У нашому регіоні вкотре в історії змінюється баланс сил.

Ми працюємо над тим, щоб змінити його на нашу користь і компенсувати загрози, які наростають зі сходу та півночі, новими можливостями на заході та півдні.

Основну увагу в цій роботі ми приділяємо економічній та енергетичній співпраці.

Україна проходить тест на здатність грати "в довгу" задля захисту своїх національних інтересів і збільшення політичної ваги в регіоні.

Ми готові до цього виклику і використаємо наступні п'ять-сім років, які потрібні Росії для повного поглинання Білорусі за сприятливого для неї сценарію, задля зміцнення обороноздатності України, посилення енергетичної незалежності та безпеки, зниження вразливостей, розкриття потенціалу взаємодії з Литвою, Польщею, Словаччиною, Чехією, Румунією, Молдовою, Болгарією, Туреччиною.

Україна формує систему регіональної безпеки та розвиває політику сусідства з державами Центральної і Південної Європи згідно зі Стратегією зовнішньополітичної діяльності.

Вона передбачає посилення економічної, енергетичної та інфраструктурної співпраці, розвиток прикордонної інфраструктури, торгівлі та реалізацію масштабних економічних проєктів.

Розвиток вигідного добросусідства з найближчими друзями в регіоні зміцнює нас як державу, підвищує добробут українців та інтегрує Україну з ЄС.

Польща: новий дружній етап старих відносин

За січень-липень 2021 року обсяг двосторонньої торгівлі товарами з Польщею перевищив 5,5 млрд дол. Український експорт до Польщі становив майже 2,9 млрд дол та зріс на 67,6%, частка від загального обсягу українського експорту зросла до рекордних 8,1%.

У 2020 році Польща увійшла до трійки наших найбільших торговельних партнерів у світі, витіснивши РФ, яка сім років поспіль втрачає позиції.

Українсько-польська торгівля демонструє дуже хорошу динаміку. У липні 2021 року український експорт до Польщі зріс удвічі в порівнянні з 2020 роком, при цьому польський імпорт зріс на 11,3%.

Важливо, що зростання відбулося не лише завдяки традиційній сировинній групі. Україна збільшує постачання товарів з доданою вартістю. Змінилася структура українського експорту: блок недорогоцінних металів та виробів з них, зокрема чорних металів досяг майже 30%, блок електромашин перевищив 12%.

Окремо варто виділити експорт меблів, який зріс на 86% у порівнянні з 2020 роком, а частка в структурі українського експорту досягла 7,6%.

Стратегія зовнішньополітичної діяльності України зазначає, що партнерство з Польщею є одним із головних пріоритетів зовнішньополітичної діяльності України та має ключове значення для інтеграції України до ЄС і НАТО.

Ми працюємо над його наповненням новими масштабними проєктами в безпековій, енергетичній, військовій, торговельно-економічній сферах.

Цього тижня я був у Варшаві та проводив переговори з міністром закордонних справ Польщі Збігнєвом Рау. Ми домовилися активно працювати над усуненням усіх перешкод для розвитку торгівлі між нашими країнами та реалізації великих нових економічних проєктів.

Словаччина: безхмарне двостороннє небо

У нас відсутні проблемні питання у відносинах зі Словаччиною. Словацький уряд закріпив у власній програмі чітку підтримку суверенітету та територіальної цілісності України.

Дружня атмосфера формує сприятливу основу для подальшого зміцнення відносин та втілення стратегічних проєктів, як, наприклад, укладення угоди, що дозволила відновити роботу аеропорту Ужгорода.

Зі Словаччиною ми приділяємо особливу увагу співпраці у сфері енергетики: зміцненню енергетичної безпеки, транспортуванню і транзиту енергоносіїв, інтеграції енергетичних ринків України та ЄС.

Україна та Словаччина щороку з'єднуються новими бізнес-зв'язками. Лише за перше півріччя 2021 року наші дипломати у Братиславі допомогли 13 українським компаніям знайти партнерів та вийти на словацький ринок чи відкрити в Словаччині своє представництво.

Є таке англійське прислів'я: turning contacts into contracts (перетворювати контакти на контракти). Кожен бізнес-контракт – це додаткова нитка, яка ще міцніше притягує Україну в центральноєвропейський економічний простір. Тому ми працюємо над тим, щоб таких контрактів було якомога більше.

Угорщина: стратегія малих кроків

Я не дарма приділяю велику увагу маленьким крокам у відносинах з Угорщиною, з якою розбудова взаємоповаги дається найскладніше. На цьому шляху були, є і будуть кроки вперед і відкати назад.

Кілька місяців тому з'їздили з колегою Петером Сійярто на Донбас і мали проводити спільну економічну комісію в Будапешті цього тижня. Натомість угорська сторона підписала довгостроковий контракт з Росією на постачання газу в обхід України. Ми розчаровані цим кроком, який шкодить українсько-угорським відносинам, і будемо захищати національні інтереси України.

Водночас, тактика маленьких кроків на тлі суцільного негативу вже приносила нам позитивні результати у відносинах з Угорщиною.

Так, тривала робота з угорською стороною з осені 2019 року до літа 2020 року дозволила уникнути вето Угорщини на отримання Україною статусу партнера з розширеними можливостями НАТО. Голосування припало на позитивний тренд українсько-угорського діалогу, який Будапешт не хотів руйнувати.

Ми будемо жорстко захищати наші інтереси, якщо Будапешт перетинатиме українські "червоні лінії". Водночас, ми продовжимо працювати там, де це можливо, задля перезавантаження двостороннього діалогу з Угорщиною на засадах добросусідства і взаємної поваги. Усунення проблем у наших відносинах – в інтересах і Києва, і Будапешта.

Недружні дії Угорщини спільно з Росією у сфері енергетики спонукають Україну подвоїти зусилля зі зміцнення енергетичної безпеки та розбудови енергетичної інфраструктури з іншими сусідами.

Румунія: на порозі стратегічного партнерства

Завдяки послідовній та успішній роботі української та румунської дипломатії відносини України та Румунії дозріли до встановлення стратегічного партнерства між нашими державами.

Румунія відіграє важливу роль у ЄС і НАТО, має міцні позиції в системі регіональної безпеки Чорноморського регіону, зокрема енергетичної.

На відміну від сусідньої Угорщини, діалог з Румунією на тему забезпечення прав національних меншин хоч і не позбавлений гострих кутів, але всі проблемні питання в ньому вдається конструктивно вирішувати.

Ми активно розвиваємо торгівлю з Румунією.

Лише за перше півріччя 2021 року українські дипломати в Бухаресті допомогли 16 українським компаніям вийти на румунський ринок. Експорт урізноманітнюється, на румунський ринок ідуть українські світильники, у планах – зрошувальні системи та інші товари з доданою вартістю.

Україна активно розвиває прикордонну інфраструктуру та дипломатичну присутність у Румунії. Ми отримали всі дозволи від румунської сторони та невдовзі відкриваємо нове генеральне консульство в прикордонному Сігету-Мармацієй, аби спростити доступ до послуг МЗС для наших громадян у Румунії.

Українська громада в Румунії велика та впливова, і ми будемо її підтримувати, захищати її права на збереження національної та культурної ідентичності.

Двері до Румунії відкриються ще ширше після побудови мостового переходу через Тису між Білою Церквою та Сігету-Мармацієй. Наша спільна робота над ним перейшла на стадію імплементації.

Молдова: усе спочатку

Перемога проєвропейських сил та обрання Майї Санду президенткою Республіки Молдови відкрило історичне вікно можливостей для обох наших країн. По суті, після років правління попереднього президента ми зараз розпочали повноцінне відновлення відносин.

Як для двох дружніх народів, об'єднаних спільною історією, схожими територіальними проблемами і спільним європейським майбутнім, між нами є забагато застарілих проблем. Вирішити їх можна лише комплексно, встановивши пакетний баланс у відносинах. Саме над цим ми працюємо, зокрема у форматі президентської ради двох країн.

Закликаю український бізнес активніше працювати на молдовському ринку, тісніше зв'язувати наші країни торговельними вузлами.

Туреччина: найвища точка відносин

Стратегічне значення для безпеки Чорноморського регіону має зближення України і Туреччини. Особливо – активна співпраця у сфері безпеки та оборони, взаємовигідна військово-технічна співпраця, яка вийшла на новий рівень завдяки зусиллям президентів Зеленського та Ердогана.

Цього тижня у Львові я провів переговори з міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу.

Ми спільно працюємо над досягненням товарообігу на 6 млрд дол на рік. Після підписання угоди про вільну торгівлю ця цифра суттєво зросте, а це нові вливання в українську економіку, нові сплачені податки та робочі місця.

Туреччина зацікавлена в закупівлі та спільному виробництві літаків ДП "Антонов". Влітку 2021 року наші літаки дуже допомогли туркам у гасінні пожеж. Турецька сторона вражена їхніми можливостями і проявляє зацікавленість. Ми могли б не лише спільно виробляти літаки, а й продавати їх третім країнам.

Крім того, ми усунули всі перешкоди до спільного виробництва та обслуговування безпілотників Bayraktar в Україні.

Усе це та низка інших елементів дозволяють говорити про те, що українсько-турецькі відносини перебувають на найвищій точці розвитку. Це добре не лише для наших країн, а й для Чорноморського регіону загалом.

Стратегія зовнішньої політики: перетворюємо виклики на можливості

На доручення президента Володимира Зеленського ми вперше за 30 років незалежності розробили та затвердили цілісну Стратегію зовнішньополітичної діяльності. Це незамінний стратегічний документ, зокрема коли йдеться про подолання таких регіональних викликів, як поглинання Білорусі Росією.

Одним з пріоритетів стратегії є розбудова відносин добросусідства з дружніми сусідніми державами задля забезпечення миру, міжнародної безпеки і стійкого розвитку в нашому Балто-Чорноморському регіоні.

Саме на це спрямована активна політика МЗС України зі створення нових форматів міжнародної співпраці: Люблінського трикутника з Польщею та Литвою, Асоційованого тріо з Грузією та Молдовою, "Квадриги" з Туреччиною, Кримської платформи із 46-ма державами та міжнародними організаціями.

Важливе значення має розвиток транспортної інфраструктури, приєднання до європейських TEN-T коридорів, включення внутрішніх водних шляхів України (Дніпро, Південний Буг, Дунай) до транс'європейської транспортної мережі, забезпечення свободи транзиту українських товарів через території держав – членів ЄС відповідно до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

Окрема важлива частина нашої стратегії зовнішньої політики присвячена енергетичній безпеці. Ера газу, як і загалом викопного палива, добігає кінця. На зміну їй приходить ера водню та відновлюваних джерел енергії.

Україна має історичний шанс стати одним з першопрохідців і лідерів водневої енергетики Європи завдяки вигідному розташуванню, наявності природних ресурсів і технологій для виробництва водню. Ми працюємо над тим, щоб зробити водневу енергетику довгостроковим стратегічним вирішенням проблеми газового шантажу Москви і для України, і для ЄС.

Це робота на майбутнє, але вона вже дає результати. Євросоюз у своїй енергетичній стратегії визначив Україну пріоритетним партнером з постачання "зеленого" водню на ринок ЄС в обсязі до 1 млн тонн на рік до 2030 року.

З Німеччиною ми закріпили плани водневого партнерства окремою угодою про енергетичне партнерство. "Нафтогаз України" та німецька RWE підписали угоду про співпрацю в постачанні в Німеччину відновлюваного водню.

У вересні 2021 року український, словацький, чеський та німецький оператори газотранспортних систем заснували ініціативу "Центральноєвропейський водневий коридор". Вона дозволить транспортувати "зелений" водень з перспективних районів виробництва в Україні у Словаччину, Чехію, Німеччину.

ЄС розбудовує водневу інфраструктуру в рамках 12 пріоритетних проєктів. Частина з них підходить до кордону з Україною. Ми працюємо над приєднанням до них нашої держави задля створення єдиної водневої інфраструктури ЄС, яка охопить Україну, Німеччину, Італію, Грецію, Румунію та Болгарію.

За оптимістичним прогнозом, перше постачання "зеленого" водню з України до Євросоюзу може початися у 2024 році.

Аби не змарнувати унікальний шанс водневого переходу, уряд разом з громадським сектором та представниками Української водневої ради розробляє Національну водневу стратегію і завершує формування загальнодержавної карти з визначенням місць та обсягу виробництва водню.

МЗС усіляко вітає ці зусилля, тому що перехід України до водневого майбутнього – це перехід до нових можливостей для гри на міжнародній арені.

Проєкт "Український водень" однозначно посилить нашу державу і стане однією з гарантій її енергетичної безпеки. Нині ж зусилля української дипломатії спрямовані на чіткі гарантії та компенсаторні механізми, зокрема продовження газового транзиту з Росії через українську ГТС після 2024 року.

Виклики в регіоні з боку РФ будуть надалі зростати. На кордоні України з Білоруссю та Росією зростає цивілізаційна стіна між демократією та авторитаризмом. Але ми знаємо, як перетворити виклики на можливості, послідовно втілюючи стратегію зовнішньополітичної діяльності України.

Із сусідами завжди і легко, і складно водночас. Хто пробував створити у власному будинку ОСББ, знає, про що йдеться. Навести лад у своєму домі складніше, ніж абстрактно міркувати про справи в країні. Але і позитивний результат набагато відчутніший. Якщо уявити Балто-Чорноморський регіон як багатоквартирний будинок, саме таке об'єднання співвласників ми створюємо.

Це дозволить нам не залежати від енергетичних шантажистів та невигідних договорів, підвищити рівень безпеки та вести незалежну політику. Саме на це спрямований середньостроковий вимір стратегії зовнішньополітичної діяльності. Успіх цього завдання неможливий без вирішення суто сусідських проблем. Історичних, освітніх, культурних.

Між сусідами завжди накопичуються труднощі, це нормально. Подолати їх допомагає довга, копітка робота, яка створює довіру, конструктивну атмосферу взаємовигоди та взаємоповаги. А також великі енергетичні та інфраструктурні проєкти. Вони витискають на другий план старі дрібні образи. Рух долає тертя.