Як закон про організації водокористувачів гарантує Україні стабільні врожаї

Земельний гід

Про ринок землі: все, що треба знати

Як закон про організації водокористувачів гарантує Україні стабільні врожаї

Як новий законопроєкт допоможе більш ефективно утримувати меліоративні системи та зрошувати землі.
Середа, 1 грудня 2021, 13:16
Менеджер проєктів з питань зрошення Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО)

Остання масштабна реформа в сфері гідротехнічної меліорації відбулась майже 20 років тому, коли за рішенням КабМіну внутрішньогосподарську меліоративну мережу, яка не підлягала паюванню в процесі реформування колективних сільськогосподарських підприємств, почали передавати в комунальну власність. 

Ця процедура не була завершена, а результатом передачі стало те, що більшість внутрішньогосподарських меліоративних систем залишилися з невизначеним правовим статусом, і на них розпочалася масова руйнація та розкрадання конструктивних елементів. 

Також погіршення технічного стану інженерної меліоративної мережі та обладнання на тлі зростання вартості енергоносіїв та щорічної інфляції не додавало оптимізму щодо розвитку гідротехнічної меліорації і в першу чергу зрошення. 

Ці фактори призвели, по-перше, до здорожчання вартості поливу. По-друге, зумовили різке скорочення площі земель, на яких застосовується гідротехнічна меліорація. 

Суттєвою є проблема з тим, що сьогодні аграрії не можуть самостійно фінансувати будівництво чи ремонт об’єктів меліоративної інфраструктури під свої потреби, оскільки такі механізми й інструменти не передбачені чинним законодавством. 

Вирішити вказані проблеми покликаний законопроєкт № 5202-д про створення організацій водокористувачів (ОВК) та стимулювання гідротехнічної меліорації земель. 

Що передбачає законопроєкт? 

Організації водокористувачів не є ноу-хау України. Такі організації існують в інших країнах і створюються сільгоспвиробниками з єдиною метою: спільно управляти меліоративними системами – як зрошувальними, так й осушувальними.

Їх створення уже давно назріло і в Україні, адже в останні роки страждає від посухи вже не тільки південь України, а практично вся територія. 

Аграрії в такі періоди використовують хімічні та біологічні методи стимуляції рослин, але це не настільки ефективно, як меліорація. На сьогодні саме використання гідротехнічної меліорації, зокрема зрошення, є засобом, який забезпечує гарантоване отримання врожаю сільськогосподарських культур незалежно від змін клімату. 

Так, попередні посушливі роки довели, що там, де застосовується зрошення, втрати від впливу посух мінімальні, особливо це стосується південного регіону України.

Процес розробки законодавчих підстав щодо створення ОВК активізувала місія Світового банку, яка була в Україні у 2015-2017 роках та рекомендувала застосувати найкращі практики з управління об'єктами меліоративних систем.

До розробки законопроєкту були залучені представники всіх заінтересованих сторін – центральних органів виконавчої влади, громадськості, науки, аграрного бізнесу, міжнародних фундацій. 

Експерти USAID АГРО також взяли активну участь в діяльності робочої групи з розробки положень законопроєкту, спираючись на постійну комунікацію та обговорення нагальних питань із аграріями всіх рівнів та з профільними ЦОВВ – Мінагрополітики, Міндовкілля та Держводагентством.

І вже 18 листопада Комітет із питань аграрної та земельної політики Верховної Ради більшістю голосів рекомендував подати на друге читання доопрацьований законопроєкт про ОВК.

Його ухвалення дає чіткий алгоритм для подальших дій: 

  • створення ОВК; 
  • його функціонування; 
  • управління об’єктами інженерної інфраструктури, яка буде належати ОВК; 
  • залучення інвестицій у модернізацію та відновлення меліоративної мережі; 
  • будівництва нових меліоративних систем.

При цьому є два принципово важливі моменти. По-перше, ОВК є неприбутковою організацією і надає послуги, пов’язані лише з гідротехнічною меліорацією, тобто інша діяльність для ОВК заборонена. По-друге, членство в ОВК є відкритим, але не обов’язковим.

