Чому кредитування держави, а не бізнесу є побудовою фінансової піраміди

Чому кредитування держави, а не бізнесу є побудовою фінансової піраміди

Інвестувати виключно в ОВДП - не вихід. Що не так з українськими банками і як це виправити?
Середа, 7 квітня 2021, 08:37
банкір, голова наглядової ради ПАТ "Укрінком" (в минулому — ПАТ "Укрінбанк")

Можу здатися консервативною людиною, але я переконаний — українські банки займаються не тим, чого від них чекає бізнес. Основа банківської справи — кредитування економіки держави.

Від конкретного громадянина, який бере участь в товарно-грошових відносинах, до промислових корпорацій. Кожен банк, як судина єдиної фінансово-кровоносної системи. Гроші — це кров держави.

Наразі багато великих українських банків сконцентровані на купівлі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і подальшому рефінансуванні від Національного банку. Питання в тому, що в результаті такої діяльності в Україні не з'являються нові компанії, робочі місця, товари та послуги. Точніше, з'являються, але явно не в тій динаміці, яку вимагають макроекономічні показники країни.

Банки стали байдужими до того, що називають "реальною економікою". Відносини між банком і боржником частково можна порівняти з відносинами між державою та платником податків.

Для того, щоб платник податку більше сплачував, держава повинна сприяти розвитку його бізнесу. Як приклад візьмемо єдиний податок 5% для ФОПів. Чим більше заробляє приватний підприємець, тим більше грошей отримає бюджет України. Аналогічно з банками.

Чим більшою кількістю банківських інструментів користується клієнт, тим вище прибутковість від нього. Особливо, якщо клієнт бере кредит для масштабування свого бізнесу.

Для банку акцент на купівлі ОВДП означає бажання отримати швидкий прибуток на державних гарантіях. І не більше. З одного боку, банк точно отримує свої гроші з прибутком, з іншого боку — він знижує свою участь в прикладній економіці України. Гроші в державі беруться переважно з податків.

Податок, в свою чергу, плата бізнесу за право працювати в державі. І отримувати в обмін на це комфорт, безпеку і т.д. Системна помилка — якщо банки не фінансують бізнес, то у нього не буде грошей для сплати податків, щоб ті ж самі банки отримали прибуток від ОВДП.

Якщо грубо, то ця помилка подібна до принципу фінансової піраміди. Ти отримуєш свої дивіденди до тих пір, поки хтось інший несе піраміді свої гроші.

Банк заробляє на ОВДП поки державі є у кого збирати податки. Або займатися точковим продажем держмайна, додаючи до цього кредити від МВФ і якийсь прибуток від держпідприємств.

Системна помилка є, а зрозумілої системи розвитку економіки та фінансів України не видно. І держава, і НБУ, і банки повинні цікавитися не тільки самими грошима, але і станом економіки в цілому. Тому що цінність грошей в тому числі визначається станом макроекономічних показників.

Роль держави в цій історії ключова.

По-перше, необхідно привести банківське законодавство у відповідність до європейського. У 2017 році в рамках Угоди про асоціацію з ЄС наша держава в особі Кабміну взяла на себе зобов'язання щодо імплементації директив Євросоюзу і Європейського парламенту, частина яких має пряме відношення до банківського ринку. Наприклад, слід прийняти законопроект, який регулює повернення банкам їх ліцензії в разі відновлення ліквідності.

По-друге, необхідно запустити в Україні кооперативні банки для малого та середнього бізнесу. За прямою аналогією з Польщею. Такі банки працюватимуть на невеликих територіях, кредитувати фермерів і крафтового виробників. Грубо кажучи, у кожного ОТГ повинен бути свій банк. Це вкрай важливо в зв'язку з відкриттям ринку землі.

По-третє, потрібно провести аудит державної власності і розробити стратегію продажу підприємств в приватні руки. Це дозволить запустити їх роботу і не просто отримати миттєвий прибуток від продажу, а й прогнозувати податкові надходження від нових власників.

По-четверте, держава зобов'язана сприяти підприємництву серед громадян, а не вигадувати йому нові податки, збори та акцизи. Поточних показників податків цілком достатньо, але саму систему слід зафіксувати, диджиталізувати та залишити в спокої.

ФОПу потрібно дати прозору та зручну систему розрахунків в державою, щоб він сам хотів платити податки.

П'яте - нам потрібен державний інвестиційний фонд, орієнтований на залучення грошей з-за кордону і вкладення їх в український бізнес. Зокрема, в реновацію історичних будівель (прибутковість від яких може досягати 10-15% річних), у створення нових агропромислових компаній, в стартапи, та хоч у виробництво українських ТВЕЛів для АЕС.

Реалізація цих п'яти кроків допоможе державі наситити економіку грошима. Тому що вона, економіка, отримає нових платників податків. А банки отримають нових клієнтів з реальної економіки.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!