Україна – член Глобальної коаліції з цифрової безпеки: що це значить і що дає країні

Україна – член Глобальної коаліції з цифрової безпеки: що це значить і що дає країні

Уряд має обмежені важелі впливу на дії найбільших онлайн-платформ, таких як Facebook чи YouTuвe. Як Україна може отримати додаткові інструменти для забезпечення безпеки онлайн-простору.
Вівторок, 3 серпня 2021, 18:00
юрист Юридичної групи LCF

Що таке Глобальна коаліція з цифрової безпеки (далі – Коаліція)? Це проєкт Всесвітнього економічного форуму, обговорення якого розпочалася у 2019 році в межах платформи медіа, розваг та спорту, проте пандемія коронавірусу посилила виклики та прискорила запуск проєкту.

Завданням Коаліції є об’єднання представників урядів, бізнесу, академічної спільноти та громадянського суспільства для забезпечення цифрової безпеки шляхом вирішення проблем за трьома напрямками: правила модерації контенту, регуляторна політика, бізнес-моделі та конкуренція.

Україна приєдналася до Коаліції з моменту її створення 29 червня 2021 року. До Коаліції також приєдналася Великобританія, Швеція, Австралія, Сінгапур, Індонезія та Бангладеш, ІТ-компанії Microsoft, Otto, NetClean, Two Hat Security, посадовці UNICEF та інші міжурядові та неурядові організації.

Керівним документом Коаліції є біла книга Всесвітнього економічного форуму "Advancing Digital Safety: A Framework to Align Global Action", в якій викладені основні проблеми у сфері цифрової безпеки, виклики на шляху їх подолання, а також пропоновані кроки для всіх стейкхолдерів.

Які проблеми має вирішити коаліція

Серед пріоритетних проблем у сфері цифрової безпеки аналітики виділяють: перше – дезінформацію у сфері охорони здоров’я; друге – експлуатацію та жорстоке поводження з дітьми; третє – екстремізм та тероризм.

Хоча всі три проблеми існують майже стільки ж, скільки існує інтернет, глобальний локдаун суттєво збільшив проникнення онлайн-середовища в життя людей, що призвело до загострення зазначених проблем.

До прикладу, боротьба з дезінформацією у сфері охорони здоров’я стала пріоритетом для багатьох урядів та ІТ-компаній. Опитування  ресурсу Axios (США) в партнерстві з консалтинговою компанією Ipsos (Франція) демонструють, що громадяни дезінформовані щодо питань охорони здоров’я та менш схильні вакцинуватися, що становить загрозу для безпеки суспільств.

Для боротьби з неправдивою інформацією онлайн-платформи вдалися до видалення проблематичного контенту: протягом 2020 року YouTube видалив понад 800 000 відео, а Facebook (разом з Instagram) за той же період видалили 1 млн публікацій з неправдивою інформацією щодо COVID-19.

Окрім видалення публікацій, платформи блокували профілі користувачів, які поширювали недостовірну інформацію щодо пандемії, а також співпрацювали з урядами та неурядовими організаціями для перевірки контенту на достовірність та переадресації користувачів на офіційні джерела. В Україні таким джерелом є Міністерство охорони здоров’я.

Ризики для неповнолітніх користувачів цифрового середовища досліджувалися UNICEF із розподілом на категорії шкідливого контенту. Опитування продемонструвало, що понад 70% респондентів мали досвід контакту, принаймні, з одним з видів шкідливого контенту. Найбільша кількість: сексуальний контент – 33% опитуваних, та насильницький контент – 30%.

Окрім ризиків контакту зі шкідливим контентом, неповнолітнім загрожує можливість натрапити на осіб, які за допомогою різних платформ створюють умови для сексуальної експлуатації дітей. Така експлуатація відбувається за допомогою сервісів прямих трансляцій.

За даними опитування щодо випадків використання платформ для сексуальної експлуатації дітей, респонденти найчастіше згадували Skype (39% опитаних), Snapchat (29,9%) та Facebook включно з Facebook messenger  та Facebook live (24%).

Загрози тероризму та екстремізму в аспекті роботи онлайн-платформ стосуються, в першу чергу, можливостей радикально налаштованих груп організовуватися, координуватися та поширювати свої переконання через такі платформи. Наприклад, штурм Капітолію США демонстрантами 6 січня 2021 року координувався за допомогою Twitter та Facebook.

Платформи протидіють цьому, в першу чергу, блокуючи подібні групи або окремих користувачів. Утім такі блокування несуть і певні ризики.

Критики вважають, що блокування профілів окремих осіб також може порушувати право на свободу вираження поглядів (наприклад, блокування Twitter-акаунту Дональда Трампа).

З іншого боку, онлайн-сервіси зазнають критики за запізнілу та обмежену реакцію. Як у випадку штурму з тим самим Капітолієм.

Які виклики існують на шляху подолання проблем

Вирішення цих та інших проблем потребують значної роботи законодавчих та регуляторних органів у тісній співпраці з ІТ-індустрією.

В першу чергу, урядам необхідно співвіднести фундаментальні права – право на приватність, право на свободу вираження поглядів – з необхідними кроками на шляху до безпечнішого цифрового простору.

Одним з конфліктів, про який згадують автори дослідження, є співвідношення приватності та безпеки. Щоб виявляти шкідливий контент, наприклад, сексуальну експлуатацію дітей, необхідно, серед іншого, сканувати повідомлення користувачів.

Коли Facebook припинив сканування повідомлень своїх користувачів на вимогу регулювання ЄС, випадки виявлення контенту із сексуальною експлуатацією дітей зменшилися на 46% у перші три тижні після такої заборони. Пізніше ЄС скорегував своє законодавство для виявлення подібного контенту.

Іншою проблемою є забезпечення свободи вираження поглядів. Онлайн-платформи є приватними компаніями, що мають право встановлювати свої вимоги щодо того, який контент є прийнятним для розміщення на їхніх ресурсах.

Зазвичай, бачення приватних компаній є вужчим за законодавчі рамки. Це пояснюється бізнес-моделлю таких компаній, джерелом прибутку яких є розміщення рекламних матеріалів.

Розміщення контенту, який законодавчо допустимий, але може спровокувати негативну реакцію, наприклад, розміщення фотографії військового злочину, може відлякувати рекламодавців.

Серед інших проблем експерти зазначають:

-   складнощі у законодавчому визначенні комплексних технологій (наприклад, чи є Facebook форумом, публікаційною платформою, сервісом прямих трансляцій або рекламним сервісом);

-   питання відповідальності платформи за дії третіх осіб за допомогою сервісів цієї платформи (особливо якщо такі користувачі знеособлені);

-   складнощі взаємодії між зонами з різним законодавчим полем.

Що пропонується?

Автори Білої книги пропонують конкретні кроки для збільшення рівня цифрової безпеки, які мають здійснити всі стейкхолдери.

До прикладу, цифровим платформам рекомендують:

1) збирати аналітику щодо безпеки користувацького досвіду;

2) взаємодіяти між собою для унеможливлення інтернет атак шляхом одночасного булінгу на всіх акаунтах жертви;

3) створити посаду Офіцера з цифрової безпеки, який матиме право голосу при прийнятті рішень на рівні керівництва;

4) узгодити стандарти роботи команд з модерації контенту, поліпшувати умови їхньої роботи.

Рекламодавцям рекомендують оновити або створити регламенти, спрямовані на дотримання безпеки споживача та розподіляти кошти на рекламні кампанії на цифрових платформах відповідно до них. Крім цього рекомендується більш тонко обирати ключові слова для рекламних кампаній, аби спрямовувати фінансування на безпечний контент.

Регуляторам пропонують створити органи онлайн-безпеки, відступати від окремих правил та змінювати законодавство для забезпечення цифрової безпеки, а також сконцентруватися на превенції завдання шкоди, не допускаючи при цьому обмеження свободи слова.

Всім залученим рекомендують обмінюватися позитивним досвідом та взаємодіяти з іншими стейкхолдерами.

Що це означає для України

Для України приєднання до Коаліції, в першу чергу, означає додаткові інструменти для забезпечення безпеки онлайн-простору.

Оскільки уряд України має доволі обмежені важелі впливу на дії найбільших онлайн-платформ, долучення до Коаліції надасть ще один канал зв’язку із найбільшими ІТ-компаніями.

Посилення комунікації з онлайн-платформами може бути використане урядом, наприклад, для боротьби з кібератаками та ботофермами, недопущення втручання у перебіг виборчих кампаній, коригування політики модерування дописів та стимулювання до створення україномовних команд з аналізу контенту.

Приєднання до Коаліції від самого початку надасть змогу привернути більшу увагу до позиції нашого уряду з тих чи інших питань. Крім того, досвід України у протидії дезінформації, яку поширює Росія, також може бути врахований при роботі Коаліції.

Важливо уточнити, що Коаліція визначає лише бажаний вектор розвитку, проте не покладає на своїх членів жодних обов’язків.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!