Невизначеність коштує бізнесу дорожче, ніж суворий локдаун

Невизначеність коштує бізнесу дорожче, ніж суворий локдаун

Чому бізнес чекає від влади зрозумілих алгоритмів дії на випадок запровадження більш суворих заходів боротьби проти коронавірусу.
Вівторок, 26 жовтня 2021, 13:46
виконавчий директор Української Асоціації прямого продажу, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу

Краще жахливий кінець, ніж безкінечний жах. Цю фразу згадуєш дедалі частіше, коли чуєш новини про погіршення епідемічної ситуації і нові карантинні обмеження.

Для більшості підприємців вони означають нові фінансові стреси на додачу до непокритих збитків 2020 року. 

Ніхто не знає, що буде завтра, в яких умовах ми будемо працювати, чи будуть закривати двері торгівельних центрів, чи вимагатимуть вакцинацію від покупців, чи зупинять громадський транспорт. 

В медіа виступають представники влади, які обмірковують різні варіанти, заплутуючи і лякаючи бізнес неймовірними сценаріями та відсутністю планування. 

І ця тривожна невизначеність здатна завдати економічним відносинам більшої шкоди, ніж найжорсткіший локдаун. 

Звісно, перший шок уже минув, і бізнес готовий до карантинних обмежень більше, ніж торік. Але є речі, до яких важко підготуватися повністю, перенести свою діяльність онлайн чи розробити "план В", "план С" і далі за алфавітом.

Для більшості підприємств питання стоїть не в тому, що вони отримають менший прибуток або змушені будуть розпрощатися з частиною персоналу. Є абсолютно реальна загроза повної руйнації і закриття бізнесу. 

Невизначеність збиває всі плани. Іти за великими покупками зараз чи почекати після локдауну? Сходити в кіно, не знаючи, які будуть нові вимоги до санітарної безпеки, чи краще залишитися вдома? Ресторан? Ну, який настрій для ресторану, коли тривога просто відчувається в повітрі... Та й економити треба, невідомо, що буде з моїм роботодавцем. 

Споживач дезорієнтований, і його пригнічений настрій тільки посилюється тривожними новинами зі ЗМІ. В таких умовах ні бізнес, ні споживачі не можуть планувати свої дії, і в результаті втрачають всі. Водночас, споживчий попит має свою інерцію, і не відновлюється миттєво, як тільки скасовують карантинні обмеження.

Торік ми разом з іншими бізнес-об’єднаннями просували в уряді ідею адаптивного карантину замість жорсткого локдауну, і це допомогло підприємцям протриматися на плаву. 

Але без високого рівня вакцинації в країні навіть адаптивний карантин – не порятунок. Економіка не відновиться, поки будуть постійні непередбачувані стрибки в локдаун і з локдауну. Наразі в Україні вакциновано лише 16%, що удвічі гірше за загальносвітові показники (37%). 

І це основна причина погіршення прогнозів зростання ВВП і відкладення планів відновлення економіки до доковідних часів.

На що звертають увагу підприємці зараз? По-перше, безпека та вакцинація. Чимало трудових колективів підготувалися ще влітку та організували щеплення для своїх працівників. 

Але це переважно системний великий або середній бізнес. А от тисячі маленьких компаній та підприємств з цим впоратися легко не можуть. Адже це не просто вимога вакцинації персоналу. 

Це вимога до підприємців або негайно переконати своїх найманих працівників зробити щеплення, або викидати людей на вулицю і терміново набирати нові робочі колективи з числа вакцинованих. 

Ви колись пробували вмовити когось на щеплення? Тоді ви розумієте рівень складності завдання. 

Це – не швидкий процес, і перекладати його на плечі бізнесу, без інформаційних кампаній та логістичної підтримки (як мінімум, забезпечення доступних вакцин всюди і без черг) – не дуже справедливо. Це не зовсім завдання тільки для керівників і власників бізнесу.

По-друге, підтримка з бюджету. Вона не була в 2020 році надто щедрою, але підприємці її оцінили. Виплати для фізичних осіб-підприємців та роботодавців потрібно зберегти. 

По-третє, передбачуваність і планування, відсутність хаосу. Лякають надто суворі правила в якості експерименту, особливо на місцевому рівні. 

Наприклад, обмежений доступ до користування транспортом під час карантину руйнує навіть той бізнес, який намагається пристосуватися до нових умов. 

Працівники логістичного складу не є тією категорією, яку перевозить транспорт під час карантину. Але без них онлайн-магазин працювати не може, і бізнес буде зруйнований, навіть якщо він перейшов на діджитальну бізнес модель замість фізичної точки продажу. 

Зупинка транспорту в українських містах автоматично означатиме зупинку економічної діяльності.

І, останнє, це реформи і зміни в роботі малого і середнього бізнесу, які в час локдауну відчуваються найбільш болісно. 

Зокрема, вимога широкого застосування касових апаратів, яка охоплює навіть тих підприємців, які при всьому бажанні не можуть бути частиною тіньової економіки. Але для них передбачені з 1 січня такі самі зміни, як і для потенційних порушників правил торгівлі. 

Навряд чи це можна назвати вдалим часом для запровадження таких масштабних змін. Непродумані рішення і невизначеність ставлять бізнес на межу існування.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!