Годі бавитися в декларації — час приймати "дорослі" рішення

Годі бавитися в декларації — час приймати "дорослі" рішення

PROMOTED. Нещодавно, 16 серпня, Державна служба статистики оприлюднила дані оперативної оцінки ВВП за II квартал 2021 року. Цифри свідчать про деяке зростання української економіки.
П'ятниця, 27 серпня 2021, 09:00
доцент Університету державної фіскальної служби України

Зокрема, реальний валовий внутрішній продукт збільшився на 5,4% відносно аналогічного періоду минулого року. За півріччя ріст ВВП склав 1,7%. Здавалося б, держава починає виходити з кризи, й завдячувати цим ми маємо реформаторській політиці уряду. Однак такий висновок є передчасним.

Секрет короткострокового економічного підйому доволі банальний і полягає в сприятливій для України кон’юнктурі на зовнішніх сировинних ринках. Ідеться, насамперед, про експорт сільськогосподарської продукції, добрив, залізної руди та металу. На ці фактори економічного "успіху", яким час від часу хизуються наші урядовці, я вже звертав увагу читачів у попередніх дописах.

Зі зростанням ВВП не все так райдужно

Пригадаймо, що саме падіння цін на зазначені види продукції держстат вважав причиною скорочення ВВП у І кварталі поточного року. Не будемо також забувати, що ІІ квартал 2020 року, як і загалом усе І півріччя, ми провели в умовах суворих карантинних обмежень — індустрія розваг, туризму та громадського харчування майже не функціонували.

Тож цілком природньо, що після скасування жорсткого локдауну економіка пожвавилася. Але вважати це ознакою успіху державної політики чи загального зростання інвестиційного клімату немає підстав.

Треба віддати належне фахівцям із Мінекономіки – вони теж дотримуються подібної думки, і це віддзеркалено у їхньому консенсус-прогнозі на 2021 рік щодо зростання ВВП на 4,1%. Нацбанк має дещо песимістичніші очікування — 4% зростання валового внутрішнього продукту.

Зазначу, що і міністерство, і НБУ не змінюють своїх прогнозів від початку року, бо вважають фактор сезонної кон’юнктури сировинних ринків тимчасовим. Тобто, таким, на який не варто покладатися у довгострокових прогнозах.

До тимчасових, а не системних факторів, я б відніс і ситуацію з ковідною пандемією. Саме на її економічний вплив нам слід буде зважати у найближчі місяці. Слід визнати, що порівняно із 2020 роком, коли це лихо тільки набирало обертів, а держави навпомацки виробляли тактику боротьби з ним, нині ми маємо інструменти протидії поширенню хвороби. Водночас перед Україною з’являються і нові виклики.

Перед загрозою нового локдауну

Почну з позитиву. Нині рівень захворюваності набагато нижчий, ніж улітку минулого року. Зі скрипом, але триває масове щеплення проти ковіду, громадяни мають доступ до кількох видів вакцин (щоправда, не завжди вони в наявності): Moderna, Astra Zeneka, Pfizer Covishild, CoronaVac. ЄС визнало українські електронні сертифікати вакцинації, що спростить перетин кордону та підтримає галузь туризму.

Тепер щодо загроз. У 2021 році внаслідок численних мутацій з’явилися й стрімко поширюються нові штами коронавірусу – зокрема, так звана "Дельта плюс", яку вчені вважають значно небезпечнішою за своїх попередників. Для вакцинованих людей вона теж становить певну загрозу.

Вже цієї осені нас може чекати новий спалах захворюваності. Про це 19 серпня написав у Фейсбук міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. Якщо пригадати ситуацію 2020 року зі щоденним приростом хворих у кількості 15-20 тисяч чоловік, не складно уявити, якими будуть темпи поширення коронавірусу найближчими тижнями й місяцями. Нагадаю також, що, за даними ВООЗ, "Дельта плюс" розповсюджується від людини до людини швидше за інші штами.

Схоже, Україні не уникнути більш жорстких, ніж зараз, карантинних обмежень і, ймовірно, нового локдауну. Принаймні, на деяких підприємствах вже почали замовляти перепустки своїм працівникам для користування громадським транспортом.

Загрозу нового локдауну також взяли до уваги і в Центрі макроекономічного моделювання Київської школи економіки. Там переглянули свій прогноз зростання ВВП у 2021 році із 4,7% до 3,6%. Натомість покращили прогнозні показники на 2022 рік - із 2,7% до 4,4%!

Експерти вважають, що попри оптимістичні настрої, які панували на початку 2021 року, взяти під контроль ситуацію із захворюваністю досі не вдалося, навіть є ймовірність нового спалаху хвороби. Тож усі свої надії аналітики пов’язують із роком 2022-м – спадом захворюваності, пожвавленням економіки й зростанням ВВП.

Ключ до успіху – в системних реформах

І тут ми підходимо до найцікавішого. Оптимістичні прогнози можуть справдитися за низки умов. По-перше, темпи масової імунізації проти ковіду мають суттєво пришвидшитись. По-друге, вже найближчим часом повинні завершитися інституціональні реформи, які передбачають запуск Бюро економічної безпеки, реформу окружного адміністративного суду тощо.

Але це в короткостроковій перспективі. Якщо ми хочемо йти далі, то мусимо припинити бавитися в декларації і сподіватися на вигідну кон’юнктуру. Нам необхідно терміново впроваджувати системні, комплексні перетворення – насамперед, у судовій і податковій сферах.

Погодьтеся, що застаріла податкова система, яку ми маємо, не здатна швидко й ефективно реагувати на глобальні виклики на кшталт світових фінансових криз чи пандемій. Вона змушує нас покладатися на мінливі зовнішні фактори і є гальмом, а не стимулом для бізнесу.

Натомість, сучасні податкові інструменти мають спонукати підприємців до розвитку, підтримувати їх у разі виникнення тих чи інших форсмажорних обставин. І про це ми з колегами-експертами говоримо вже тривалий час.

Нагадаю, що наші пропозиції викладені в програмі податкових трансформацій "Від нестабільності до гармонії". Вона передбачає лібералізацію системи оподаткування й зниження податкових ставок, запровадження податку на виведений капітал і проведення безумовної єдиноразової амністії тіньових капіталів.

Ми маємо створити систему доступного й прозорого електронного адміністрування бізнесу на основі big data. Податкова реформа – це також ліквідація низки дублюючих фіскальних органів з роздутим штатом і створення на їхній базі єдиної централізованої служби.

Переконаний, країні яка досягнула свого 30-ліття і яка бажає нарешті проявити свій потенціал, варто почати приймати зважені та "дорослі" рішення!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Підпишіться на наші повідомлення!