Запрошуємо на перший за час великої війни Банківський форум

Що робити Україні в умовах надзвичайно високих цін на газ?

Що робити Україні в умовах надзвичайно високих цін на газ?

Як український енергетичний ринок реагує на підвищення вартості газу в ЄС та чи є альтернатива?
Четвер, 23 грудня 2021, 08:11
генеральний директор Української енергетичної біржі

Вартість газу на європейському ринку вперше в історії перевищила $2000 за тисячу кубометрів. 21 грудня ціна січневого ф'ючерсу на хабі TTF у Нідерландах зросла до $2004 за тис. куб. м, або €171,52 за МВт*год.

Криза на газовому ринку відбувається насамперед через дефіцит ресурсу, тому ринок уважно спостерігає за новинами щодо введення в експлуатацію "Північного потоку-2" і саме вони викликають різкі зміни цін на газ.

Від європейських хабів залежить і Україна. Адже ціни на природний газ корелюються з європейськими трендами.

На коливання цін впливають наступні чинники серед яких:

Реклама:

- погодні умови;

- призупинення сертифікації "Північного потоку-2";

- перебої у виробництві енергії ВДЕ, що призводили до більшого використання традиційних видів енергії;

- недостатні запаси газу в європейських сховищах;

- дефіцит скрапленого газу у Європі через його вищі котирування в Азії;

- новини про новий штам COVID-19 "Омікрон". 

Високі ціни на природний газ на вітчизняних ринках своєю чергою впливають на всю економіку України викликаючи інфляцію. Особливо зростання вартості товарів і послуг прискорилось в енергетичній галузі.

У жовтні Нацбанк України зберігав прогноз інфляції на 2021 рік на рівні 9,6%. У грудні цей показник сягнув вже 10,9%.

Попри це, така ситуація має і певні позитивні моменти для вітчизняної газової галузі. Зростання цін забезпечує додаткові фінансові надходження. 

Цим можуть скористатися газовидобувні компанії у середньостроковій перспективі й вкласти кошти у збільшення видобутку вітчизняного блакитного палива для потреб України та частково покрити його дефіцит.

Ми вже і зараз бачимо зростання видобутку газу компаніями з приватним капіталом. Так, у жовтні поточного року ними було видобуто 442 млн куб. м природного газу, що на 6% більше проти жовтня минулого року. 

Це стало історичним місячним рекордом видобутку газу приватними компаніями в Україні. За 10 місяців 2021 року їх видобуток зріс на 2% до 4,13 млрд куб. м. Це теж є новим досягненням. За умови збереження високих цін така тенденція може бути наявна і у майбутньому.

Газовий ринок України потрібно реформувати і насичувати альтернативними природному газу продуктами для зменшення ризиків і коливання цін.

Наразі Україна споживає близько 30 млрд куб. м природного газу. З них близько 20 мільярдів — ресурс власного видобутку. Частину дефіциту, а це 10 млрд кубів, можна закрити шляхом розвитку альтернативних видів енергії. Це біогаз, біометан. 

У цьому напрямку спостерігається позитивна динаміка. За рік в Україні було побудовано 5 біогазових установок. Їх кількість зросла з 51 до 56. 

Ресурсна база для виробництва біогазу дозволяє розвивати цей напрямок в енергетиці й надалі. У деяких випадках природний газ можна замінити твердим паливом. Ця практика теж успішно використовується.

Пріоритетні напрямки щодо виробництва біопалива для України:

- для виробництва електроенергії: виробництво біометану для безпосереднього заміщення природного газу та комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (ТЕЦ на біомасі);

- для виробництва теплової енергії: впровадження ТЕЦ на біомасі переважно аграрного походження;

- для транспорту: виробництво біометану з біомаси сталого походження та рідких біопалив першого та другого поколінь. 

Газову інфраструктуру України технічно можна використовувати для транспортування біометану. Оскільки він є повним аналогом природного газу, то для його використання підходять газові котли та двигуни, газові електростанції, інше енергетичне обладнання, а для транспортування — газопроводи.

Україна має одну з найбільших площ сільськогосподарських насаджень, а відповідно запас сировини для виробництва цього виду біопалива. Потенціал виробництва біометану в Україні у 7,8 млрд кубометрів у рік.

Перспективним є і виробництво зеленого водню. Це паливо отримане з відновлюваних джерел у переважній більшості способом електролізу води. Але, наразі виробництво зеленого водню достатньо витратне. 

На сьогодні вартість біометану є приблизно втричі меншою від вартості зеленого водню. Їх "бухгалтерське зрівняння" очікується лише у 2050 році за умови ціни останнього нижче за 2$/кг. 

Використання у широких масштабах зеленого водню потребує глибокої модернізації газотранспортної системи та будівництва, окремої від газової, нової інфраструктури у зв'язку з особливостями цього палива. 

Для того, щоб заощадити на чималих фінансових вливаннях у модернізацію газового обладнання та інфраструктури, експерти пропонують так звану метанацію зеленого водню з отриманням синтетичного метану.

Щодо світових тенденцій до використання енергії з відновлюваних джерел, то за 20 останніх років виробництво первинної енергії з біопалив та біомаси збільшилося на третину і складає близько 10% від загального постачання первинної енергії.

Близько 11% первинної енергії постачається за рахунок біоенергетики і у ЄС. Це становить 65% від загального обсягу енергії з усіх відновлюваних джерел. 

За прогнозами Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики (IRENA), до 2050 року ВДЕ можуть складати 60% і більше від загального обсягу кінцевого споживання енергії у багатьох країнах.

У ЄС цю частку можуть збільшити з 17% у 2015 до понад 70% у 2050-му. У Китаї з 7% до 67%. У США та Індії обсяги енергії з відновлювальних джерел можуть скласти дві третини і більше. Біоенергетичні проєкти успішно впроваджуються у ЄС та світі.

Наприклад, у Вільнюсі з населенням 550 тисяч людей знаходиться ТЕЦ на біомасі одна з найбільших у Східній Європі. Вона забезпечує 85% потреби міста в опаленні і 25% в електроенергії. 100% теплової енергії з ВДЕ у Вільнюсі планують використовувати у 2040 році.

Співставні приклади є в Стокгольмі, Копенгагені.

Зростання цін на викопне паливо відкриває перспективу все більшого використання пелет. Важливим чинником є те, що сировиною для їх виготовлення є деревина — поновлювальний ресурс. 

Пелети є екологічним і енерговмісним видом палива, також їх виробництво сприяє вирішенню проблеми утилізації деревних відходів. Наразі ринок пелет активно розвивається.

Не слід забувати і про енергоефективність, що дозволяє значно заощаджувати ресурси. 

Але для того, щоб Україна досягла європейських показників енергоефективності необхідно впровадити комплексну стратегічну енергетичну програму, яка б охоплювала всі напрямки розвитку альтернативних джерел енергії, які є пріоритетними в країні, що дозволить зменшити залежність від експортерів газу та знизити витрати на нього.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: