Про бюджетну декларацію — 2021

Про бюджетну декларацію — 2021

Що передбачає документ, який є основою для складання бюджетів на наступні три роки.
Четвер, 17 червня 2021, 16:02
народний депутат від партії "Слуга Народу", голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики

Практично непомітно засобами масової інформації пройшла новина про внесення бюджетної декларації Кабміном до Верховної Ради. 

Водночас, бюджетна декларація – це без будь-якого перебільшення документ стратегічного державного планування життя країни на найближчі 3 роки. Це — бачення Уряду бюджетної політики у середньостроковій перспективі. 

За умови швидкоплинності змін у нашому житті, бюджетна декларація є чи не єдиним, крім програми Уряду, документом, з якого ми можемо побачити напрям руху країни, та цілі, яких ми спільно плануємо досягти у трирічній перспективі. 

І на відміну від програми Уряду, що має здебільшого декларативний характер, бюджетна декларація – це документ, який є основою для складання бюджетів на наступні роки, а отже документом, що не тільки містить плани, але і передумови для їх фінансування, що перетворює будь-яку декларацію у реальну дорожню карту. 

Реклама:

Крім цього, декларація містить загальні показники доходів і видатків держбюджету, розмір мінімальної зарплати, прожитковий мінімум та інші цілі-показники державної політики.

Вважаю, що цьому документу і у ВР, і в суспільстві необхідно приділити особливу увагу, обговорити документ з урахуванням бачення майбутнього держави та внести у подану КМ бюджетну декларацію відповідні зміни.

Зі свого боку вважаю необхідним передбачити в декларації:

1. При формуванні дохідної частини бюджетів наступних років кошти від:

  • детінізації на ринках підакцизних товарів (тютюн, алкоголь, паливно-мастильні матеріали) в сумі не менше 40 млрд грн на рік; 
  • кошти від детінізації розрахункових операцій в сумі не менше 5 млрд грн на рік з поступовим збільшенням надходжень щороку; 
  • кошти від боротьби з контрабандою не менше 50 млрд на рік за рахунок роботи новоствореного Бюро економічної безпеки.

Детінізація є стратегічним нашим завданням в галузі публічних фінансів. Потенціал від детінізації величезний. 

І мова йде не тільки про надходження до бюджетів. Мова йде про прозору, чесну правову та податкову інфраструктуру для бізнесу, що є запорукою економічного зростання країни в цілому. 

Всі необхідні для проведення детінізації рішення прийняті на рівні парламенту. Залишилося найголовніше – забезпечити їх реалізацію на рівні виконавчої влади. З цим завданням Уряд поки що не може впоратися, давайте будемо відверті. 

Боротьба з тіньовими ринками підакцизних товарів провалена. Уряд не спромігся провести фіскалізацію навіть тих галузей, які визначені законом як ризикові (електроніка, ліки та ювелірні вироби), боротьба з контрабандою – поки що процес без результату. 

Саме тому важливо аби ми не тільки передбачили на рівні бюджетної декларації відповідні надходження від детінізації, але і забезпечили їх в майбутніх бюджетах.

2. В тому числі за рахунок відповідних надходжень від реалізації першого пункту, пропоную передбачити: 

- індексацію показника мінімальної зарплати з темпами не нижче прогнозованого рівня інфляції; 

- поступове збільшення фінансування сфери охорони здоров'я за зведеним бюджетом до не менше 4,25% ВВП у 2022 році, 4,5% ВВП в 2023 році і до 5% ВВП в 2024 році; 

- зміну розрахунку показника прожиткового мінімуму, в т.ч. щодо його встановлення "в прив'язці" до відсотка середньої заробітної плати; 

- підвищення виплат при народженні дітей до 50, 100, 150 тис. грн відповідно на одного, 2-х, 3-х і більше дітей, починаючи з 2022 року (відповідний законопроєкт поданий мною та ще п’ятдесятьма депутатами від "Слуги народу");

- поступове погашення заборгованості держбюджету перед місцевими бюджетами по делегованих витратах, в т.ч. пільг з транспорту і зв'язку, компенсації різниці в тарифах, а також збільшення фінансування місцевих проєктів з Фонду регіонального розвитку з 1 до 3% доходів загального фонду держбюджету;

Крім цього, ми врешті решт повинні не на словах перейнятися підтримкою української  промисловості. Ми повинні змінити структуру нашої економіки з сировинної на економіку високої доданої вартості. 

Це не просто зробити і на це потрібен час. Однак, у 2020-2021 роках, крім інфраструктурних проєктів та авіабудування, ми, на жаль, витратили недостатньо коштів. Отож, пропоную:

- виділення коштів на державну цільову програму розвитку промисловості для збільшення частки промисловості в структурі ВВП, збільшення частки середньо- і високотехнологічної продукції в загальному обсязі випуску промисловості, стимулювання експорту промислової продукції, інвестицій в промислове виробництво; 

- фінансування (поповнення статутного капіталу) експортно-кредитного агентства (не менше 1 млрд грн), а також збільшення фінансування інших програм просування експорту (насамперед, Офісу з просування експорту, створення торгових представництв України в країнах — ключових торгових партнерах і країнах, що є перспективними ринками експорту);

- збільшення мінімум в 2 рази від обсягів, зазначених у декларації, фінансування розробки і реалізації державних інвестиційних проєктів; 

- фінансування створення не менше 5 нових індустріальних парків у 2022 році з подальшим поступовим збільшенням їх кількості; 

- збільшення мінімум у 3-5 разів бюджету Фонду розвитку підприємництва (з 2 млрд грн в 2021 році до 6 млрд грн у 2022, 8 млрд грн — у 2023 та 10 млрд грн — у 2024 році).

3. Поза будь-яким сумнівом є необхідність прийняття таких принципових рішень щодо фінансової політики нашої держави:

- зниження виплат по VRI (ВВП-варанти) в 2022-2024 рр. через їх викуп / конвертацію в звичайні єврооблігації;

- фінансування оплати статутного внеску в Азійському банку інфраструктурних інвестицій (необхідне подання заявки від України на приєднання в якості нерегіонального члена банку);

- створення у складі спецфонду держбюджету Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки, джерелом фінансування якого є доходи від плати коштів за видачу ліцензій на організацію і проведення азартних ігор на суму не менше 4 млрд грн на рік; 

- скасування зниженої ставки ПДВ (14%) для окремих видів с/г продукції; 

- збільшення частки доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у зведеному бюджеті до не менше 25% до 2024 року, ми повинні реально, а не на словах забезпечити фінансову незалежність місцевого самоврядування; 

- зниження податкового навантаження на фонд оплати праці за рахунок проведення реформи ПДФО, ЄСВ та військово збору. Таке рішення повинно стати останнім етапом детінізації. 

- заморожування витрат на оплату праці з нарахуваннями по всіх органах державної влади, крім новостворених в поточному році, на рівні планових показників 2021 року.

Відповідний законопроєкт фінансовий комітет ВР спрямував до Міністерства фінансів України ще півроку тому. Поки, на жаль, без відповіді.

Зрозуміло, що в Україні досвід роботи з інструментами середньострокового бюджетного планування є невеликим. Ми тільки вчимося планувати державні гроші на 3 роки. 

Але саме це свідчить про необхідність не формального ставлення парламенту до узгодження бюджетної декларації, а перетворення її розгляду на справжню дискусію про майбутнє нашої держави.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: