Сон в літню ніч, або навіщо ранок вночі

Сон в літню ніч, або навіщо ранок вночі

Про можливість повернення до декретного часу, який немудро скасували перші депутати.
Вівторок, 6 квітня 2021, 09:00
КУА "АРТ КАПІТАЛ Менеджмент", керуючий активами

28 березня в неділю, ми перейшли на літній час, а восени, якщо депутати не включать здоровий глузд, відбудеться останній перехід на зимовий час, в якому ми і залишимося назавжди. Супротивники економії електроенергії в період року, коли день більше ночі, кажуть про збої біологічних циклів, про порушення імунітету, про шкідливість перебудов організму два рази в році.

Можливо воно і так. Особисто, на собі я ніколи не відчував негативних наслідків переходу. Але моя мета не захистити переведення стрілок. Для більшості громадян це становить якусь проблему.

Проблемою може стати постійний зимовий час.

У цієї проблеми є економічний, соціальний і фізіологічний аспект. До речі, якби зовсім не було економічного ефекту, розвинуті країни давно б відмовилися від переходу на літній час.

За літнього часу полудень приходиться майже на 13:00. Коли скасується літній час, полудень буде близько 12:00 години. Проблемність цього питання можна розглянути на прикладі.

Візьмемо самі показові дні в році для формування висновків, який час краще - дні сонцестояння, і особливо літнього сонцестояння (21 червня).

За літнім часом сіріти починає близько 3 години ночі (початок навігаційних сутінків). Близько 4-ї ранку починаються громадянські сутінки. Схід сонця у Києві відбувається приблизно о 4:45. Захід - о 21:15. Близько 22:00 закінчуються цивільні сутінки, і майже в 23:00 - навігаційні. Разом чітка ніч - з 23:00 до 3-ї години ранку.

Тепер давайте поглянемо, як живе пересічний мешканець міста. Чому саме міста? Тому що у жителів села час роботи не фіксований, і обумовлений в значній мірі активністю тварин, яка прив'язана до довжини світлового дня. Тому, для селян, всі ці переведення стрілок взагалі непомітні.

Україна - країна з переважно міським населенням. Автоматизація та підвищення рівня механізації багатьох процесів в с/г буде призводити до подальшого збільшення частки міського населення. Тому, орієнтир - на них.

Початок робочого дня в офісах, в торгівлі, сфері послуг і виробництві приходиться на 8-10 години ранку. Більшість людей, щоб вчасно дістатись до роботи встають о 6-7 годині ранку. І лягають спати о 22:00-23:00. 

Тобто, саме раніше вони встають в червні тоді, коли вже можна повноцінно працювати дві годин (тому сутінки і названі цивільними). А ввечері лягають, коли сутінки вже годину як закінчилися, і світло потрібно використовувати години дві, мінімум.

Але справа навіть не в електроенергії, хоча чому б не бути економними? Справа у зв’язку "фізіологічна активність – світовий день". Вночі активність падає, а вдень вона максимальна.

А тепер уявіть, що ми в результаті недолугого і нераціонального голосування депутатів опинилися назавжди у зимовому часі.

В останній декаді червня сіріти почне в 2 ночі, а в 3 вже можна працювати (цивільні сутінки). Повноцінний схід о 3:45. Отже, "вітання" всім, у кого немає жалюзі або щільних штор, і вікна виходять на східну сторону. Та справа навіть не в східній стороні. 

Подумайте, що в 4 ранку вже повноцінний день! На яку б сторону вікна не виходили, організм це відчуває і якість сну знижується. А ввечері цивільні сутінки закінчаться вже в 21:00, повноцінна ніч настане о 22:00. В результаті маємо неякісний сон населення вранці і різке збільшення витрат електроенергії ввечері. А це вже серйозний економічний аспект.

Тому, варто було б не відміняти восени "літній час", а залишити його назавжди, як колись було введено і не скасовувалося декретний час, поки від нього не відмовилися. Декретний час був по суті літнім часом, який залишили назавжди. А коли на нього наклали ще раз літній час, то наприкінці 20 століття влітку середина дня приходилася на 14:00.

Люди вставали трохи пізніше сонця, а лягали спати – разом з ним. Ефективність в споживанні електроенергії була максимальна. Тільки не зрозуміло, навіщо було восени повертатися на зимовий час. Економії електроенергії від цього – нуль.

В ідеалі варто накинути до літнього часу дві години. В такому випадку, полудень припадав би на 15:00. Адже активність людини зовсім не симетрична до 12 години дня, а має симетрію якраз до 15.00, якщо вставати на роботу о 7 ранку і лягати о 23:00.

У підсумку, в червні ми вставали б за сонцем, і лягали спати тільки невеликий період часу, близько місяця на рік, коли ще не повністю стемніло (на початку навігаційних сутінків, що майже вже темно). Разом з тим цілий рік ми б максимально ефективно використовували світловий день, і навіть в значній частині року починали б робочий день практично паралельно з працівниками сільського господарства. 

Але, зрозуміло, що на це ніхто не піде, і це не більше ніж міркування. Щоб так зробити, усією планетою треба зміститися на три години, щоб не змінювати звичний розпорядок дня. Але, якщо піти по шляху зміни регламентів дня, то того ж ефекту можна досягти, якщо класикою міської роботи буде не час з 9:00 до 18:00, а з 6:00 до 15:00.

Незвично, але швидко б звикли, і влітку мали б можливість після роботи сходити на пляж, а взимку - їхати додому при світлі дня. І знову зрозуміло, що на такі революційні зміни ніхто не піде. Хоча, Бенджамін Франклін, будучи послом США у Франції, пропонував парижанам влітку вставати на 6 годин раніше, щоб економити воскові свічки.

Тому, варто було хоча б взяти те, що буквально лежить під рукою, і хоч трохи гармонізувати активність людини зі світловим днем. І для цього всього лише потрібно просто не повертатися на зимовий час наступної осені.

Ідеально було б в додаток до літнього часу повернути декретний час. Просто скасувати рішення про його відміну.

Але для цього потрібно зрозуміти, що не треба робити так як це зробили в Москві. Середина дня о 12-й годині – це не символ навіки, а пережиток сільського укладу життя. Хоча, яка різниця в селі, коли полудень, якщо ти встаєш з третіми півнями, а лягаєш з худобою.

Неприємно, що люди, які можуть впливати на процес закріплення назавжди такого важливого рішення для соціуму, енергоефективності економіки і фізіології людини, не хочуть озирнутися на своє власне життя і поглянути, коли вони встають ранком і ввечері лягають спати. Для того, щоб прийняти зважене рішення, достатньо просто подумати про те, за якою часовою схемою проявляє активність населення міст.

Депутатам треба усвідомити, що час - для людини, а не людина - для часу.

Що час має бути зручним, а не просто "відрізнятися від часу окупантів". Потрібно думати про істотну економію, коли в теплу пору року можна по максимуму задіяти ранок, і мінімально використовувати електроенергію ввечері. Літній же час взимку практично не впливає на зростання використання електроенергії.

Можна не переходити з літнього на поясний. Хоча інші країни переходять, і не бачать в цьому проблем для здоров'я громадян. Але буде так, як вирішать депутати, виходячи зі своєї дзвіниці. Хоча, якщо залишать назовсім зимовий час, то дивилися не з дзвіниці, а з льоху.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!