Символічний капітал як конкурентна перевага для бізнесу

Символічний капітал як конкурентна перевага для бізнесу

Як репутація топ-менеджменту компанії може перетворюватися в економічний капітал.
П'ятниця, 26 листопада 2021, 13:15
Академічна директорка МВА програм Edinburgh Business School

Досвід останніх десятиліть, особливо, практика американського корпоративного управління, демонструє нам потужний тренд – запрошення до наглядових рад представників культури та мистецтва, академічних лідерів, селебрітіз, людей з іншим бекграундом і, вочевидь, іншим досвідом і способом мислення.

Як на мене, існує кілька значних мотивів для цих запрошень, не всі з яких є очевидними. 

По-перше, це різноманіття досвіду, а значить – можливість створити об’ємне, не площинне бачення проблем, руйнацію стереотипів мислення, нетривіальність рішень. 

Професійний досвід фінансистів, юристів, топ-менеджерів (які, як правило, складають більшість членів наглядових рад) накладає певний відбиток на способи прийняття рішень, ціннісні судження і процесуальні підходи. 

Реклама:

Свіжий, неупереджений, "професійно недеформований" погляд якщо не забезпечить, то хоча б дасть надію на розширення горизонту, боротьбу з упередженістю і стереотипами управлінських рішень. 

Більше того, в сьогоднішній реальності найпродуктивніші рішення народжуються на перетині наукових сфер, практичних досвідів, на кордонах. 

Люди з іншим досвідом і іншими знаннями формують потужний евристичний потенціал, провокують креативність і просякання організаційних та індустріальних мембран. (Міждисциплінарність – наше все!)

По-друге, довіра і авторитет. Сама особа запрошеної/запрошеного передбачає розширення поля довіри людей до інституції чи компанії, організації. 

Апріорі до наглядових рад запрошують людей з бездоганними репутаціями, тому їх присутність ніби підвищує суспільну довіру, породжує відчуття співпричетності до якісного і ціннісного. 

Така особа – колишній політик, митець, лікар, академік – є також носієм певних суспільних зв'язків, тому ніби "зв’язує" корпорацію і суспільство, робить роботу НР більш прозорою, зрозумілою, виступає гарантом якості і, знову ж, довіри громади до рішень корпорації. 

Така "зірка" стає амбасадором бренду, поширює позитивний образ компанії чи, навпаки, виступає критиком і конструктивним запобіжником у прийнятті неетичних або непрозорих рішень.

По третє, як на мене, одним з ключових факторів є ідея формування символічного капіталу. Маю згадати відомого французького інтелектуала П’єра Бурдьє, який у роботі "Форми капіталу" запропонував нам систему понять для позначення "капіталів" — соціальних зв'язків, що виступають певним ресурсом соціальної присутності і отримання "вигод". 

Суспільство філософ розглядав як поле суспільної конкуренції/боротьби, а "капітали" як інструменти та цілі боротьби всередині соціального простору. Він виділив: 

  • Економічний капітал – майно, фінанси, цінні папери, нерухомість, земля тощо.
  • Культурний капітал — компетенції, навички, кваліфікації, які дозволяють їх власникам мобілізувати культурний авторитет, можуть бути джерелом визнання/невизнання та, навіть, символічного насильства. Бурдьє, наприклад, вважав, що мова не просто метод спілкування, а й механізм влади, позиція людини в галузі чи соціальному просторі. 
  • Соціальний капітал — мережа зв'язків як засіб досягнення групової солідарності і вимірювання соціальної конкуренції/влади в суспільстві. 

Зв'язки між економічним розвитком суспільства і розміром сукупного соціального капіталу опосередковані політичним ладом, релігійними традиціями, домінантними цінностями. 

Приналежність до групи, що володіє певною владою (сім'я, друзі, церква, асоціація, спортивний/культурний клуб) дає значні переваги. 

Цей ресурс доступний усім — суб’єктам, командам, корпораціям і країнам, він приносить дивіденди у вигляді соціальної та індивідуальної довіри, виступає довготривалим ресурсом економічного зростання. 

Якщо ви як людина чи корпорація наростили свій соціальний капітал — ви зможете діяти на основі принципу "довіра – зобов’язання без санкцій". На індивідуальному рівні ви збільшуєте "особисті" можливості і якість життя, вивільняєте час, маєте більш широку соціальну ідентифікацію. 

В організаціях накопичений соціальний капітал веде до зниження плинності кадрів, спадкоємності організаційної культури, неформальні можливості підвищення кваліфікації, pear-to-pear education. 

В суспільстві полегшується соціальний контроль, передача спільного досвіду, солідарність, відбувається здешевлення бюрократичної машини. Ну і звичайно, на міжнародному рівні з’являється можливість співпраці, солідарності, впливів та економічного розвитку. 

Світовий Банк розробив інструменти вимірювання Соціального капіталу і приймає рішення щодо кредитування країн, враховуючи і цей показник.

Культурний і соціальний капітал успішно конвертуються в економічний. Їх нарощування – одна з актуальних задач людей, корпорацій, країн. 

Всі разом ці капітали мають ще один важливий вимір, власне, квінтесенцію — символічний капітал. Бурдьє розглядав його як будь-який вид капіталу (культурного, соціального або економічного), що має особливе визнання всередині соціального поля. 

Найчастіше це престиж, репутація, повага, честь. Сьогодні значна кількість дослідників і практиків вважає символічний капітал вирішальним джерелом впливу і, зрештою, влади! 

На мою думку, один з серйозних мотивів запрошення до Наглядових рад представників культури та мистецтва, репутаційних політиків, академічних лідерів, селебрітіз – це створення/нарощування символічного капіталу. Компаніям з високим символічним капіталом довіряють, їх вибирають і працівники, і роботодавці, і уряди. 

Символічний капітал виступає ознакою якості, прозорості, ефективності, соціальної відповідальності, саме він, зрештою, дозволяє перетворювати "невидимі" речі і "інтуїтивні" почуття на економічне зростання.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: