Чому не "злетить" президентський варіант податкової амністії

Чому не "злетить" президентський варіант податкової амністії

5 причин, через які новий закон про податкову амністію буде менш ефективним.
Понеділок, 15 березня 2021, 13:18
народний депутат України, член Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики

Президент формально виконав свою передвиборчу обіцянку провести податкову амністію, та вніс до Верховної Ради пакет відповідних пов’язаних законопроєктів №№5153-5156. 

Бізнес-спільнота довго очікувала на цю ініціативу з боку Президента. І за останні два роки відбулося багато фахових дискусій з приводу того, як краще організувати процес добровільного декларування активів, щоб він був ефективним для бюджету, щоб він був дійсно стимулюючим для бізнесу. 

І щоб за цією процедурою були сплачені насамперед податки з коштів, виведених з України. Бо, за різними оцінками, за кордон виведено не менш ніж 120 мільярдів доларів, а то і під 200 мільярдів. 

У той же час, на "внутрішньому ринку", так би мовити, обсяги прихованих коштів – у декілька разів менші. 

Тому основний розрахунок був на ефективне декларування закордонних активів, від якого до бюджету могло б бути залучено приблизно до 10 мільярдів доларів зборів. Бо розрахункові надходження до бюджету від внутрішнього" декларування — суттєво менші. 

Але, на мою думку, ініціативи Президента, зокрема, базовий проєкт №5153, чітко орієнтовані на отримання контролю над незадекларованими статками, які знаходяться здебільшого в межах країни. 

Навіть у пояснювальній записці до проєкту аналізується кількість неформально зайнятого населення, що працює на внутрішньому ринку. Тому, спрямованість ініціатив на контроль "внутрішніх" незадекларованих коштів, фактично на статки залишків середнього класу – не спрацює. 

Тепер більш конкретно, чому президентська ініціатива "не злетить".

1. Дискримінаційні ставки зборів

Ставка збору в 9% для закордонних активів, поряд зі ставкою у 5% для декларування "внутрішньоукраїнських" активів, створює дискримінацію об'єкта оподаткування в залежності від географії розташування активу. 

Нагадаю, що у декларантів зараз є можливості використання законних і менш дорогих способів легалізації доходу: двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування, деякі види пасивних доходів всередині країни (і те, і інше, зазвичай — під 5%). 

Для прикладу, доходи фізичної особи від інвестицій в ОВДП сьогодні взагалі не оподатковуються. 

2. Заборона легалізації готівки

Не спрацює також заборона легалізації готівки, тобто вимога всю готівку, в гривні або іншій валюті, покласти в банк або "обернути" в актив, дозволений для легалізації.

Це — питання принципове. Це – питання довіри до банківської системи. Я нагадаю, що під час "банкопаду" громадяни вивели з банків не менш ніж 10 мільярдів доларів, і вони вже не повернулися до банків, а пішли в інші, більш надійні, на думку громадян, сектори, чи "під матраци". 

Тим більше, що згідно із законодавством щодо боротьби з брудними грошима, процедура перевірки великих сум готівки, що вносяться на банківські рахунки — дуже складна. І громадянам простіше не брати участь у таких ініціативах.

3. Низький поріг вартості активів та непрозорий список активів

Не спрацює також надзвичайно низький поріг вартості активів, які не потребують легалізації. У проєкті це — до 400 тис грн, або близько 15 тис. доларів. 

Мале порогове значення призведе до різкого збільшення кількості як декларантів, так і об'єктів декларування. Адже майже будь-яка квартира в місті-мільйоннику вартує більше. 

Що, навіть при помірному ажіотажі, призведе до фізичної неможливості з боку контролюючого органу нормально їх перевірити і "проадмініструвати".

Також є непрозорим список активів, які не потребують легалізації або легалізованих автоматично без сплати податку. 

Наприклад, у проєкті є опція безподаткової легалізації однієї квартири (до 120 кв м) або одного будинку (до 240 кв м) без прив'язки до їх вартості. Але ні для кого не секрет, що деякі квартири та будинки можуть коштувати щонайменше по пів-мільйона-мільйон доларів. 

Що на тлі загального неоподатковуваного порогу в 400 тис. грн має ознаки нормативної шпарини для тих, хто ухиляється від сплати податків. 

Аналогічну можливість ухилення надає норма про безподаткову легалізацію авто вартістю до 2,25 млн грн (375 МЗП) або об'ємом двигуна до 3 тис. куб см без прив'язки до його ринкової вартості. 

В той же час, проєкт пропонує з першої гривні вартості оподаткувати легалізацію літаків і вертольотів, яхт і катерів. Незрозуміло, чому так?

4. Відсутність реальних гарантій для декларантів

У проєкті відсутні чіткі державні гарантії як збереження репутації, так і безпеки для потенційних учасників декларування через можливі витоки інформації. 

Проєкт містить лише рамкові гарантії, а майже будь-яка помилка в декларації призводить до донарахування податку за ставкою 18% і втрати імунітету від перевірок і розслідувань. 

5. Нереально малі терміни перевірок

У проєкті пропонуються нереально малі терміни перевірки декларацій. На камеральну перевірку спеціальних декларацій податковому органу відводиться лише 20 днів. 

Для розуміння: швидкість відповідей для перевірки достовірності звітності учасників амністії на міжнародні запити ДПС складає декілька місяців, а запитів до деяких юрисдикцій (Кіпр, Нідерланди, США, Німеччина) буде дуже багато. 

Необхідно також усвідомлювати, що на ефективність президентської акції істотно вплине відсутність справедливої ​​системи державного контролю. Контролюючі органи не реформуються, вони корумповані, а суди практично не забезпечують захист прав і свобод громадян. 

Ще раз наголошую: критично важливо, щоб податкова амністія стала механізмом повернення мільярдів доларів капіталів, що втекли з України, а не черговою авантюрою для збору податків з економічно активних українців. 

Тому, оскільки мій законопроєкт №2128 про добровільне декларування та оподаткування статків, зареєстрований ще у вересні 2019 року, до цього часу не розглядався та не вносився у порядок денний роботи Ради, я вдосконалю його з урахуванням нових ініціатив глави держави, та у найкоротший термін подам проєкт у Раду як альтернативний до президентського. 

Не бачу іншого способу для представника опозиційної політичної сили, щоб простимулювати колег зі "Слуги народу" до продуктивної законотворчої роботи на користь суспільству.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!