Ціна аграрної "тіні" – понад 250 мільярдів гривень

Земельний гід

Про ринок землі: все, що треба знати

Ціна аграрної "тіні" – понад 250 мільярдів гривень

Скільки Україна щороку втрачає від тіньового ринку землі та як це може виправити новий закон.
Середа, 8 грудня 2021, 08:16
голова Всеукраїнської аграрної ради

Минулого тижня парламент зробив рішучий крок у боротьбі з "тінню" в агросекторі: депутати проголосували в другому читанні за законопроєкт №5600.

Серед його норм – запровадження мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) для аграрних виробників.

Іншими словами, кожен, хто має в обробітку землю і не здає її офіційно в оренду, сплачуватиме податки.

Тіньові схеми

Умовною точкою відліку утворення "тіні" в секторі можна вважати 2012-2014 роки. Це стало зрозумілим із серії розрахунків, які Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) провела п’ять років тому, аби визначити обсяг тіньових земель у країні.

Реклама:

За даними Державної податкової служби, у 2012 році офіційно оброблялося 35,5 млн га земель, оскільки саме з такої площі сплачувався єдиний податок четвертої групи.

У 2014 році таких земель стало лише 26,6 млн га, у 2017 році – 20,4 млн га. Протягом п’яти років в Україні "зникли" 15 млн га сільськогосподарської землі.

Також експерти ВАР проаналізували дані Держгеокадастру за 2017 рік, щоб з’ясувати, скільки сільськогосподарської землі перебувало в офіційній оренді. Результат – з доступних 33,2 млн га близько 12,7 млн га були вільними. Цей обсяг можна вважати потенційною площею земель у тіньовому обробітку.

Таким чином, в Україні 30-40% земель – понад 8 млн га – обробляються "по-чорному". Бюджети всіх рівнів щорічно недоотримують 50-90 млрд грн. Крім податків, держава втрачає ще й на реалізації необлікованого "чорного" зерна, яке вирощується на таких землях і продається за готівку.

Найпоширеніша схема ухилення від сплати податків – коли власник начебто самостійно обробляє землю. Насправді ж землевласник неофіційно здає ділянку в оренду та отримує за це тіньові кошти. Така ситуація вже давно створює перекіс в агросекторі не на користь сумлінних платників податків.

"Чорні" фермери, пропонуючи більші гроші за оренду, конкурують з аграріями, які працюють легально. Такого не повинно бути в цивілізованій країні.

Пʼять років державної глухоти

У 2017 році ВАР на державному рівні окреслила цю проблему. Експрезидент Петро Порошенко порушив це питання на Нацраді реформ. Ми сподівалися, що проблема вирішиться, адже низка пропозицій ВАР увійшла до законопроєкту №7363. Це був єдиний президентський законопроєкт, який депутати завалили.

Проте ми не зупинялися. У вересні 2018 року ВАР презентувала Мінфіну оновлені показники втрат бюджету від нелегального обробітку землі та напрацьовані законопроєкти, покликані вирішити проблему.

Розрахунки довели: якщо легалізувати тіньові кошти, їх вистачить на фінансування річного обсягу державної підтримки АПК. Утім, з незрозумілих причин відомство ці пропозиції не врахувало.

З цих фактів можна зробити лише один висновок: усі розмови політиків про їх бажання зробити села багатшими, наповнити бюджет і побороти "тінь" були звичайним популізмом. Реальний механізм виведення сектору з тіні – запровадження податку на гектар. Про нього ВАР говорить уже пʼять років.

Що таке мінімальне податкове зобов’язання

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – не окремий і не додатковий податок для аграрних виробників. Це мінімальна сума податків, яку повинні будуть сплачувати сільгоспвиробники в розрахунку на гектар землі.

Приміром, якщо виробник обробляє землю як фізична особа, йому потрібно сплатити податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір (ВЗ) з усіх своїх доходів. Крім того – податок на землю та ПДФО з орендної плати.

У підсумку виходить щонайменше 4 тис грн з га на рік. Якщо ж землю обробляє юридична особа, потрібно сплатити єдиний податок четвертої групи, з орендної плати – ПДФО та ВЗ, а також ПДФО та ВЗ зі своїх доходів.

За даними ДПС за 2020 рік, у легальних аграрних виробників у середньому (за вирахуванням ЄСВ) виходить близько 2 200 грн/га. За об’єктивних причин, наприклад, через низьку родючість земель, показник може бути меншим.

Протягом перших двох років дії закону, у 2023-2024 роках, МПЗ становитиме 4% від нормативно-грошової оцінки (НГО) землі, з 2025 року – 5% від НГО.

У середньому МПЗ становитиме 1 200 грн/га. Якщо сума податків буде рівною чи перевищить МПЗ, то доплачувати не доведеться. Якщо ж сума виявиться меншою, то треба буде доплатити різницю між сплаченими податками та МПЗ.

До підготовки законопроєкту №5600 до другого читання були залучені фахівці ВАР. Вони доклали зусиль, аби в частині запровадження МПЗ акт став збалансованим та робочим. Його ухвалення вітає вся аграрна спільнота.

Реальні кроки замість популізму

Усі "страшилки" опонентів не мають жодного підґрунтя: податок не потрібно буде платити власникам городів. МПЗ поширюватиметься лише на земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів. Отже, тим, хто працює легально, боятися не слід, вони і так сплачують значно більше.

Нововведення розраховане на тих, хто свідомо ухиляється від сплати податків, і таких багато. Саме тому законопроєкт №5600 такий знаковий для агросектору. Нарешті замість популізму виробники дочекалися реальних кроків влади.

Схвалення документа свідчить про одне: в Україні можливо робити зміни, особливо коли суспільство давно на них чекає. Головне – політична воля.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: