Зазвичай на ранніх стадіях компанії не наймають штатних юристів через хибне уявлення про цю професію.

Є думка, що юристи – це тільки про договори, що юристи нудні, бюрократичні і будуть руйнувати дух ІТ-команди. Так, такі думки існують.

Ці стереотипи ускладнюють життя CEO. До безлічі його завдань додаються підготовка угод та політик, аналіз ризиків діяльності бізнесу в обраній юрисдикції.

Це юридичні питання, від яких залежить успішність бізнесу. Їх СЕО делегує в останню чергу, намагаючись тягнути самотужки, через асистентів або навіть продакт-менеджерів. Це лише збільшує ризики помилок.

Нижче я розберу найбільш поширені омани, які зустрічала на ринку та чула від молодих підприємців, та опишу реальні життєві приклади, які руйнують ці омани.

1. Найняти юриста в команду – це тільки про витрати.

Найчастіше у бізнес-планах компаній на ранніх стадіях немає пункту про витрати на in-house-юристів. У кращому випадку компанія-стартап замовить "пакетну консультацію", у якій будуть стандартні договори для внутрішнього використання і для роботи із зовнішніми контрагентами.

На практиці такі договори не захищають компанію від усіх ризиків, і в кризовий момент доведеться найняти юристів, щоб вирішити проблему.

Професійний in-house-юрист – це мінімізація фінансових витрат для компанії. Це перша людина, до якої йдуть, коли є проблеми. Мета юриста в компанії – вберегти всіх і все від можливих конфліктів та претензій.

Приклад з життя. Український стартап готувався до виходу на ринок Америки. Він придумав унікальний продукт і назву для нього, замовив партію продукту на заводі в Китаї. Невдовзі компанія дізналася, що їхня назва вже зареєстрована як торгова марка в США з тими ж класами використання.

Компанії довелося терміново наймати спеціалістів з інтелектуальної власності для аналізу інших назв і переробляти все: від маркетингу до коробки для продукту.

Як можна було уникнути. Заздалегідь перевірити, чи вільна ТМ у країні, де планується запуск. Варто пам'ятати, що захист торгової марки має територіальне значення, тож він буде діяти тільки в країні, де ТМ зареєстрована.

2. У нас буде універсальний солдат-юрист.

Професію юриста за варіативністю і кількістю напрямів можна порівняти з професією лікаря. Кожен юрист має свою спеціалізацію. Наприклад, українське корпоративне право, інтелектуальна власність, захист персональних даних.

Зазвичай штатні юристи знають кілька сфер права і вміло вирішують базові бізнес-потреби. Однак це не означає, що одна людина зможе закрити всі питання компанії без звернення до зовнішніх консультантів, особливо якщо бізнес-модель передбачає використання іноземних юрисдикцій.

Юрист підбирається для виконання конкретних бізнес-завдань компанії і в майбутньому може створити юридичний відділ з різними спеціалістами.

Приклад з життя. В ІТ-компанії з штатом 80 людей, яка працювала два роки, найняли юриста для виконання всіх поточних завдань: договори з підрядниками, супровід відділу продажів та маркетингу, ліквідація старих прогалин.

СЕО вважав, що юрист зможе покривати всі напрямки самостійно. Зрештою, через пів року роботи юрист звільнився, бо навантаження було величезне, а керівництво не дослухалося до прохання найняти ще одного юриста.

Як можна було уникнути. Передусім, потрібно слухати людей в команді. Якщо людина не може впоратися з обсягом завдань, їх необхідно переглянути та змінити. Також варто було закласти в річний бюджет компанії кошти на юридичні витрати, щоб юрист міг звертатися по допомогу до підрядників.

3. Іn-house-юрист – це "швидка допомога".

Іноді в компаніях трапляються непрогнозовані "пожежі". Так само не можна очікувати, що юрист одразу матиме готове рішення для критичної ситуації.

Для підготовки якісної консультації юристу потрібні час, ресурси і документи. "Зроби швиденько договір з шаблону з інтернету" – це провальний варіант, особливо коли мова йде про великі суми або зарегульовану юрисдикцію (Китай).

Швидко – не означає якісно, особливо коли йдеться про міжнародні договори. Фраза "ти ж юрист", тобто знаєш все в юриспруденції, у житті не працює. Звісно, юрист зможе швидко розв'язати якусь гарячу задачу, але це правило не працює з комплексними питаннями та новими унікальними ситуаціями.

Приклад з життя. О 17:00 до юриста прийшов менеджер з продажів з вимогою до кінця дня перечитати договір на продаж програмного забезпечення в одній з країн. Договір мав низку ексклюзивних умов з розповсюдження ПЗ.

Через поспіх юрист не встиг вичитати весь договір і пропустив підпункт про ексклюзивне право перепродажу програмного забезпечення іншим компаніям. Результат – компанія не могла мати інших дистриб'юторів у цій країні.

Як можна було уникнути. Оскільки такі угоди не укладаються за один день, менеджер з продажів точно знав про необхідність договору і міг надіслати його заздалегідь. Ще краще – міг попросити юриста підготувати їхню версію договору. Юрист же повинен був відмовити колезі в швидкій вичитці документа.

Урок – своєчасність комунікації і запобігання штучним "пожежам" у компанії.

4. Штатний юрист створить у компанії надмірну бюрократію.

Зазвичай з появою юриста спливають попередні недоробки: відсутність договорів з працівниками та політик з діловодства, "джентльменські" угоди з підрядниками. Такі прогалини можуть призвести до витоку даних, судових позовів від регуляторів.

Усупереч суспільним стереотипам не всі юристи люблять бюрократію. Вони намагаються спростити процеси, але зберегти їхню користь для компанії. Завдання юриста в тому, щоб підготувати документацію, шаблони і процеси, які не будуть вимагати багато часу для узгодження. Система зменшує бюрократію.

Приклад з життя. Відділ підтримки клієнтів збирав дані про своїх покупців. Після набрання чинності GDPR ("Загальний регламент про захист персональних даних", ухвалений ЄС у 2016 році) компанія мала переглянути принципи обробки інформації і не збирати надмірні дані, тобто місто, дату народження і прізвище.

Компанія це проігнорувала. Результат – штраф від європейського регулятора.

Як можна було уникнути. Вчасно створювати процеси й адаптувати чинні до нових законів, які стосуються компанії. Прописати нові правила для колцентру, згідно з якими він збирав би тільки необхідну для надання відповіді інформацію.

5. Юрист працює один і не взаємодіє з колегами.

Насправді юрист – найкращий друг колективу та командний гравець, який постійно взаємодіє з колегами, щоб не проґавити запуск процесу чи проєкту. Звісно, юристам зазвичай потрібні тиша та спокій, але це не стосується моментів, коли необхідні синергія і співпраця з колегами для вирішення комплексних завдань.

Бажано, щоб юрист був у складі топменеджменту. Так він зможе вчасно прокоментувати, що певні ідея, розробка або партнерство з юридичної точки зору ризиковані для компанії і можуть завдати фінансових та репутаційних збитків.

Приклад з життя. Маркетолог попросив юриста прочитати рекламу і сказати, чи можна її запускати на ринок. Однак рекламна кампанія вже була запущена на ринках Європи та Північної Америки. Юрист помітив використання чужої ТМ та порівняльну рекламу. Рекламу довелося терміново відкликати і переробляти.

Як можна було уникнути. Юристу – налагодити зв'язки з колегами і пояснити їм необхідність узгодження реклами чи іншого продукту на початку їх створення. Команді – не боятися юриста і не думати, що він забракує ідею. Необхідно вчасно звертатися до юриста та вивчати можливі юридичні ризики до їх настання.

Висновки

Юрист – важливий гравець для будь-якої компанії, особливо якщо вона хоче стати "єдинорогом". Звісно, є маленькі ІТ-компанії, де постійний юрист не потрібний.

У такому випадку для мінімізації витрат можна наймати фахівців на аутсорсі. Такі спеціалісти здатні виконувати нетермінові та поточні завдання, але навряд чи зможуть швидко вирішити комплексні та складні проблеми бізнесу.

З розвитком компанії необхідність у штатному юристі буде зростати, оскільки навантаження на інших спеціалістів теж буде збільшуватися. Коли залучати штатного юриста – кожна компанія вирішує індивідуально.

Для бізнесу in-house-юрист є професіоналом, який допомагає ідентифікувати ризики, уникати потенційних проблем та зменшувати витрати компанії.