Земельна реформа: популістські міфи проти реалій

Земельна реформа: популістські міфи проти реалій

Найпопулярніші міфи про ринок землі та їх спростування.
П'ятниця, 16 липня 2021, 17:25
радник Міністра аграрної політики та продовольства України

Нещодавно в Україні розпочато прозорий продаж земель сільськогосподарського призначення.

Земельна реформа, про яку говорили майже всі тридцять років незалежності, сягнула фінальної стадії своєї реалізації.

Незважаючи на об’єктивні схвальні відгуки щодо відкриття прозорого ринку сільськогосподарської землі, деякі політики продовжують лякати українське суспільство "страшилками".

Наприклад, про іноземні банки та міжнародні корпорації, які прийдуть в Україну і скуплять всю українську землю задля потреб своїх іноземних власників, а також іншими міфами, які є популістськими за своєю суттю і не мають під собою правового підґрунтя.

Серед багатьох таких популістських лозунгів можна виділити основні, які повторюються чи не щодня з ефіру в ефір та з трибун різної "ваги".

Міф: іноземні банки скуплять українську землю

Закон України "Про банки і банківську діяльність" чітко визначає, яку саме діяльність можуть провадити ліцензовані в Україні банки, в тому числі з іноземним капіталом. 

Зокрема, банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. 

Натомість банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам’ятних, ювілейних й інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника.

Ліцензований в Україні банк, у тому числі з іноземним капіталом, не зможе здійснювати фермерську діяльність в Україні та використовувати українську сільськогосподарську землю за її цільовим призначенням.

Міф про "іноземні банки, які прийдуть і все захоплять", розбивається об норми спеціального банківського закону та не витримує критики.

Міф: міжнародні корпорації погіршать екологію, "візьмуть" із землі все та вивезуть за кордон

Законодавчі зміни, які вводять у дію земельну реформу, не дозволяють іноземним юридичним особам набувати права власності на українську землю сільськогосподарського призначення. 

Тому ніякої загрози від іноземних корпорацій щодо "виснаження" української землі або екології не існує.

Міф: під час війни, пандемії та економічної кризи відкривати ринок землі нерозумно

Основою для такого аргументу є порівняння запровадженої земельної реформи з невдалою приватизацією державного майна минулих (кризових) років. 

Таке порівняння є хибним. Не можна порівнювати приватизацію знеціненного економічною кризою та/або війною державного майна з наданням громадянину України права розпоряджатися земельною ділянкою.

На відміну від приватизації, сенс земельної реформи – не тільки залучити інвестиції, а, серед іншого, подолати безробіття на селі та створити нові можливості для розвитку для малих та середніх фермерських господарств.

Невеликі господарства зможуть брати участь у загальнодержавних та міжнародних програмах із підтримки аграрних проектів в Україні. 

Наприклад, у програмі кредитування "5-7-9", за якою спрощується система вимог до малих фермерів щодо отримання кредитів під викуп землі; або в кредитній програмі для малих та середніх підприємств аграрного сектору в рамках спільного з Європейським інвестиційним банком проекту "Основний кредит для аграрної галузі – Україна" тощо.

Така логіка реалізації земельної реформи сприятиме збільшенню кількості ефективних фермерських господарств та надасть потужний поштовх українській економіці. За різними сценаріями, після запуску земельної реформи прогнозується економічне зростання від 0,7% до 1,3% ВВП на рік.

Міф: через низький рівень життя в Україні запускати ринок землі недоцільно

Ця теза базується на тому, що українські селяни мають низькі статки, а також не є достатньо кваліфікованими у фінансовому та юридичному плані. 

Як наслідок, виникає ризик, що українські пайовики можуть бути ошукані та втратять переваги, які гарантуються земельною реформою.

Україна не є унікальною державою з точки зору рівня життя громадян, які мешкають у сільській місцевості. 

До прикладу, співвідношення рівня життя селян сусідньої Польщі до рівня життя мешканців міст на етапі запуску ринку землі подібне до того, що є сьогодні в Україні. 

При цьому запровадження ринку землі в Польщі дозволило додатково створити велику кількість малих та середніх фермерських господарств. 

Наразі в Польщі кількість малих та середніх ферм – майже 1,4 млн проти 47 тис. в Україні, експорт аграрної продукції в Польщі сягає 34 млрд євро проти $ 22,4 млрд в Україні. Така порівняльна статистика є підтвердженням необхідності запуску ринку землі.

Законодавчі зміни, які запроваджують земельну реформу в Україні, мінімізують ризик втрати грошей/ділянки. Йдеться про прозорі методики земельної оцінки для цілей купівлі-продажу, а також – процедури детальної верифікації учасників земельного правочину.

Виникає запитання: хіба досвідчені українські політики, автори міфічних лозунгів, не знали про відсутність правових та економічних підстав для цих міфів?

Відповідь проста – звісно, знали і знають, але спокуса продовжувати заробляти мільярдні надприбутки на тіньових оборудках із українською землею, на жаль, перемагає обов’язок відстоювати права українських громадян щодо законних прав на землю. 

Минулорічна ініціатива президента Зеленського щодо земельної реформи та швидка й ефективна імплементація цієї реформи на рівні Держгеокадастру, а згодом – відновленого Міністерства аграрної політики та продовольства України, набули позитивних оцінок з боку як міжнародного й українського експертного середовища, так і більшості українських аграріїв.

Привілейована меншість та популісти, які звикли до "традиційних схем" із українською землею, сьогодні зазнають поразки, а український аграрний сектор отримує відкритий та прозорий ринок сільськогосподарської землі й шалені можливості для подальшого розвитку.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!