Засновниками та членами ОВК зможуть бути водокористувачі, які обробляють земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що належать до території обслуговування ОВК.

Також є важливий нюанс щодо членства в ОВК. Водокористувач зможе отримувати послуги зі зрошення незалежно від членства в ОВК. Навіть більше, вартість таких послуг є однаковою для тих, хто є учасником ОВК, так і для тих, хто ним не є.

ОВК не має права відмовити в наданні послуг водокористувачу, що розташований на території її обслуговування, але не є її членом.

Водночас однією з переваг набуття членства в ОВК є саме можливість брати участь у процесі встановлення тарифу для водокористувачів на послуги зі зрошення.

Єдиною підставою для відмови ОВК у наданні послуг зі зрошення водокористувачу, що не є членом ОВК, є відсутність у такого водокористувача дозволу на спеціальне водокористування.

Метою діяльності ОВК є виключно розвиток меліорації, а не отримання прибутку, тому організація водокористувачів не зможе розподіляти прибуток чи майно між членами. 

ОВК отримають у власність об'єкти меліоративної мережі, які перебувають у державній або комунальній власності чи є безхазяйними. Ці об’єкти вона не зможе продавати чи передавати у користування або заставу. Проте магістральні канали державного значення залишаться в державній власності. 

Точка перетину з земельною реформою

Із функціонуванням ринку землі закон про ОВК надасть аграріям можливість не лише ефективніше використовувати сільськогосподарські угіддя, а й самостійно впроваджувати заходи, пов’язані зі зменшенням витрат води та споживанням енергетичних ресурсів при застосуванні гідротехнічної меліорації.

При цьому у всьому світі вартість земельних ділянок, де проводиться (або може проводитися) гідротехнічна меліорація, істотно перевищує вартість аналогічних ділянок, на яких така меліорація відсутня. Обґрунтування просте: наявність стабільного зрошення (осушення) гарантує отримання урожаю. 

Основне на сьогодні – це синхронізувати впровадження законопроєкту про ОВК із земельною реформою задля розширення площ застосування гідротехнічної меліорації, зменшення собівартості поливу та видатків держави на адміністрування системи меліорації.

Усе це зумовить значне збільшення виробництва зернових, технічних, плодоовочевих культур щонайменше на 20 млн тонн у рік, що оцінюється в більш ніж 135 млрд грн у рік.

Зважаючи на значимість гідротехнічної меліорації для України, USAID АГРО запровадило низку пілотних проєктів, спрямованих на її розвиток та підтримку аграрного сектору, зацікавленого у її впровадженні. Так, на сьогодні вже впроваджуються проєкти щодо:

  • правової, організаційної та технічної підтримки створення організацій водокористувачів (виконавець — Громадська спілка "Всеукраїнська аграрна рада");
  • вдосконалення нормативно-правової бази та впровадження інноваційних методів ведення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель із застосуванням сучасних ГІС-технологій та методів дистанційного зондування землі (виконавець — Громадська організація "Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків");
  • проведення інвентаризації меліоративної інфраструктури (триває процедура підписання договору на виконання);
  • аудиту тарифоутворення на зрошення (триває процедура підписання договору на виконання).

Це лише початок сприяння USAID АГРО заходам із відновлення ролі гідротехнічної меліорації в аграрному секторі. Наразі команда готує до впровадження проєкт з використання нових технологій зрошення, енергозберігаючого та водозберігаючого обладнання й автоматизації поливу. 

Зазначені напрями не останні, і в подальшому отримують свій логічний розвиток.

Наразі світові фінансові інституції – Світовий банк, IFC, ЄБРР та виробники меліоративної техніки та обладнання зацікавлені в розвитку сфери гідротехнічної меліорації в Україні, але для цього необхідно провести відповідні реформи та першим надважливим кроком є прийняття законопроєкту № 5202-д про організації водокористувачів.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua