"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Скільки держава витрачає на лікування хворого на COVID-19?

Скільки держава витрачає на лікування хворого на COVID-19?

Вакцинація обходиться державі у десятки разів дешевше, ніж перебування хворих у стаціонарі, а загальні витрати на лікування до кінця року складуть 14,8 млрд грн.
П'ятниця, 3 грудня 2021, 13:12
аналітикиня StateWatch

Не зважаючи на пришвидшення темпів вакцинації від COVID-19, кількість щеплених українців досі залишається недостатньою — станом на кінець листопада лише 11 млн українців отримали необхідні дві дози. 

А це лишень трохи більше третини дорослого населення. Натомість кількість пацієнтів із важким перебігом хвороби в реанімаціях та на стаціонарі все ще стабільно велика. Україна несе значні бюджетні витрати на їх лікування. 

Поряд з тим, деякі держави в світі починають вголос говорити про скасування державного фінансування пацієнтів з COVID-19, які не мають щеплення. 

Так, в уряді Сінгапуру оголосили плани з 8 грудня припинити плату за лікування коронавірусу тим громадянам, які самостійно вирішили не вакцинуватися. Подібні плани озвучують в Південній Кореї. 

Реклама:

На сьогодні достеменно невідомо, чи готовий український уряд до настільки жорстких заходів азійських країн. Але як вже стало зрозуміло, під час світової пандемії, країни досить швидко копіюють світові практики, котрі увінчалися успіхом. 

Зайві мільярди 

Експерти StateWatch вирішили розібратися, скільки Україна витрачає на лікування одного пацієнта з COVID-19 на стаціонарі, та скільки коштів можна було б зекономити, якби населення проходило вакцинацію активніше. 

Державні кошти на лікування хворих на COVID-19 на стаціонарі у 2021 році закладені у бюджетній програмі "Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення"

За реалізацію коштів "ковідного" пакету медгарантій відповідальна Національна служба здоров’я України. Вона здійснює оплату закладам охорони здоров’я, визначеним для надання стаціонарної допомоги пацієнтам з COVID-19. Наразі в Україні таких 484 лікарні.

 

На початку цього року МОЗ для забезпечення пакетів медгарантій просив 9 млрд грн. Ці кошти передбачалися для близько 258 тис. госпіталізованих осіб з коронавірусом. 

Та реалії виявилися куди гіршими. 

На запит StateWatch в НСЗУ повідомили, що очікувані витрати на медгарантії COVID-19 зросли і до кінця року складуть 14,8 млрд грн. 

Станом на початок листопада з цієї суми вже було реалізовано 10,2 млрд грн (близько 69% від закладеної суми).

За підрахунками чиновників в білих халатах, загалом кількість пацієнтів, які отримали послуги стаціонарного лікування COVID за державний рахунок, на початку листопада становить 471 тис осіб. Це майже вдвічі більше, ніж передбачалося на початку року. 

В НСЗУ не повідомляють, скільки точно коштує вартість одного пакету медгарантій стаціонарної допомоги хворому на COVID-19. 

Оплата за послуги пакету медгарантій "не передбачає облік витрат на одного пацієнта", — повідомили в нацслужбі на запит. 

Однак в бюджетних розрахунках аналітики StateWatch знайшли середні витрати на одного пацієнта на цей рік у сумі 35 тис грн. Улітку НСЗУ повідомляла, що фактичні середні витрати на той час складали 27 тис грн. 

Зрозуміло, що така цифра є динамічною, і на кінець року може суттєво різнитися від перших двох. 

Загалом через низький рівень вакцинації населення і, відповідно, неочікувано високого рівня витрат на стаціонарне лікування пацієнтів з COVID-19, до кінця року з державного бюджету додатково витратять близько 5,8 млрд грн, чим забезпечать лікування близько двісті тисяч пацієнтів, на яких спочатку кошти не передбачалися. 

Для розуміння, така сума вдвічі перевищує річні витрати держави на хіміотерапевтичне лікування онкохворих, — у відповідній бюджетній програмі на ці ж потреби у 2021 році було закладено 2,6 млрд грн.

У той же час, у StateWatch підрахували, що середня вартість повного курсу вакцинації одного українця становить близько 552 грн. Тобто в надцять разів менше, ніж процес повернення нещепленого пацієнта з того світу. 

І хоча вакцинація в поодиноких випадках може не бути панацеєю від захворювання на COVID-19 з тяжкими наслідками, світовий досвід показує, що створення колективного імунітету шляхом щеплення не менш ніж 70% дорослого населення країни може повністю зупинити поширення вірусу. А відтак зекономити бюджету чималі кошти на інші не менш важливі суспільні потреби. 

Зважаючи на наведені цифри, висновки напрошуються очевидні. Українцям краще відгукнутися на всі вмовляння МОЗ, і пройти повний курс вакцинації, ніж стати черговою галочкою в бюджетні статистиці уряду. Чи і зовсім отримати відмову у компенсації дороговартісного лікування COVID-19.

Аналітична стаття підготовлена StateWatch за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проекту "Громадський контроль над бюджетними витратами проти COVID-19". Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: