Земля – новий інвестиційний інструмент

Земля – новий інвестиційний інструмент

Купивши землю, інвестор отримає готовий бізнес, який з перших днів буде генерувати стабільний дохід у вигляді орендної плати.
П'ятниця, 16 квітня 2021, 08:12
ініціатор інвестиційного об'єднання Land Club, президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", генеральний директор агрокомпанії ІМК

Уже зовсім скоро – через три місяці – українські інвестори отримають доступ до української землі. Це історичне, довгоочікуване і правильне рішення.

Згідно із законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, на першому етапі реалізації земельної реформи юридичні особи, зокрема аграрні компанії, та іноземці не матимуть права купувати землю.

Я критикував таке рішення, адже для багатьох українських аграрних компаній це був шанс "зайти в землю" як у капітал.

Водночас фізичні особи – громадяни України – отримали унікальний шанс вигідно інвестувати кошти в новий ліквідний актив.

Реклама:

Цей актив може стати достойною альтернативою звичним інвестиціям у квартири, депозитам або більш складним та малозрозумілим для більшості співвітчизників інвестиціям у цінні папери.

Виграє той, хто стане першим, адже з відкриттям ринку придбати сільськогосподарську землю можна буде відносно дешево, розуміючи, звичайно, що буде суттєва різниця між окремими регіонами.

Експерти Land Club прогнозують подальше щорічне зростання вартості землі щонайменше на 20% протягом двох з половиною років, беручи до уваги міжнародний досвід та враховуючи українські реалії.

Про які саме реалії йде мова?

За останні 20 років український агробізнес пережив стрімкий розвиток. Високі показники ефективності та продуктивності виробництва, значні інвестиції в людський капітал та сучасні технології – усе це вигідно вирізняє Україну серед багатьох інших країн, що мають досвід впровадження земельного ринку.

Багаті та стабільні українські аграрні компанії орендують десятки і сотні тисяч гектарів сільськогосподарської землі. Вони вкладають у неї значні кошти і ставляться до неї з турботою, адже земля – основний ресурс у їхній бізнес-моделі, що забезпечує їм високу дохідність і процвітання.

Вони зацікавлені зберегти цілісний земельний банк і, не маючи можливості придбати землю, шукають різні можливості не втратити дорогоцінні гектари. Що це означає для майбутніх інвесторів у землю? Чудові можливості примножити свій капітал усього за два з половиною роки. Яким чином? Усе дуже просто.

По-перше, купуючи землю, інвестор отримує готовий бізнес. Земля у більшості випадків перебуває в оренді в аграрної компанії, тому з перших днів генерує новому власнику стабільний дохід у вигляді орендної плати.

По-друге, у 2024 році доступ на ринок сільськогосподарської землі отримають юридичні особи. Аграрні підприємства з кінцевим бенефіціаром громадянином України будуть зацікавлені в тому, щоб придбати землю у власність, і будуть готові викупити орендовані ділянки у їх власників за ринковою ціною.

Тобто для інвестора агропідприємство буде і надійним орендарем, і гарантованим покупцем, який після 2024 року буде готовий на вигідних умовах викупити актив, якщо у власника виникне бажання вийти з інвестиції.

За нашими скромними підрахунками, на першому етапі відкриття ринку на продаж буде виставлено, залежності від регіону, до 30% аграрних земель.

Це величезні масиви, але не всі вони однаково привабливі для інвестора. Так званий преміум-сегмент лімітований: землі в Північній та Центральній Україні, що перебувають в оренді в найефективніших аграрних компаній України.

Природно-кліматичні та логістичні умови дозволяють отримувати там найкращі врожаї, тому конкуренція за землю у цих регіонах буде очікувано високою. Усі ці фактори впливають на ліквідність активу.

Раджу детально вивчати аспекти законодавства, аналізувати ефективність агробізнесу на прикладі співпраці з аграрними компаніями-орендодавцями, шукати надійних партнерів, які допоможуть розібратися в тонкощах роботи з активом, підібрати ліквідну ділянку та укласти угоду на вигідних умовах.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: