Україна досі економічно невільна країна

Україна досі економічно невільна країна

Через нереформовану судову систему Україна має найнижчий індекс економічної свободи серед країн Європи.
Четвер, 18 березня 2021, 08:07
економіст Центру економічної стратегії

"Треба бігти чимдуж, щоб залишатись на місці" — говорила Аліса в книзі Льюїса Керрола. З результатів нещодавно опублікованого рейтингу економічної свободи виглядає так, що ми біжимо, але з кайданами на ногах. 

Начебто і просуваємось вперед, але недостатньо швидко. Наші "кайдани" прогнила судова система, корупція в державних органах та застаріле регулювання.

У свіжому рейтингу економічної свободи від The Heritage Foundation Україна є єдиною "переважно невільною" (mostly unfree) країною в Європі, а наш бал (56,2) нижчий за середньосвітовий. 

За результатами минулого року Україна піднялася на 7 сходинок, у 2019 — на 13 позицій. 

Як бачимо, прогрес є, але його недостатньо для того, щоб конкурувати на глобальному ринку — ми все ще найбільш економічно невільна країна Європи. 

Найближча до нас європейська країна Греція змогла у цьому році "стрибнути" у рейтингу з переважно невільної країни до помірно вільної (moderately free) — в основному завдяки вдосконаленню судової системи. Які основні прогалини не дозволяють Україні повторити такий "стрибок"?

Рейтинг оцінює країни за чотирма категоріями (правовладдя, ефективність регулювання, частка держави і відкритість ринків), кожна з яких включає по три індикатори. 

 
Джерело: The Heritage Foundation

Як бачимо, з правовладдям (rule of law) Україна має найбільше проблем. І це зовсім не новина про це говорять і інвестори, і кредитори. 

Недовіра до судової системи та корупція вже п’ятий рік є найбільшими перешкодами для іноземних інвестицій. 

МВФ, зі свого боку, наполягає на очищенні Вищої ради правосуддя та "приборканні" скандального Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК), через який зараз проходять всі резонансні справи.

Як підкреслюють укладачі рейтингу, українське законодавство захищає права власності, але його практичне відстоювання в судах наштовхується на корупційну складову. 

При чому, як ми знаємо, корупція в українських судах це не стільки про хабарі, як про "політичну проституцію" і кругову поруку.

Немає прогресу і в зменшенні корупції в державних органах. Постійна війна з очільником НАБУ (як попередньої, так і поточної влади), "свої люди" на вищих прокурорських посадах, захист найвищими посадовцями своїх протеже від антикорупційних розслідувань призводять до недовіри громадян до державних інституцій та "захоплення держави" олігархами.

В розділі відкритості ринків в Україні проблемними сферами є фінансова і інвестиційна свобода. Фінансова свобода в Україні вже дванадцятий рік поспіль оцінюється у 30 балів. 

За методологією The Heritage Foundation це означає значне втручання уряду в діяльність банківської системи. 

Таке втручання характеризується, зокрема, впливом уряду на розподіл кредитів; контролем чи володінням більшістю фінансових установ; значними обмеженнями фінустанов та бар’єрами при створенні нових; значними обмеженнями іноземних фінансових установ.

Зокрема, після націоналізації Приватбанку частка державних банків в активах складає більше половини, а саме 52,5%. У 2018 році Мінфін визначив, що вона мала б скоротитися до 25% до 2022 року. Але півроку тому уряд переніс цю ціль до 2025 року. 

В розділі ефективності регулювання Україна кульгає в частині свободі праці (labour freedom), значно відстаючи від середнього по Європі (48,7 балів проти 61,3 відповідно). Українським роботодавцям складно звільнити співробітників та зменшити чи збільшити їм робочий час через заскорузлий Кодекс законів про працю.

Найбільше балів у рейтингу Україні принесли відносно низький рівень частки держави (government size), зокрема податкового навантаження (20,1% ВВП) та бюджетного дефіциту (2,1%). 

Але варто розуміти, що це тимчасово, оскільки рейтинг оцінює показники за три роки. Відповідно, через значне збільшення бюджетного дефіциту, викликане коронавірусною кризою (орієнтовно 5,3% ВВП у 2020 р.), в наступному році Україна має всі шанси погіршити позицію в цій сфері. 

Частка держави у ВВП також зросте, що може негативно вплинути на позицію України. На 2021 рік заплановано перерозподілити 47% ВВП, тоді як у рейтингу враховано 41,6%.

Як бачимо, ключ до більшої економічної свободи — зовсім не в зменшенні податків. Натомість треба радикально покращити правовладдя: реформувати судову систему, допомагати НАБУ, САП і НАЗК боротися з корупцією, а не перешкоджати їм. 

Також треба дати українським громадянам вільно обирати місце роботи, а бізнесу — працівників. 

На цьому тлі нераціонально виглядають спроби уряду змістити акценти на інші, менш критичні сфери. 

Зокрема, активно дискутується запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток з невизначеними наслідками. 

Також уряд повертається до політики нарощування прихованого дефіциту бюджету — наприклад, через докапіталізацію державних банків чи надання гарантій за кредитами "Укравтодору".

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!