Заспокійливий штиль: банківські тренди першого півріччя

Заспокійливий штиль: банківські тренди першого півріччя

Що відбувається у банківському секторі та чи варто хвилюватися за фінансову стійкість свого банку.
Четвер, 26 серпня 2021, 08:13
доктор економічних наук, фінансовий аналітик YouControl

Першу половину 2021 року банківська система України пройшла без особливих потрясінь.

На фоні відновлення економіки після кількох коронакризових хвиль чиновники та експерти відзначають низку досягнень у фінансово-банківському секторі.

По-перше, пришвидшився ріст корпоративного кредитування до 29,8% в річному обчисленні, зокрема – завдяки програмі "Доступні кредити 5-7-9%".

По-друге, підвищилися обсяги іпотечного кредитування на 41,7% рік до року.

По-третє, зросли сукупні чисті прибутки банків до 31 млрд грн, що на 25% більше, ніж у минулий період.

Також за п'ять місяців 2021 року на 40,8% зросли обсяги безготівкових платежів з використанням платіжних карток порівняно з цим же періодом 2020 року.

Таку оптимістичну картину затьмарювали лише підвищення споживчої інфляції до 10%, демарш менеджерів середньої ланки НБУ проти централізації рішень, критика представниками іноземних банків урядової програми пільгового кредитування та банкрутство невеликого банку "Земельний капітал".

Наскільки серйозними вважати ці події – залежить не стільки від об'єктивної оцінки ситуації, скільки від суб'єктивних ціннісних переконань спостерігачів. На щастя, системних банківських криз за останнє півріччя не відбулося.

Навпаки – банки разом зі своїми найкращими корпоративними клієнтами, орієнтованими на експорт, пожинають плоди посткризового відновлення, глобального росту цін на сировинні товари і попередніх реформ.

Та це не скасовує того, що накопичення ризиків часто відбувається в умовах видимого благополуччя, а фінансова стабільність може бути оманливою.

Депозити коротшають

У першому півріччі тривав поступовий приріст гривневих депозитів населення (+8,2%) та корпорацій (+1,6%). При цьому валютні вклади фізосіб знизилися на 4,9%, юридичних осіб – зросли на 4,9%. Такі темпи росту депозитів виглядають млявими, особливо на фоні прискорення інфляційних процесів.

Зниження купівельної спроможності національної валюти на фоні історично найнижчих відсоткових ставок не сприяє мотивації клієнтів заощаджувати кошти на банківських рахунках. Банки ж не поспішають активно залучати внески, бо перенасичені вільними ресурсами.

Як наслідок, триває тренд із скорочення середньої строковості депозитного портфеля. У структурі нових депозитів населення частка вкладів на строк понад шість місяців становить лише 44,3%.

Українці не бачать сенсу у замороженні коштів на довші строки, якщо за майже таку ж низьку ставку можна зберігати вільний доступ до поточного рахунку. Ріст облікової ставки породжує надію на зростання депозитних ставок.

Детоксикація кредитних портфелів

Прискорилися темпи очистки балансів банків від токсичних активів. Так, загальний рівень недіючих кредитів за півріччя скоротився із 41% до 37,2%.

Попри суттєвий прогрес у списанні безнадійних боргів, рівень NPL ratio Приватбанку перевищує 71%. У решти держбанків 40% кредитного портфеля недіючі. Проте, з погляду вкладників це не впливає на надійність держбанків, баланси яких роками перебувають у "теплій ванні" бюджетної підтримки.

Решта банківської системи досягла прийнятного рівня недіючих кредитів – 10,6%. Такий рівень уже виглядає цілком пристойно, особливо якщо взяти до уваги масштаб та амплітуду попередніх фінансових криз.

Кредити відвойовують місце в балансі

Зростання чистих активів банківської системи у другому кварталі насамперед було зумовлене приростом корпоративного кредитування на 33 млрд грн. Уперше після багаторічного спаду частка кредитів бізнесу в активах банків перевищила 25%, тоді як рік починався з історичного мінімуму – 23,9%.

Утім, сумарна частка ОВДП (29,2%) та депозитних сертифікатів НБУ (8,3%) досі перевищує обсяги корпоративного кредитування. Такі дисбаланси в структурі активів на користь високоліквідних фінансових інструментів свідчать про відсутність у банків бажання надавати позики українським компаніям.

Важливим трендом на кредитному ринку стала дедоларизація, унаслідок якої за останні півтора року валютний кредитний портфель банків схуднув на третину в корпоративному та роздрібному сегментах. Натомість кредитування в гривні зросло на 6-13% порівняно з початком 2021 року.

Подальше зниження ролі долара у валюті балансу сприятиме вищій фінансовій стійкості банків через нижчу чутливість до раптових курсових коливань.

Концентрація спадає

Через зростання ролі приватних банків, які намагаються наздогнати за ринковою часткою четвірку лідерів з державним капіталом, посилюється конкуренція на ринку.

Про це свідчить падіння індексів концентрації, зокрема частка провідних п'яти банків з початку 2021 року впала з 58,7% до 56,8%, а індекс Герфіндаля-Гіршмана за чистими активами знизився з 930 до 871.

Нагадаю: значення останнього індикатора нижче 1 тис свідчить по незначну концентрацію, що характерно для висококонкурентних ринків. Це підживлює технологічні перегони та боротьбу банків за надання кращого сервісу клієнтам.

Водночас, недоліком відносно низького рівня концентрації ринку банківських послуг є слабші можливості в акумуляції великих сум фінансових ресурсів, що обмежує розвиток кредитування великого бізнесу.

Нормативи: політ нормальний

Для нагляду за ситуацією на банківському ринку НБУ розробив і регулярно відстежує систему нормативів, які комплексно описують основні ризики банків.

На офіційному рівні ці нормативи вважаються індикаторами раннього попередження банкрутства банків. Погляньмо, як змінилися найважливіші показники фінансового здоров'я за останні пів року.

По-перше, сукупний обсяг регулятивного капіталу банків за перше півріччя 2021 року зріс на 9,4 млрд грн до 191,5 млрд грн, тобто приріст становив 5%.

Такі темпи зростання цілком достатні, зважаючи на безпрецедентно високі рівні адекватності капіталу банківського сектору. Відповідний норматив Н2 становить 21,6%, що вдвічі вище за мінімально дозволений поріг 10%.

По-друге, гарними є усереднені значення нормативів великих кредитних ризиків Н8 (77,3%) та максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними особами (4,2% при максимально допустимому значенні 25%).

По-третє, середні показники ліквідності Н6, які мають бути не менше 60%, зросли до 89,7%. Це свідчить про достатній запас коштів для виплат вкладникам та проведення грошово-кредитних операцій клієнтів.

Спрямування цих надлишкових коштів на кредитування стримується низькою кредитоспроможністю багатьох компаній. Як бачимо, динаміка нормативів свідчить про зниження внутрішніх банківських загроз.

Ренкінг фінансової стійкості

У ренкінгу фінансової надійності банків YouControl за другий квартал найвищий індекс FinScore "A" отримали 14 банків. Більшість з них входить до складу міжнародних фінансових холдингів, крім державних Укргазбанку і Приватбанку.

Індекс "А" свідчить про мінімальну ймовірність настання несприятливих фінансових наслідків. Трійка лідерів за даним показником ‒ АТ "ІНГ банк Україна" (Нідерланди), АТ Сітібанк (США), АТ "Райффайзен банк" (Австрія).

Водночас, дещо змінилися лідери, кожен з яких є високонадійним за результатами фінансового скорингу YouControl. Найбільше піднявся за квартал "Креді агріколь банк" (+7 позицій).

Іншими банками-лідерами ренкінгу стали Приватбанк (+3 сходинки) та німецький АТ "Прокредит банк" (+2 позиції). Загалом українські банки навіть на нижчих щаблях ренкінгової таблиці наразі залишаються достатньо стійкими до потенційних ризиків, які може принести осінь 2021 року.

Bank FinScore – скоринговий індекс фінансової надійності банку, розрахований аналітичним відділом YouControl. Індекс базується на 25 індикаторах.

Серед них – нормативи НБУ та фінансові коефіцієнти, що комплексно відображають стан ліквідності, достатності капіталу, рентабельності, кредитних, інвестиційних та валютних ризиків банку.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!