12-річні мільйонери – майбутнє, у якого потрібно вчитися

12-річні мільйонери – майбутнє, у якого потрібно вчитися

Американських дітей з раннього віку виховують бізнесменами. Що не так із бізнес-освітою в Україні та де шукати можливостей?
Середа, 1 грудня 2021, 08:14
засновник венчурного фонду Adventures Lab

Світові тренди розвитку бізнесу очевидні: бізнес молодшає. У всьому світі з'являється все більше юних мільйонерів, які змогли реалізувати свій потенціал без сімейного капіталу, і в ранньому віці. 

В Україні процес альтернативної освіти, що враховує ці тренди, також поступово запускається. У той час як у США традиції залучення бізнесменів у виховання дітей – десятки та десятки років.

США є батьківщиною всіх сучасних концепцій успішного бізнесу, стартапів, інноваційної економіки та взагалі – двигуном прогресу. Американці мають кілька архетипів школяра, які з'явилися ще в п'ятдесяті, пережили майже сто років і стали частиною культури.

Перший – це діти до десяти років, які поставили на галявині біля будинку столик та продають із нього лимонад сусідам та перехожим. Діти самі готують лимонад. 

"Клієнти" вважають своїм обов'язком підійти до маленьких бізнесменів, серйозно обговорити з ними питання ціноутворення, бізнес-модель, купити лимонад, випити та похвалити дітей за роботу.

Другий – це скаути, що продають печиво. Підлітки ходять від дверей до дверей, підходять до перехожих на вулиці, розповідають їм історію про те, чому потрібно купити печиво, і на що підуть вторговані гроші.

Таким чином суспільство залучає юних американців до реальної економіки. Користуючись набутим у дитинстві досвідом, вони будуватимуть Америку, коли виростуть.

Продаючи лимонад перехожим, діти навчаються базових принципів бізнес-взаємодії. Вони виступають у ролі господаря бізнесу, який призначає ціну, веде переговори з клієнтами, торгується, і головне – отримує визнання своєї праці та винагороду.

Потім діти, які продавали лимонад, зростають. Ідуть у скаути. І їхня підприємницька поведінка докорінно змінюється: замість пасивних продажів за лимонадною стійкою діти йдуть в активний пітчинг. 

Тепер їхнє завдання – не просто розчулювати покупців лимонаду, а й переконувати потенційних клієнтів сплатити їм участь у скаутській організації, купивши печиво. 

Таке спілкування – це вихід за рамки зони комфорту, яке й дає практичну основу для успішного бізнесу в майбутньому. У процесі цього пітчингу, а також спілкуючись між собою, діти навчаються, обмінюються досвідом. 

Вони винаходять найкращі способи привернути увагу клієнта і продають йому свою ідею, надаючи їй форму пакування печива.

Бразильські діти грають у футбол, тож там багато футболістів. Африканські діти грають в олімпійських бігунів, тому там багато олімпійських бігунів. А американські діти грають у бізнесменів. Тому їх там так багато і весь технологічний прогрес відбувається саме у США.

У нас мами навчають дітей не розмовляти з незнайомцями. І, звичайно, вони мають на це достатньо підстав. 

Але як наслідок – у нас виростають найрозумніші, найталановитіші діти, які можуть вигадати все що завгодно, будь-яку геніальну бізнес-ідею чи революційну технологію. Але вони не вміють розмовляти з незнайомцями. 

Тому показати свою ідею, запалити нею інвестора, вони не вміють, не можуть. І нічого не відбувається. Не відбувається стартап, не злітає до зірок єдиноріг. Просто дуже талановитий школяр складає свою геніальну ідею до шафи.

Нарешті через тридцять років після Радянського Союзу цей підхід поступово починає йти в минуле. 

Ми відходимо хоча б у деяких аспектах від радянської моделі освіти, яка передбачає виховання з дитини інженера у НДІ. З'являється більше освітніх ініціатив, які прагнуть вивести дітей із радянської квадратно-гніздової парадигми та підготувати їх до справжнього світу. 

Зростає кількість шкіл робототехніки, інноваційних технологічних та інженерних шкіл, де діти не просто малюють формули на дошці, а будують та програмують роботів. Це чудово.

Поява Business Camp від GoGlobal – буквально ковток свіжого повітря. Цей формат освіти дає дітям саме те, що є головним скарбом та запорукою успіху в сучасному світі, та й у будь-якому світі – вміння комунікувати, захищати, просувати, продавати свої ідеї.

Перетворити ідею на бізнес-ідею, а бізнес-ідею на успішний бізнес. Таких проєктів буде з'являтися набагато більше, і сподіваюся, що кожен успішний бізнесмен буде ставитись до менторства у таких проєктах, як до свого соціального обов'язку.

Американські скаути навчаються пітчингу з самого дитинства, продаючи печиво, а в нас не вчить жодна школа. Вони вчаться тому, що є запорукою успіху будь-якої бізнес-ідеї. Тому, що перетворює невизнаного генія на визнану всесвітню зірку – навички презентації власних ідей. Тому, що робить бізнес успішним.

Я почав заробляти ще у 17 років, коли займаючись інтернет-маркетингом, навчився масштабувати спільноти та розкручувати в соцмережах сторінки, присвячені бізнес-мотивації. 

Це приносило мені 300-400 доларів на день більш як 10 років тому, а отже, із сучасними технологіями та своїм власним підходом молодь у наш час зможе зробити ще більше. 

Наше життя прискорюється щодня. Як казала Біла Королева в "Алісі в Задзеркаллі" для того, щоб просто залишатися на місці, потрібно бігти щосили, а щоб рухатися вперед, треба бігти набагато швидше. 

З одного боку бізнес шукає кадри, бізнес шукає ідеї. З іншого боку, інвестори шукають своїх потенційних єдинорогів, у яких вони можуть вкластися. 

З третього боку, поріг для занять бізнесом розмивається і зникає, і тобі вже не потрібно бути поважною сорокарічною людиною, щоб стати успішним бізнесменом. Успішним бізнесменом із належним підходом та мотивацією може стати будь-який школяр. 

Покоління Z поглинає такі обсяги інформації, які не снились нашим батькам. Обсяги даних значно вищі за ті, які в їх віці споживали ми. 

Тренд очевидний – бізнес молодшає. Через десять, двадцять років нікого вже не здивує дванадцятирічний мільйонер, як і сьогодні нікого не дивує шістнадцятирічний стартапер.

Бізнес шукає таких людей зараз і хоче бути частиною цього нового, швидкого, інноваційного майбутнього. Тому бізнес хоче знайомитися з тією молоддю, яка будуватиме це майбутнє. 

Я вважаю, що дуже важливими є всі проєкти, які формують у молоді впевненість у собі та готовність бути драйверами технологічного та бізнес-прогресу. 

Країни, що створює технологічний прогрес, а не лише користується його результатами, створеними в інших країнах.

Огляньтеся на всі боки. Подивіться на підлітків, які носять дивний одяг, слухають надто гучну та незрозумілу музику. Обговорюють незрозумілою вам мовою речі, яких ви взагалі не розумієте. 

Хтось із них винайде технологію, і вона змінить все наше життя. Спробуйте вгадати, хто саме ним стане. 

Весь бізнес світу, усі інвестори Всесвіту прислухаються до цих підлітків і намагаються вгадати, кому з них варто негайно віддати усі свої мільйони. У вас також є шанс виграти в цій грі.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!