Олія розбрату або Як уникнути міжнародного скандалу з Латвією

Олія розбрату або Як уникнути міжнародного скандалу з Латвією

Як на рівні держави вирішити конфлікт з іноземним банком, щоб зберегти інвестиційне обличчя країни?
Понеділок, 1 листопада 2021, 13:07
народна депутатка, голова ТСК з питань захисту прав інвесторів

Пригадуєте великий резонанс, який викликала заява вже експрезидентки Естонії Керсті Кальюлайд про те, що вона радить не інвестувати в Україну? 

Тепер за інвестиційним кліматом в Україні ще уважно спостерігають в Латвії. Серед постраждалих — один з найбільших латвійських банків. 

ТСК з питань захисту прав інвесторів долучилася до вирішення проблеми, яка, на перший погляд, виглядає як звичайне нахабне шахрайство. Але з міжнародними наслідками. 

Швейцарці з Харкова 

У лютому 2021 року один з найбільших латвійських банків "Ріетуму Банка" надав кредит компанії зі швейцарською "пропискою" та харківськими коренями — Oleos Swiss S.A. 

Реклама:

Компанія звернулась до банку за позикою для придбання в Україні 3,5 тисяч тонн соняшникової олії для подальшої її реалізації індійському покупцеві. 

Принаймні про це йшлося в контракті, який "швейцарці" надали банку. Угода Oleos Swiss S.A на продаж олії в майбутньому була укладена з одним із найбільших індійських агротрейдерів. 

Для цього Oleos Swiss S.A. запросили відкриття кредитної лінії у 5 млн євро. Все виглядало доволі переконливо, як і решта наданих банку паперів, які пройшли перевірку за стандартами європейського регулятора. 

В якості застави була визначена сама олія, а поручителем за угодою виступив громадянин України. 

У лютому 2021-го банк ухвалив позитивне рішення щодо позики. Були надані акти прийому-передачі олії між Oleos Swiss S.A та ТОВ "Агрофірма Україна", в яких остання зазначається як власник олії. 

Також "швейцарці" надали копії платіжних доручень про оплату 1,3 млн євро, в якості 30% від вартості олії. При цьому олія була передана в якості застави на користь латвійського банку.

У травні товар був поставлений до експортного терміналу в Миколаївській області і вже готовий до відправки. Все начебто йшло за планом, на той момент банк перерахував Oleos Swiss S.A вже 3 мільйони євро. 

А далі почалася ціла серія дивних подій. 

Інші власники

Несподівано для латвійців права на володіння олією, що вже перебувала в терміналі, заявили ще низка українських компаній, серед яких ТОВ "Знам’янський МЕЗ" та "АПК Енергія". 

Підставою для цього стало рішення Господарського суду Дніпропетровської області. З тексту рішення виходить, що на момент укладання кредитної угоди з латвійським банком ця олія начебто вже була продана виробником. 

Тобто, або суд ухвалював рішення на базі підроблених документів, зроблених "заднім числом". Або ж швейцарці з харківськими коренями свідомо ввели в оману латвійський банк, взявши позику під заставу товару, який їм не належить, надавши банку брехливу інформацію. В обох випадках такі дії мають ознаки шахрайства. 

Далі – більше. Нові "власники" спробували вивезти олію з терміналу у Миколаєві. В прямому сенсі битва за олію сталася 26 травня. Представники "Знам’янського МЕЗу" та "АПК Інвест", за участі Державної виконавчої служби, спираючись на рішення Госпсуду Дніпропетровської області, змогли вивезти з терміналу близько 400 тонн олії. 

Адвокати латвійців викликали поліцію, яка оперативно зупинила цей процес. 3060 тон товару так і залишились на зберіганні в порту Миколаєва. 

Представники банку звернулись до Офісу Генпрокурора, і сьогодні відкрито кримінальне провадження за фактом шахрайства. Його розслідує Головне слідче управління Національної поліції. 

Якщо ж говорити про наслідки міжнародні, індійський покупець не дочекався поставки. А про справу "Ріетуму Банку" заговорили на рівні посольств та навіть президентів наших країн. 

Банк звернувся до ТСК, повідомивши, що їхній актив неправомірно, у вихідний день вивозять з території терміналу. У невідомому напрямку на той момент вже були вивезені 400 тонн олії. Після чого Спецкомісія взяла справу до розгляду.

Шанс для АРМА 

Наразі олія, яка є заставою за кредитом, арештована і передана на зберігання АРМА. За моєю інформацією, найближчим часом буде оголошений аукціон із її  продажу. Для Нацагентства з менеджменту активів це можливість проявити себе. 

По-перше, вже набув чинності закон про реформу АРМА, за який ми в ТСК боролись понад 1,5 роки. За цим законом, нагадаю, ми визначили, що товари, які швидко псуються, підлягають реалізації до вироку суду. 

По-друге, для в.о. керівництва АРМА Дмитра Жоравовича якісна організація цього аукціону – важлива для відновлення репутації державного органу. 

Цей кейс є гарним способом показати, що АРМА може якісно провести торги, з широким колом учасників та ринковими цінами за лот, аби зберегти вартість переданого їм майна. І не повторювати історій минулого, як у ситуації з "Ашаном", коли землю з ринковою вартістю у понад 200 млн грн виставили на торги лише за 5% від вартості. 

На сьогодні передача олії в АРМА, на мою думку, є найкращим виходом з ситуації. Оскільки розслідування кримінального провадження може затягнутись на роки, а олія — товар з обмеженим терміном придатності. 

Через тривалий судовий розгляд справи її вартість впаде до нуля, що зробить неможливим повернення застави банку в принципі. Для латвійського банку наразі ж головне завдання – довести в суді, що він є постраждалою стороною. 

Кошти від продажу олії надійдуть на депозитний рахунок АРМА, а вже після вироку суду потерпіла сторона зможе отримати їх та нараховані відсотки як компенсацію своїх збитків. Наразі м’яч знаходиться на боці Нацагентства з менеджменту активів. 

А ми, у ТСК з питань захисту прав інвесторів, уважно спостерігатимемо за цією історією. Вона важлива і для нас як Спецкомісії, і для інвестиційної репутації України в цілому.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: