Аеропорт "Дніпро": як летовище могло стати довгобудом

Аеропорт "Дніпро": як летовище могло стати довгобудом

Чому переможець тендеру на будівництво аеропорту "Дніпро" не поспішав працювати собі у збиток?
Вівторок, 2 листопада 2021, 13:09
народний депутат, фракція "Слуга народу"

20 жовтня розпочалася довгоочікувана модернізація Міжнародного аеропорту "Дніпро". 

Після 1,5 року відкладання запуску будівництва та перезапуску тендеру, нарешті розпочали облаштування нової злітно-посадкової смуги. 

Попереду — 4 черги та 3 роки будівництва, проте загальнобудівельні роботи обіцяють завершити вже за рік. 

Що заважало зробити це раніше та чому будівництво одного із найважливіших аеропортів країни могло так і не початись, або взагалі стати довгобудом?

Передісторія

У січні цього року провели перший тендер, за результатами якого будівництво мала здійснювати компанія "Альтіс-Констракшн". 

Очікувана вартість становила 5,7 млрд грн, проте переможець взявся реалізовувати проєкт лише за 3,9 млрд. Тобто, підрядник демпінгував, знизивши ціну на 31% — це допомогло йому перемогти в аукціоні. 

Проте, перед замовником постало питання — чи можливе будівництво цього об’єкту за таку вартість? Постало питання: як формується собівартість будівництва аеропорту? 

Справа в тому, що для того, щоб вийти на тендер, замовник подає проєктну документацію на експертизу, яка здійснюється згідно з ДСТУ. 

Експерти розраховують вартість матеріалів в цінах "станом на сьогодні". У кошторисі, який погодила експертиза, були такі розрахунки:

  • 3,5 млрд грн — вартість матеріалів та обладнання;
  • 0,8 млрд грн — витрати на експлуатацію машин та механізмів;
  • 0,4 млрд грн — заробітна плата робітників.

Разом — 4,7 млрд грн безпосередніх витрат на матеріали, обладнання та оплату праці. Таким чином "Альтіс" запропонували суму меншу принаймні на 800 млн грн за собівартість. 

Не варто забувати, що це ціни на зараз, а тому протягом 2-3 років будівництва матеріали можуть здорожчати й собівартість підвищиться. Відчуваєте, чого не вистачає? Правильно — прибутку. 

Коли був розроблений кошторис Дніпровського аеропорту, його порівнювали з аналогічним об’єктом в Одесі. 

Нова злітно-посадкова смуга в Одеському аеропорту наразі вже здана в експлуатацію, її будівництво коштувало 3,9 млрд грн. При цьому, ЗПС у Дніпрі буде довша на 400 м та ширша, проєкт складніший через особливості рельєфу. 

Сама площа покриття, яку планують оновити в аеропорту Дніпра — майже на 50% більша, відповідне і співвідношення вартості — різниця у півтора раза. 

Тобто виконання робіт у Міжнародному аеропорту "Дніпро" за суму 3,9 млрд при мінімально можливій собівартості у 4,7 млрд грн було просто неможливим. 

Досить ймовірним є те, що на меті у підрядника було розгорнути поширену схему з роздування бюджету проєкту. 

Відповідно, у вересні після зміни керівництва у Міністерстві інфраструктури, був проведений новий тендер та укладено договір з ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл", яка запропонувала за реалізацію проєкту 5,7 млрд грн.

Робота у збиток?

Деякі ЗМІ ретранслювали інформацію від порталу "Наші гроші", в якій тендер початку 2021 року називали "справжнім" — на противагу тендеру, проведеному восени. 

Автор матеріалу вірив у альтруїстичні наміри "Альтіс" та стверджував, що компанія просто була готова працювати "мінімізувавши маржу фактично до нуля". За логікою підприємницькою діяльності така поведінка є вже підозрілою — у чому зиск?

З цікавого також, що "Альтіс" не поспішав у розгортанні своїх будівельних потужностей на об’єкті, що, власне, і затягнуло старт робіт. Найбільш логічне припущення щодо такої поведінки — компанія без успіху намагалася збільшити вартість будівництва і не збиралася працювати собі у збиток.

Як працює схема з додатковим фінансуванням?

Згідно з законодавством, передбачається підвищення на суму до 50% від первісного підряду за переговорною процедурою. 

Після перемоги зі значним заниженням ціни, деякі підрядники можуть ставити ультиматум і вимагати укладення додаткових контрактів для підвищення вартості до значно вищої за оголошену у проєктній документації. Або може мати місце корупційна змова підрядника із замовником. 

Таким чином, ми отримуємо проєкти схожі до сумнозвісного Шулявського мосту. Київська міська влада планувала збудувати його за 600 млн грн у 2018 році, проте у 2021 вартість робіт становить вже майже 2 млрд грн.

Раніше таку схему часто використовували дорожні компанії, але зі стартом програми "Велике будівництво" нове керівництво "Укравтодору" жорстко реагувало на такі спроби та ліквідувало подібні практики у дорожній галузі. Тепер схему вдалося припинити й у випадку з аеропортом.

Яким буде оновлений аеропорт?

Наразі на об’єкті вже працює 40 одиниць техніки та близько 100 фахівців, а підрядник обіцяє надалі нарощувати потужності. 

Загалом заплановане облаштування нових аварійно-рятувальних станцій, перонів та стоянок, встановлення нового радіотехнічного та світлосигнального обладнання. 

Окремий проєкт із залученням приватних інвестицій — будівництво компанією DCH пасажирського терміналу, який наразі вже побудований на 30%. 

У результаті, Дніпро отримає сучасний аеропорт з новим аеродромом, що зможе приймати великі літаки категорій Д та Е (зокрема Boeing 777 і Airbus A330). 

За прогнозами, пасажиропотік зможе зрости в 3 рази уже через рік після завершення будівництва. Великий сучасний аеропорт стане ще одним кроком до розвитку мережі регіональних аеропортів України, а з ним — і розвитку країни в цілому.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!