Як одним законопроєктом зупинити розвиток вітрової енергетики

Як одним законопроєктом зупинити розвиток вітрової енергетики

Прикриваючись ідеєю захисту тварин, депутати суттєво ускладнюють роботу вітроелектростанцій.
Четвер, 22 квітня 2021, 17:58
голова Правління УВЕА

На початку квітня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №5342 "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання жорстокому поводженню з тваринами та виконання міжнародних зобов'язань із захисту диких тварин". 

На думку авторів законопроєкту, вітрові турбіни "жорстоко поводяться з тваринами", зокрема, спричиняють загибель птахів та рукокрилих ссавців (кажанів). 

На відміну від країн ЄС, США та Китаю, де вітроенергетика розглядається як основний інструмент боротьби зі зміною клімату та "зеленого" енергетичного переходу, народні депутати України використовують різні технології на захист викопного палива. 

Що не так із законопроєктом?

Якщо не зважати на значну заполітизованість законопроєкту, то сам текст законопроєкту як з юридичної точки зору, так і з логічної викликає низку неоднозначностей. 

Тлумачення "жорстоке поводження з тваринами", відповідно до українського законодавства, де-юре і де-факто, передбачає застосування безпосередньої фізичної сили, що в принципі неможливо зі сторони вітрових турбін. 

Будь-який енергетичний проєкт, в тому числі і вітроенергетичний, може впливати на навколишнє середовище, проте чинники цього впливу досліджуються як під час проєктування і будівництва, так і вже під час експлуатації об’єкта. 

Таким чином, вітроенергетичний проєкт може бути реалізований лише якщо він відповідає положенням Законів України "Про стратегічну екологічну оцінку" та "Про оцінку впливу на довкілля". 

З 2017 року проведення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим для вітрових парків, вітрових електростанцій, які мають дві і більше турбіни або висота яких становить 50 метрів і більше. 

Простіше кажучи, оцінку впливу на довкілля проходять усі вітроенергетичні проєкти. 

Для цього протягом щонайменше одного року відслідковуються міграційні шляхи птахів, кажанів. Ця оцінка містить чітко прораховану, а в, окремих випадках, навіть математично змодельовану інформацію про те, як вітрова електростанція може впливати на птахів та кажанів.

Паралельно з дослідженням життєдіяльності флори та фауни на території, де планується будівництво вітрової електростанції, проводяться також громадські слухання. 

Результати громадських слухань обов’язково враховуються як компаніями, так і уповноваженими органами, які після завершення ОВД видають відповідний висновок. Цей висновок і визначає, може конкретна вітроелектростанція бути побудована на конкретній території чи ні. 

У чому суть змін?

Народні депутати пропонують встановити на вітрових турбінах спеціальне обладнання, яке б при наближенні до вітрової турбіни птахів чи кажанів зупиняло вітрову турбіну. 

Для людини, яка не залучена до сектору вітроенергетики, таке бажання може здатись дуже навіть логічним та гуманним, насправді ж не все так просто. 

Дизайн будь-якої турбіни чітко закріплений за конкретним виробником. В Україні більшість вітроелектростанцій складаються з вітрових турбін таких світових виробників як Vestas, Nordex, GE. 

Для кращого розуміння масштабів, частка цих виробників на світовому ринку вітроенергетики перевищує 50%. Ці загальновизнані у світі виробники відповідають за якість свого продукту навіть під час довготривалої експлуатації вітрової турбіни.

Таким чином встановлення будь-якого додаткового обладнання має узгоджуватись з виробником в індивідуальному порядку. До того ж, виробнику має бути надане логічне обґрунтування необхідності встановлення додаткового обладнання, для чого виключно бажання окремих народних депутатів недостатньо. 

Більше того, світова вітроенергетична галузь лише перебуває на стадії розробки ефективних радарів та ультразвукових датчиків, які б відлякували птахів та кажанів. Логічно, що в Україні виробників такого обладнання немає, а досвіду роботи таких приладів і поготів. 

До речі, відповідно до європейського законодавства, використання вищезазначених пристроїв, або будь-яких додаткових пристроїв для вітрових турбін, визначається для кожного конкретного проєкту за результатами проведеної оцінки випливу на довкілля. 

Ні на рівні Євросоюзу, ні в жодній з країн Європи немає закону, який би вимагав встановлення такого обладнання на вітротурбінах, а тим більш, щоб таке обладнання встановлювалось на всіх вітротурбінах вітростанції. 

Законопроєкт також передбачає затвердження технічного регламенту приладів для запобігання загибелі птахів та кажанів Кабінетом Міністрів України, проте не зрозуміло, хто і на підставі якої документації буде готувати цей технічний регламент. 

Маніпулятивний характер статистичних даних

Надані у пояснювальній записці до законопроєкту статистичні дані лише підтверджують їх маніпулятивний характер. 

По-перше, народні депутати не надають жодного посилання на згадані дослідження, тим самим унеможливлюючи перевірку цих досліджень на правдивість. По-друге, дані щодо птахів, які загинули від зіткнення з вітровими турбінами, стосуються лише США. 

По-третє, через відсутність джерела незрозуміло коли та протягом якого терміну проводились ці дослідження, на якій вітроелектростанції, якого виробництва та потужності були досліджувані турбіни, та, врешті решт, яким є масштаб дослідження. 

Усе це є важливою інформацією для надання якісної та неупередженої оцінки впливу вітрових турбін на птахів та кажанів з наступних причин.

Дійсно, в історії світової вітроенергетики існують прецеденти загибелі птахів та кажанів від зіткнення з вітротурбіною. 

Експериментально доведено, що кількість птахів та кажанів, що стикаються з лопатями вітрової турбіни прямо залежить від швидкості обертання та розміру вітрового колеса. 

Чим більше вітрове колесо, тим менше ризик можливого зіткнення. Так, в Америці дійсно виникали випадки загибелі орлів, проте мова тоді йшла про низькі, 50 кВт турбіни, з вітровим колесом 1,5 м, яке швидко оберталось. 

За останні 30 років вітроенергетика кардинально змінилися: збільшилася потужність вітрових турбін від 50 кВт до сучасних 3-4 МВт, діаметр вітроколеса — від 1,5 м до 150 м. 

Сучасна вітрова турбіна, в середньому, робить 3 оберти за хвилину. Таким чином, зрозуміло, що при таких показниках, птах встигне оминути лопать вітрової турбіни. Сьогодні, як в світі, так і в Україні продовжується тенденція до збільшення одиничної потужності вітрових турбін. 

Новітні вітроелектростанції вже будуються з турбінами 5-6 МВт. Це означає, що відстань між вітротурбінами на території вітростанції також значно зростає. 

За таких умов, місця для оминання вітрових лопатей для птахів значно більше. Саме тому, для оцінки впливу вітрової турбіни на птахів та кажанів важливо знати її технічні характеристики, що відсутнє у пояснювальній записці депутатів.

Окрім того, науково доведено, що на зіткнення птахів та кажанів з вітровими турбінами впливає дуже багато чинників: розмір та вид тварин, пора року і час доби, погодні умови, температурні коливання тощо. Усе це впливає на їх поведінку. 

Проте, навіть незважаючи на це, неодноразово було доведено, що у тварин вистачає розумового розвитку та фізичних умінь, щоб уникнути зіткнення з вітровими лопатями. Так, дослідження 2020 року, проведене на вітровій електростанцій Klim у Північній Ютландії в Данії показало, що в 99,9% у птаха вистачає часу облетіти вітрову турбіну. 

Дослідження проводилось протягом двох років, за яких кожного дня досліджувалась поведінка гусей та журавлів під час їх прольоту над вітровою турбіною. Масштаб дослідження охопив близько 30 000 птахів. 

Навіть при наданні будь-яких статистичних даних про смертність птахів необхідно зазначати весь контекст. Так, до прикладу, за даними дослідження 2017 року, проведеного Службою дикої природи США, в середньому за рік від пазурів котів гине 2 млрд птахів, від віконних шибок — 599 млн, від пестицидів — 72 млн, на лініях електропередач — 25 млн, а від зіткнення з вітровими турбінами — 234 тис. 

Інше цікаве дослідження було проведене Національним університетом Сінгапура у 2009 році. На основі експлуатаційних показників вітроелектростанцій США та Європи, науковці розрахували кількість загиблих птахів на 1 кВт•год. виробленої електроенергії. 

Результати дослідження свідчать про те, що атомні електростанції на 1 ГВт•год електроенергії вбивають від 0,3 до 0,4 птаха, в той час як електростанції, що працюють на викопному паливі на 1 ГВт•год згенерованої електроенергії вбивають понад 5,2 птаха. 

Так, за їхнім дослідженням, у 2006 році в США від зіткнення з вітровими турбінами загинуло 7 000 птахів, від роботи атомних електростанцій — 327 000, від теплових електростанцій — 14,5 млн птахів. 

Проте, дослідження данців, як і дослідження американців, лише окреслює тенденцію, і ніяк не може вважатись загальновизнаним правилом для всіх вітростанцій світу. 

Необхідно проводити дослідження за птахами та кажанами на території кожної вітростанції окремо, і лише потім, за конкретними результатами, отриманими на конкретній території, встановлювати відповідні вимоги і вживати відповідні заходи з пом’якшення наслідків можливого негативного впливу вітростанції на птахів. 

Питання ж зіткнення кажанів з вітровими турбінами найкраще досліджене в Німеччині та Північній Америці. 

Так, до прикладу, у 2020 році німецькі орнітологи дійшли висновку, що кажани є найбільш активними за низької швидкості вітру, нижче 4 м/с, (з 3 м/с вітротурбіна зупиняє свою дію), і дуже зрідка спостерігається активність кажанів при швидкості вітру 6-7 м/с. Проте, наразі усі дослідження доходять висновку, що у світі досі немає чітко зафіксованих статистичних даних про рівень смертності кажанів від вітрових турбін. 

Таким чином, мета законопроєкту одна — зупинити розвиток національного вітроенергетичного сектору, прикриваючи це добрими намірами. 

У разі прийняття законопроєкту, усі виробники електроенергії з енергії вітру будуть змушені зупинити роботу своїх вітроелектростанцій на невизначений термін, оскільки на їхніх ВЕС відсутнє спеціальне обладнання, про яке йдеться в законопроєкті. 

Також призупиниться реалізація тих законопроєктів, які зараз перебувають на стадії девелопменту. Де взяти в Україні обладнання, про яке говориться у законопроєкті, наразі, не зрозуміло. Хіба хтось із авторів законопроєкту вже вирішив відкрити своє власне виробництво і наперед підраховує чималий прибуток?

Крім того, намагання впровадити в українське законодавство відмінні від європейських норми порушує принцип гармонізації міжнародного та національного законодавства та підриває довіру міжнародної спільноти до нашого ринку. 

Єдине, на що варто звернути увагу у пояснювальній записці депутатів, так це на те, що в Україні дійсно відсутня будь-яка офіційна статистика про загибель птахів та кажанів від зіткнення з конструкціями ВЕУ, повітряних ліній електропередачі, інших промислових об’єктів. 

Співавтор: Катерина Книш, керівник аналітичного департаменту УВЕА

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!