарій і давно навчилась ефективно використовувати досвід та сили талановитих адвокатів.

3. Морально-етична небезпека

Держава надає резидентам Дія Сіті безпрецедентні податкові пільги і регуляторні полегшення. У зоні підвищеного комфорту опиняється галузь, яка практично не постраждала (а в деяких сегментах – суттєво виграла) від пандемії. 

За даними Асоціації ІТ Ukraine, за останні три роки обсяг ІТ-експорту збільшився вдвічі. Впродовж наступних чотирьох років очікується ще одне подвоєння результатів.

Рівень оплати праці в галузі, за різними оцінками, в п’ять-сім разів, перевищує середній по країні рівень.

Як пояснити власникам, наприклад, туристичного чи кінопрокатного бізнесу, які ледве животіють після covid-нокауту, чому податкові пільги держава надає не їм, а тим, хто і без пільг "в шоколаді"?

Як пояснити, скажімо, перевізнику, чому в нього немає омріяної можливості односторонньої відмови від договору з працівником, а резиденту Дія Сіті така можливість чомусь надана? 

Як пояснити будь-якому українському бізнесмену, чому позапланова перевірка резидентів Дія Сіті може проводитися виключно за наявності письмового погодження керівника відповідного держоргану? 

Україна вирішила створити бізнес-касту обраних?

Складається враження, що свідомість ідеологів Дія Сіті досі перебуває в парадигмі 90-х років минулого століття. Але зараз інші часи. 

Бізнес- егоїзм, орієнтований на штучне підвищення власної конкурентоздатності за рахунок суспільства, в sustainability-епоху втрачає адаптивну ефективність, і стає репутаційним ризиком. 

Такі ризики в системі нових ESG- цінностей є найнебезпечнішими. Ті, хто робить усвідомлений вибір на користь inequality, в очах серйозних західних партнерів приречені стати токсичними. 

І якщо перелік резидентів Дія Сіті буде сприйматися суспільством, як список жлобів та шахраїв, то порядні IT-бізнеси будуть всіляко уникати такої компанії.

Тому ми б порадили тим, хто прагне долучитися до Сіті-"пісочниці", добре поміркувати над тим, чи воно того варте.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: