Спрощення митних процедур: потрібні зміни

Спрощення митних процедур: потрібні зміни

Чому лише одна компанія отримала статус авторизованого економічного оператора та що необхідно змінити.
П'ятниця, 9 липня 2021, 17:30
керівник практики митного регулювання та міжнародної торгівлі PwC в Україні

З 2017 року Україна взяла курс на наближення митного законодавства до норм ЄС.

Найбільш вагомими змінами, що відбулися з того часу, є впровадження програми авторизованого економічного оператора (АЕО) та режиму спільного транзиту (NCTS).

Перевагами цих програм є значне скорочення витрат, часу та адміністративного навантаження для компаній, які підтвердили свою відповідність стандартам та контролюють внутрішні процедури за встановленим законодавством.

У березні 2021 року Україна почала етап національного застосування NCTS, а подання документів для отримання статусу АЕО стало можливим із серпня 2020 року.

Авторизація АЕО, передусім, важлива для компаній, які щодня взаємодіють з митними органами, мають значні обсяги експорту й імпорту товарів або безперервний цикл виробництва із сировини, що постачається з інших країн.

Уже в листопаді 2022 року набудуть чинності законодавчі зміни щодо необхідності обов'язкового пред'явлення товарів митному органу, а отже, логістичні процеси компаній можуть значно сповільнитися.

За майже рік функціонування програми АЕО в Україні були подані лише три заявки для отримання статусу АЕО і тільки одна компанія пройшла оцінку відповідності. У країнах ЄС, де програма АЕО стартувала у 2008 році, зараз 60-80% експортно-імпортних операцій здійснюються за участю компаній зі статусом АЕО.

Основним фактором, який стримує українські компанії в підготовці до отримання статусу АЕО, є невідповідність критерію стійкого фінансового стану.

Згідно з вимогами митного законодавства, компанія вважається фінансово стійкою, якщо, за даними фінансової звітності, чисті активи компанії будуть позитивними, а розраховані коефіцієнти відповідатимуть нормативним значенням.

Однак навіть міжнародні компанії, які мають свої представництва в Україні та інших країнах, не можуть похвалитися позитивними показниками. На що, зокрема, впливають девальвація національної валюти та економічне становище в країні.

Усталеною міжнародною практикою є надання довгострокових позик дочірнім компаніям від материнської, що негативно впливає на розраховані показники.

Такий формальний підхід до оцінювання фінансової стійкості є винятково українською специфікою, адже в країнах ЄС митні органи перевіряють лише два ключові показники фінансової звітності: чисті поточні активи та чисті активи.

Навіть від'ємні чисті активи не завжди означають, що компанія не здатна виконати зобов'язання зі сплати податків. У такому випадку митні органи ЄС враховують фактори, що вплинули на формування від'ємного значення чистих активів.

Для підтвердження можливості виконувати зобов'язання перед державою компанія, за законодавством ЄС, подає додаткові документи: аудиторські звіти, листи-поруки або гарантійні листи від материнської або іншої подібної компанії.

У разі наявності кредиту в заявника на статус АЕО митні органи ЄС вивчають його економічне обґрунтування, лист про банківські операції та інші документи.

В Україні фінансова стійкість заявника перевіряється за допомогою формального розрахунку коефіцієнтів та підтвердження відсутності податкового боргу, а процедура оцінки відповідності критерію стійкого фінансового стану не передбачає аналізу додаткових документів чи факторів, які вплинули на розрахунок показників.

Аналогічна процедура підтвердження стійкого фінансового стану встановлена як умова застосування спеціального транзитного спрощення відповідно до закону "Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи" від 12 вересня 2019 року.

Тобто обидві програми, які впроваджуються в Україні для спрощення міжнародної торгівлі та прискорення митного оформлення відповідно до стандартів ЄС, містять суттєву різницю між процедурами оцінки стійкого фінансового стану в Україні і ЄС.

У середньостроковій перспективі неспроможність отримання статусу АЕО через формальну невідповідність фінансових коефіцієнтів встановленим нормативам стане негативним чинником, який буде знижувати конкурентоспроможність.

Це також стосується логістичних компаній. Вони не зможуть користуватися перевагами, які стануть доступними в Україні для європейських компаній-АЕО після підписання угоди про взаємне визнання з Євросоюзом.

Повноцінний запуск програм AEO та NCTS вплине на всіх учасників міжнародного ланцюга постачання незалежно від того, планують вони отримувати статус AEO або використовувати транзитні спрощення в майбутньому чи ні.

Підхід до оцінки стійкого фінансового стану за допомогою лише фінансових коефіцієнтів потрібно переглянути. В іншому випадку ми не виключаємо високого ризику колапсу на митних терміналах, збільшення навантаження на митні органи з листопада 2022 року та відсутності зацікавленості компаній щодо приведення внутрішніх процедур з операцій з товарами до високих міжнародних стандартів.

Скасування митних декларацій типу ЕА буде спонукати компанії повернутися до звичного ритму постачання товарів без їх пред'явлення митному органу. Однак такі привілеї будуть доступні тільки для компаній, які отримають авторизацію АЕО та дозвіл на спеціальні спрощення.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!