Генплан або стратегія: що потрібно українським містам

Генплан або стратегія: що потрібно українським містам

У чому відмінність майстер-плану від генплану та що потрібно зробити, щоб стратегії українських міст почали працювати?
Понеділок, 19 липня 2021, 08:15
експерт у сфері девелопменту та будівництва, власник ІБК "Фенікс груп"

У багатьох світових містах вже давно визначились з майстер-планами на найближчі 20 років і ефективно впроваджують пропозиції, що закладені в них.

Ці стратегічні документи відповідають викликам часу та мають чіткі KPI's.

В Україні в основі міського планування — генеральні плани, в яких часто переплетені стратегічні та тактичні функції.

Вони мають архаїчну структуру, переважно незрозумілі містянам та, як показує досвід, є малорезультативними.

Майстер-план vs генплан: навіщо вони містам

Майстер-план — це стратегічний документ, який визначає довгострокову візію міста. У документі фіксується визначена кількість цілей, що враховують соціально-економічні та демографічні показники, екологічну ситуацію та сучасні технології.

Своєю чергою, генеральний план є містобудівним документом, що окреслює межі розвитку території того чи іншого населеного пункту, функціональне призначення земель, планує систему вулиць і доріг тощо. 

Він визначає, де з'являться нові будівлі чи елементи транспортної інфраструктури — автомагістралі, мости, станції метро. Однак, на відміну від майстер-плану, не враховує бажання й потреби людей, що проживають у цьому місті.

Зокрема, в графічній частині Генплану, розібратися може вузьке коло спеціалістів, у той самий час як майстер-план — проєкт, доступний для кожного учасника міського життя. 

Частково це зумовлено тим, що останній розробляється не тільки місцевою владою, а й за участю представників бізнесу, містян, іноді профільних вчених і міжнародних організацій. 

Сторони подають свої ідеї та пропозиції до розробки стратегії. Генплан створюють експерти з міського планування, а громадськість долучається на етапі публічних слухань, коли документ уже фактично розроблено.

Головне завдання майстер-плану — створити сприятливі умови проживання для містян, а генплан — технічний проєкт, покликаний забезпечити раціональне використання територій. Оптимальним варіантом є наявність обох документів, що доповнюють один одного.

Реалізація майстер-планів у світі

Грамотно розроблена стратегія впливає на соціальні та економічні показники та є важливою частиною бренда міста, що в тому числі сприяє залученню іноземних інвестицій.

Стратегічні майстер-плани створюють як для міст, так і для окремих територій. Наприклад, у Лондоні локацію, призначену для Олімпійських ігор, після змагань перетворили на парк.

Ще один принцип майстер-плану полягає в оптимальному використанні міського середовища. Зокрема, тактику ефективного перепрофілювання занедбаних територій, збільшення щільності забудови з акцентом на транспортну і соціальну інфраструктуру обрали в ряді європейських столиць, серед яких Амстердам, Берлін та ін.

У деяких містах зовсім відмовилися від генпланів, зробивши вибір на користь майстер-планів. Так, влада Барселони заявила, що проєкт 1976 року, в основі якого було територіальне розширення, втратив свою актуальність. 

Зараз місто вибрало шлях побудови здорового та компактного мегаполісу для поліпшення якості життя людей.

Однак найпоширенішою у світі моделлю є дворівневе міське планування, де спершу йде стратегічне бачення, далі — розробка проєктних документів, зокрема, під будівництво чи реконструкцію об'єктів.

Також актуальне питання щодо призначення відповідальних і оцінювання успішності реалізації міських стратегій. Так, у деяких містах за виконання плану відповідає безпосередньо мер міста. 

Наприклад, главі Лондону визначили 24 KPI's, досягнення за якими потрапляють у публічний щорічний звіт. Серед показників — редевелопмент промзон, оптимізація щільності житлової забудови, забезпечення доступним житлом тощо.

Актуальність майстер-планів для українських міст

Населені пункти в Україні розвиваються на основі генпланів. Відповідно до законодавства в кожному з них має бути такий документ. За останньою інформацією, генеральні плани наявні у 56% населених пунктах України.

Основна проблема українських генпланів — у зарегульованості (практично неможливо внести будь-які оновлення), в ускладненій для середньостатистичної людини графічній інформації, віддаленості від актуальних викликів, зокрема, коливань клімату та інших проблем.

Згідно з нормами закону про регулювання містобудівної діяльності Генплан Києва — безстроковий. Своєю чергою, документ, прийнятий в 2002 році, не відповідає вимогам часу. 

Новий Генплан столиці повинні були представити громадськості у травні. Раніше проєкт неодноразово критикували. Зокрема, дискусійними питаннями досі залишаються автомобілецентричність (створення нових доріг і розв'язок), надщільна житлова забудова, мінімальна кількість пропозицій, що спрямована на сталий розвиток міста та комфорт його мешканців.

Також у багатьох населених пунктах є свої стратегії. У Києва — чинний план розвитку до 2025 року, який функціонально нагадує майстер-план. 

Проєкт відрізняється наявністю слабких сторін, зокрема, неузгодженістю документів, спрямованих на його реалізацію, відсутністю пріоритизації цілей (так, у стратегію не включені належним чином проблеми маятникової міграції, практичної організації міського середовища тощо).

Незабаром повинні стартувати публічні обговорення вищезгаданого проєкту з терміном дії до 2035 року. Тут виникає ще одне питання — узгодженості нової стратегії Києва та Генплану-2040.

Комплексне планування та розвиток міста залежить як від наявності стратегічного майстер-плану, так і генплану. 

За допомогою майстер-плану важливо визначити подальше бачення населеного пункту, середовище якого буде сприятливим для його жителів і гостей, а також призначити відповідальних за його реалізацію. 

Генплан, своєю чергою, встановлює чіткі параметри територіальних одиниць міста, інфраструктурні елементи та регулює питання землекористування.

У цьому контексті важливо уніфікувати стратегію та генплан. Усі учасники процесу розвитку міста повинні дивитися в одному напрямку. Таким чином, його трансформація буде більш гнучкою, оперативною та ефективною.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!