Чого бракує українському бізнесу для виходу на міжнародні ринки

Чого бракує українському бізнесу для виходу на міжнародні ринки

Що могло б допомогти українському бізнесу розширювати експорт товарів?
Понеділок, 20 вересня 2021, 14:00
голова Комітету підтримки експорту та інвестицій КТПП, співвласник групи логістичних компаній ZAMMLER

У Кабміні збирають пропозиції до оновленої експортної стратегії України. Цей документ має зафіксувати напрями розвитку міжнародної торгівлі України та підтримки експортоорієнтованих підприємств на наступні 5 років. 

Українському бізнесу є що експортувати: якість товарів made in Ukraine не поступається світовій. Але підприємці губляться в паперах і часто не знають, де отримати інформацію та до кого звернутися із питаннями. 

Що гальмує український експорт

Минулого року експорт в Україні скоротився на 5 мільярдів доларів: на 12% зменшився експорт металургії, на 9% – одягу, взуття та текстилю. 

Одна з причин, очевидно, Covid: через пандемію та пов’язаний з нею карантин, міжнародні зв’язки на всіх рівнях та в усіх галузях ослабли.

Але списувати всі проблеми лише на це було б неправильно: адже ситуація в експорті не була ідеальною і в доковідні часи.

Щоб розібратися, чого бракує підприємцям, нещодавно ми в Комітеті підтримки експорту та інвестицій Київської торгово-промислової палати провели опитування серед українських експортерів. 

Поставили два ключових питання: які проблеми заважають їм експортувати більше, і чим їм можна допомогти. Отримали відповіді від 124 підприємств, що експортують в ЄС, США, Африку, Азію різноманітні товари: від харчів - до металу. 

 

Якщо підсумувати, то можна звести результати до 5 ключових перешкод на шляху до розвитку експорту: 

1. Бюрократія

Отримання дозвільних документів для експорту та митні процедури підприємці називають надзвичайно складними — особливо ті, хто стикається із цим вперше і не має у своєму штаті окремого спеціаліста із зовнішньоекономічної діяльності. 

Це — один з головних чинників, що відлякують бізнесменів (особливо — середніх та дрібних) від спроб продавати свою продукцію за кордон.

Та маючи понад 20-річний досвід роботи в логістиці, запевняю: на сьогодні митне оформлення експорту — це найпростіша процедура. 

Митні формальності, здебільшого, тривають годину, заїзд транспортного засобу до зони митного контролю у 99% не потрібен, заходи нетарифного використання фактично відсутні, залишився лише контроль за товарами подвійного та військового призначення. 

На деяких митницях практикується оформлення експорту в автоматичному порядку, акредитація — також в електронному вигляді. 

Тому у разі митного оформлення експортних вантажів, проблема полягає, як правило, в некомпетентності менеджерів, які готують документи для відправки. Вони роблять багато помилок, а часом і взагалі не розуміють, що від них хочуть. 

Куди нагальнішою мені здається інша проблема, про яку теж говорять підприємці в опитуванні — брак інформації. 

2. Брак інформації та необізнаність 

Експортери повинні мати змогу швидко, легко і без зайвих перепон отримати відповіді на свої питання. 

Втім, в Україні досі немає відповідного "єдиного вікна". Подібний портал нещодавно запустили в рамках платформи Дія, але він поки працює у тестовому режимі, інформація там не повна.

В державі надто багато структур, пов’язаних з експортом, і це заплутує власників бізнесу. Звідси – необізнаність навіть щодо наявних інструментів, що могли б спростити роботу експортерам. 

До прикладу, щодо інструментів, котрі пришвидшують митне оформлення. На одному з вебінарів, де ми обговорювали митне оформлення для експортерів, багато підприємців були здивовані навіть самим фактом існування електронного кабінету. Вони просто не знали про цю можливість.

3. Потреба в практичній допомозі

Пошук партнерів – теж біль для українських експортерів. Організації, які могли б допомогти — є, але знають про них далеко не всі. 

До того ж, часто послуги таких організацій коштують чимало. Державні органи могли б допомагати у налагодженні контактів із потенційно цікавими компаніями – в Україні та за кордоном. 

Важливий й обмін досвідом. Щоб експортери отримували практичну допомогу напряму від тих, хто вже пройшов усі процеси. 

Правильне рішення держави — залучити до цього процесу посольства. Наприклад, минулого року для закордонних дипломатичних установ України (ЗДУ) встановили KPI (ключові показники ефективності) щодо результатів роботи на економічному напрямі. 

А для дипломатів вже розробляють спеціальну систему навчання. Якщо цей процес запуститься, має покращити ситуацію з експортом.

4. Брак фінансів

Звісно, не йдеться про пряму фінансову допомогу. Але, наприклад, держава могла б оплачувати участь в міжнародних виставках, де виробники представляють Україну. 

Це доволі накладно для бізнесу, особливо для середніх та дрібних підприємців. Натомість корисно не тільки для них, а й для іміджу та економічного розвитку держави.

Одним з інструментів для фінансової допомоги експортерам є "Експортно-кредитне агентство" (ЕКА). Це організація, яка страхує експортерів від можливих ризиків, допомагає інформацією та шукає можливості, щоб частково компенсувати відсоткову ставку за експортними кредитами. 

Наразі Міністерство економіки завершує докапіталізацію "Експортно-кредитного агентства" до 2 млрд грн та перезапускає його діяльність. Хотілося б вірити, що цей процес призведе до позитивних результатів.

5. Інші чинники

З-поміж інших, озвучених експортерами перешкод — високі ставки мита в країнах-імпортерах, несприятливе валютне регулювання, неповернення ПДВ та банальне незнання підприємцями іноземної мови, щоб провести ефективні переговори з потенційними партнерами за кордоном. 

 

Експорт товарів — одне з основних джерел наповнення бюджету, адже навіть за нинішніх результатів це третина ВВП України. 

Ситуація не настільки погана, як може здатися: наприклад, наразі Україна посідає четверте місце за обсягами експорту до ЄС товарів сільськогосподарського виробництва.

Втім, глобальна задача нашої держави — змінити парадигму "аграрної країни" та нарощувати виробництво та експортування високотехнологічних складних та дорогих продуктів. 

Це — одна із цілей, яку мають врахувати під час розробки оновленої Експортної стратегії.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!