Минуло понад півтора місяці після зустрічі Байдена із Зеленським, пристрасті навколо візиту вже вляглися. Тож спробуємо без емоцій проаналізувати, що ж там насправді понапідписували і яке "щастя" це може нам всім заподіяти.

План трансформації України ціною в $277 млрд, представлений Зеленським під час візиту в США, містив багато пафосних проджектів.

Але особливий інтерес викликає меморандум, підписаний компаніями НАЕК "Енергоатом" і Westinghouse Electric.

Він передбачає будівництво на українських АЕС п'яти нових енергоблоків. Ціна питання — $30 млрд

Про баланс енергосистеми

Очевидно, що будівництво п'яти енергоблоків не може бути самим по собі — це додаткові 5500 МВт (5*1100 МВт) базових ядерних потужностей, які НЕК "Укренерго" має "прийняти на баланс". 

Враховуючи існуючий на сьогодні 10-ти річний перспективний баланс, це ще більше посилить проблеми енергосистеми України, яка і так перевантажена базовою потужністю. 

Тому перш ніж підписувати такого роду меморандуми, не завадило б узгодити його всередині країни або як мінімум — з системним оператором. 

Судячи з усього, він не в курсі про наміри НАЕК "Енергоатом", тому що заявляє в перспективному плані розвитку в 2030 році потужність АЕС на рівні 13,84 ГВт — точно таку ж, як і зараз. 

Тільки до 2050 розглядається для різних сценаріїв збільшення потужності АЕС від 16 до 22,1 ГВт.

Але президент компанії НАЕК "Енергоатом" Петро Котін вирішив не зупинятися на досягнутому і заявив, що нових енергоблоків буде на 5, а 15 (!!!), причому перший з них запустять вже в 2027 році. 

Де вони будуть, що з лініями видачі потужності, чи затребувана ця потужність енергосистемою України, як узгоджуються ці плани з інтеграцією в ENTSO-E, Схемою розвитку ОЕС України, Енергетичною стратегією України до 2035 року, яку кількість годин роботи за рік будуть мати ці нові блоки і що взагалі при таких обставинах буде з коефіцієнтом використання потужності (поверненням інвестицій) — питання риторичні, тож не будемо ними нервувати керівництво держави!

На що здатен Westinghouse?

Компанія Westinghouse володіє технологією виготовлення і будівництва енергоблоків АЕС з реакторною установкою AP1000, проєкту покоління III+. 

Це двоконтурна водо-водяна реакторна установка, що працює під тиском, з електричною потужністю 1,1 ГВт (їх також називають PWR або ВВЕР). 

Класичною перевагою цих установок вважають підвищений рівень безпеки з захистом від усіх типів аварій, включаючи запроєктні, що реалізується за допомогою пасивних систем безпеки. Саме такі пропонують будувати в Україні.

Почнемо з того, що після аварії на АЕС Три-Майл-Айленд у 1979 році, США більше 30 років не будували реакторів. Реактор AP1000 став першим реактором покоління III+, який отримав сертифікат від Комісії ядерного регулювання США (NRC). 

Сам реактор був спроєктований на основі реакторів для двигунів підводних човнів. Автори проєкту заявляють, що реактор є найбільш дешевим серед інших проєктів покоління III+. 

AP1000 займає меншу площу, ніж більшість існуючих PWR, використовує приблизно в п'ять разів менше бетону і арматури, містить інноваційні рішення в частині КВПіА електричних частин.

На практиці справи у компанії з будівництвом нових реакторів йдуть не дуже добре — чотири побудовані в Китаї, два будуються в США, а будівництво ще двох в США зупинено, скрізь є проблеми!

У 2008 році в Китаї на АЕС Саньмень (SMNPC) і АЕС Хайян (SDNPC) було розпочато будівництво відразу чотирьох блоків AP1000. Весь період будівництво супроводжували постійні скандали і перенесення термінів. 

За словами уряду Китаю, "розвиток технології" третього покоління "було ускладнено у зв'язку з проблемами безпеки і дизайну реакторів". Останнім до експлуатації був зданий реактор Хейнан-2 в січні 2019 року — на п'ять років пізніше, ніж планувалося спочатку. 

Ну і за результатами такого співробітництва, обидві китайські компанії подали позови проти компанії Westinghouse на загальну суму $3,24 млрд компенсації збитків, а також на $553,9 млн втраченої вигоди.

У США планували реалізувати два проєкти — АЕС "Vogtle" і АЕС "V.C. Summer", в обох випадках по два реактора AP1000. Станом на сьогодні блоки АЕС "Vogtle" продовжують будуватись, але бюджет зріс з $14 млрд в 2009 році до $29 млрд в 2021 році, а терміни введення до експлуатації перенесені з 2016/2017 на 2021/2022 роки. 

Ситуація з АЕС "V.C. Summer" ще більш трагічна — в 2017 році будівництво було зупинено, а влада штату Південна Кароліна почала розслідування, яке триває вже чотири роки. 

В результаті розслідування, 26 травня 2021 Карл Черчман, віце-президент Westinghouse Electric, визнав себе винним у тому, що він неодноразово подавав неправдиві звіти до федеральної влади. 

А 31 серпня 2021 року ще одного топ-менеджера Westinghouse, Джефрі Бенджмана, звинуватили в шістнадцяти кримінальних злочинах, включаючи змову, шахрайство з використанням електронних засобів зв'язку, шахрайство з цінними паперами, а також примусу компанії до ведення фальшивої звітності. 

Йому загрожує 20 років в'язниці і штраф в $5 млн, компанія ж Westinghouse, в рамках співпраці з владою, взяла на себе зобов'язання виплатити штраф $20 млн.

Якщо називати речі своїми іменами, то компанія Westinghouse Electric вже років п'ятнадцять як знаходиться в керованому банкрутстві і навіть з поправкою на американське законодавство про банкрутство (в частині захисту боржника) можна стверджувати, що в такому фінансовому стані залучення до України навіть під держгарантії $30 млрд на будівництво нових реакторів не те що б неможливо, але дуже близько до цього. 

Європейська експансія Westinghouse

Менеджмент Westinghouse — це досить відчайдушні хлопці, труднощі компанії з проєктами в США і Китаї не заважають їй продовжувати експансію в Європі.

У березні 2021 року уряд Польщі повідомив, що Westinghouse планує інвестувати в розвиток ядерних технологій країни. 

Співпраця відбуватиметься в рамках Стратегії енергетичної політики до 2040 року, яку нещодавно прийняла Польща. Westinghouse підготує офіційну пропозицію для уряду щодо будівництва ядерних блоків, а також щодо загальної схеми інвестування в ядерну енергетику за участю американських організацій. 

Польща має намір побудувати від 6000 до 9000 МВт генеруючих атомних потужностей III або III+ покоління для заміни застарілих вугільних електростанцій.

Westinghouse також планує брати участь в тендері на будівництво нового енергоблоку на АЕС "Дуковани" на 1200 МВт вартістю €6 млрд в Чехії. 

Новий атомний енергоблок потрібен країні для заміни одного з чотирьох застарілих блоків радянського зразка ВВЕР-440. Введення нового блоку заплановано на 2036 рік.

Україна, в свою чергу, співпрацює зі шведським підрозділом Westinghouse по лінії ядерного палива з 2008 року. У 2018 дію контракту пролонгували до 2025 року. 

На сьогодні в Україні поставлено 1 626 тепловиділяючих збірок (ТВЗ) від Westinghouse. Паливо для ВВЕР-1000 вже експлуатується на 6 з 15 ядерних реакторів України.

Що робити з відпрацьованим ядерним паливом?

В атомній галузі існує поняття "замкнений ядерно-паливний цикл", який включає такі стадії: видобуток уранової руди, переробка, афінаж, збагачення урану, виготовлення ядерного палива (ТВЗ), використання його в ядерних реакторах (для виробництва електроенергії), витримка, переробка відпрацьованого ядерного палива і його поховання.

Купівля на світовому ринку ТВЗ і їх використання в реакторах — це незначна і найменш технологічна частина циклу! Збагачення урану і виробництво палива — найбільш технологічна частина циклу, що визначає всю подальшу логіку його використання, переробки та захоронення.

Існують дві принципові технології збагачення урану — дифузійна і центрифужна. Напочатку атомної ери, в середині 1940-х років, американці обрали тупиковий шлях дифузійного способу, який виявився в 25 разів дорожчим, ніж збагачення в центрифугах. 

Радянський союз зробив ставку на центрифужний метод збагачення урану, який і визначив на десятиліття глобальне лідерство СРСР в цьому питанні.

Той факт, що з 1979 року до недавнього часу в США не будували нових атомних блоків, був зумовлений в тому числі паливним балансом в рамках дифузійного способу його виробництва і гіршої економіки в порівнянні з іншими видами генерацій електроенергії. А радянський заділ ДК "Росатом" навпаки дозволяє їй контролювати близько 50% світового ринку збагачення урану. І у багатьох виробників ТВЗ уран російського збагачення. 

З огляду на вищезазначене, зрозуміло, що купівля на світовому ринку ядерного палива для українських АЕС повинна проводитися з повним розумінням того, що з ним робити далі!

Контракти НАЕК "Енергоатом" з ДК "Росатом" містять в собі всі необхідні заходи з будівництва необхідних об'єктів циклу на території України, переробку в Росії і кінцеве зберігання перероблених засклованих відходів в Україні.

А що містять в собі контракти з Westinghouse? Поставка палива в один кінець! ДК "Росатом" на переробку це паливо не візьме! І інші не візьмуть. 

Отже, варто передбачити розміщення відпрацьованих ТВЗ з квадратної геометрією в ЦСВЯП (Центральне сховище відпрацьованого ядерного палива) без переробки, а сам ЦСВЯП вже два рази на камери вводили до експлуатації функціонери НАЕК "Енергоатом", хоча об'єкт і досі не готовий і не має окремого дозволу Державної інспекції ядерного регулювання!

Замість післямови

В атомній сфері залежність України від Росії є критичною, вона набагато більша, ніж в нафтогазовій сфері, приміром. Тому тут немає простих рішень!

Чи варто ставити кому-небудь питання щодо необхідності виконання вимог Закону України "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення"? 

Після підписання меморандуму з Westinghouse пройшло більш як півтора місяці, НАЕК "Енергоатом" розгорнув бурхливу діяльність з підготовки пілотного проєкту на ХАЕС-3,4, а у Верховній Раді України відповідний законопроєкт відсутній. 

Більш того, під цей законопроєкт повинно бути підкладено відповідне, затверджене Кабінетом Міністрів України, техніко-економічне обґрунтування під конкретний тип енергоблоку.

Відповідальне державне управління має передбачати розуміння повного списку викликів і системний пошук відповідей на них! А то, що відбувається зараз, це вже шарлатанство! 

Але у нас, як завжди, в пріоритеті прості рішення — все хороше проти всього поганого, звідси і мрії про мільярд дерев і примарне щастя від Westinghouse ...

Саме час прийняти факт, що в разі чого золото на Майдан ніхто не принесе, а ось шини – дуже запросто.