Випробування кризою: яких збитків зазнала нафтогазова галузь?

Випробування кризою: яких збитків зазнала нафтогазова галузь?

Світові та українські нафтогазові компанії отримали мільярдні збитки через пандемію коронавірусу. Як компанії змінюють стратегії та що буде далі?
Четвер, 25 лютого 2021, 17:45
голова Федерації роботодавців нафтогазової галузі

Пандемія COVID-19 та спричинена нею світова економічна криза стали проблемою №1 для більшості галузей економіки. Закриття проєктів, скорочення персоналу та навіть банкрутства стали нормою не лише серед представників малого чи середнього бізнесу, а й великих компаній.

Нафтогазова галузь відчула масштаби кризи однією з перших. Адже через безпрецедентне падіння попиту на енергоресурси у всьому світі навесні 2020 року ціни на нафту та газ рекордно впали.

У першій половині 2020 року світове споживання газу впало на 4% у порівнянні з попереднім роком. Протягом другого півріччя споживання дещо відновилось, зниження за підсумками року склало 2,5%. Для видобувних компаній це стало справжнім випробуванням.

Нагадаю, що за останні 12 років нафтогазова галузь переживає вже третій обвал цін. Після перших двох потрясінь галузь пожвавилася і звичайний бізнес продовжився. Однак зараз ситуація дещо інша.

Як пройшли випробування світові лідери галузі?

За підсумками 2020 року компанії не дорахувалися десятків мільярдів доларів.

Наприклад, найбільша приватна нафтова компанія в світі Exxon Mobil через низькі ціни на нафту на тлі пандемії коронавірусу в світі за підсумками минулого року втратила 22,4 млрд доларів.

Зазначається, що саме низькі ціни на нафту на тлі пандемії COVID-19 у світі були головним фактором у рекордних фінансових втрат компанії.

Майже 20 млрд доларів через пандемію коронавірусу втратила Shell — глобальна група енергетичних та нафтохімічних компаній, яка діє в понад 70 країнах. Ще в вересні минулого року компанія заявила, що планує звільнити до 9 тисяч співробітників у світі.

За підсумками 2020 року її збитки сягнули 19,9 млрд доларів.

Для порівняння: у 2019 році Shell мала прибуток у 15,3 млрд доларів.

Вперше за десятиліття перший чистий збиток за повний рік зафіксувала й британська нафтова компанія British Petroleum Plc (BP). Він сягнув 5,7 млрд доларів США.

Хоча ще в 2019 році BP отримала 10 млрд доларів прибутку.

Як повідомляє CNBC, аналітики очікували втрати компанії на рівні у 4,8 млрд доларів, але натомість цифра зросла до 5,7 млрд доларів.

У BP також заявили, що її результати за 2020 рік, зокрема, зумовлені нижчими цінами на нафту і газ та зниженим попитом. Крім того, у компанії попередили, що пандемія коронавірусу й надалі впливатиме на її ефективність.

Втрати для РФ

Російський бюджет також відчув на собі суттєве зниження обсягів нафтогазових доходів. За підсумками 2020 року вони становили 5 235.2 млрд руб ($70,8 млрд), що майже на 34% менше, ніж показник минулого року.

Суттєві збитки отримує російський монополіст "Газпром". За підсумками трьох кварталів 2020 року його збиток становив 592 млрд руб. ($8 млрд). За аналогічний період минулого року був прибуток у 435 млрд руб. ($5,9 млрд). 

Падає й сам обсяг постачання. Загальний обсяг експорту за січень-вересень 2020 року склав 145,389 млрд кубометрів. Це на 13% менше, ніж за аналогічний період 2019 року та на 16,2% менше, ніж за 9 місяців 2018 року.

Що в Україні?

На жаль, усі наслідки пандемії та економічного спаду були та є актуальними й для нас. Українська нафтогазова галузь недорахувалася очікуваних інвестицій у розвиток і була змушена зосередитися на виживанні.

Найбільша компанія галузі – НАК "Нафтогаз України" – за 9 місяців 2020 року зазнала 17 млрд гривень збитків. Для порівняння: за аналогічний період 2019 року вітчизняний енергетичний флагман заробив 12,9 млрд гривень.

Великих втрат зазнають і інші сектори енергетики. Наприклад, "Укренерго" за 3 квартали минулого року відзвітувало про збитки на суму 28,6 млрд гривень, "Енергоатом" – про 5,3 млрд гривень, а ДТЕК – про 19,12 млрд гривень.

Утім, попри всі ці негаразди за 2020 рік той же "Нафтогаз" сплатив до бюджету більше, аніж у 2019 році: 141,5 млрд проти 69 млрд гривень. Компанія скерувала 95% прибутку в дивіденди та стала основним наповнювачем бюджету для країни.

Нові стратегії бізнесу

Отже, в 2020 році найбільші світові нафтогазові компанії зазнали рекордних втрат за всю свою історію. 

Основна причина полягає в наслідках пандемії: запровадженні карантинів, обмеження подорожей і дистанційній роботі тощо. Споживання вуглеводнів упало більш ніж на третину. Крім того, пандемія прискорила тенденцію переходу на відновлювану енергетику.

Основні нафтові ринки в Європі і США в наступні роки можуть сильно скоротитися саме за рахунок переходу на альтернативні джерела енергії. "2020 рік повинен увійти в історію як найгірший рік для нафтової промисловості", — пише щоденна фінансово-економічна ділова газета Німеччини Handelsblatt.

У зв'язку з цим багато нафтових компаній розробляють нові стратегії бізнесу, зазначає видання.

Нафтогазова галузь уже не стане такою як колись. Кризові умови підштовхують компанії до пошуку нових ефективних способів ведення діяльності. Зокрема, це можуть бути нові інвестиційні проєкти на зовсім інших, нетипових раніше, умовах.

В опублікованому в середині вересня 2020 року прогнозі розвитку глобального енергетичного ринку до 2050 року BP Energy Outlook 2020 британська компанія пророкує падіння глобального попиту на нафту в найближчі три десятиліття на 10%, 55% і навіть на 80% — в залежності від того, наскільки рішуче різні країни виконуватимуть вимоги Паризької угоди по клімату. Причому всі три сценарії виходять з того, що в Європі, в Євросоюзі, пік споживання нафти вже пройдено.

Наприклад, британський нафтовий гігант BP у вересні представила нову, революційну стратегію. У ній зазначено, що компанія до 2030 року скоротить видобуток вуглеводнів на 40%, а викиди знизить на 35-40%. 

Також вона припинить інвестувати в нові нафтогазові проєкти і згорне геологорозвідку. Замість цього BP направить гроші в зелену енергетику, щоб встигнути зайняти лідируючі позиції в водневій енергетиці тощо.

Найбільша нафтогазова компанія Європи Royal Dutch Shell заявила про плани до 2050 року скоротити чисті викиди вуглекислого газу вдвічі в порівнянні з рівнем 2016 року. Barclays оцінив необхідний обсяг інвестицій для досягнення мети Shell в $180 млрд. 

Поки сама компанія свої капіталовкладення в зелену енергетику оцінює в $1-2 млрд на рік при загальному обсязі річних інвестицій $25-30 млрд. 

Shell диверсифікує виробничий портфель в бік газу, розвиває проєкти в електроенергетиці, інвестує в розвиток нових джерел енергії, бере участь в розробці експериментальних технологій, йдеться в звітності компанії. 

Компанія розраховує знизити вуглецевий слід своїх енергетичних продуктів (викиди СО2) до 2050 року приблизно наполовину в порівнянні з 2016 роком.

Французька Total, одна з найбільших нафтовидобувних компаній в світі, розвиток низьковуглецевої енергетики пов'язує з двома основними напрямками — розвитком виробництва скрапленого природного газу і відновлювальною енергетикою. 

Одним з її завдань є до 2025 року постачати низьковуглецеву енергію 8 млн споживачів — це чисельність населення чотирьох Парижів або одного Лондона. На ці цілі Total має намір направляти від $1,5 млрд до $2 млрд на рік, аби в результаті знизити вуглецеємність своєї енергопродукції на 15% до 2030 року в порівнянні з 2015 роком.

Американська ExxonMobil також проголосила курс на зниження викидів парникових газів. З 2000 року компанія вже вклала в зелені проєкти більше $9 млрд, зокрема — в розвиток технологій біопалива та систем уловлювання викидів. 

Майже всі найбільші видобувні країни включили розвиток ВДЕ в свої довгострокові стратегії, з'ясували автори дослідження KPMG "Поновлювані джерела енергії як новий етап розвитку для нафтогазових компаній". 

З компаній, за розрахунками KPMG, лідерами в цьому напрямку стали Shell, Total, Eni, Equinor і BP, які направляють на "чисту енергію" від 3 до 5% своїх інвестицій.

Україна в цій тенденції – не виняток. Попри низку відмінностей і деяке відставання від європейського ринку нафтогазова галузь має дбати про адаптацію до нових реалій економіки. 

Попереду – історичні зміни в зв’язку з кліматичними викликами й прагненнями досягти нульових викидів вуглецю в атмосферу. ЄС ставить собі за мету досягти цього до 2050 року в так званій "Зеленій угоді".

Тож уже скоро й українські нафтогазові компанії почнуть перетворюватися з просто видобувних у повноцінних операторів енергетичних сервісів. А серед їхніх продуктів буде не лише газ чи нафта, а й електрика та навіть водень.

І випробування кризою пройдуть лише ті компанії, які зможуть адаптуватися до нових реалій і трансформуватися в сучасні бізнеси.

Додаткове завдання для України

Але для України й тут є додаткове завдання. Ми маємо успішно завершити ринкові реформи в енергетиці. Адже без цього повноцінно інтегруватися в сучасні енергетику та економіку ЄС не вдасться.

Тож попереду в нас – завершення реформування енергетичних ринків, зокрема – ринку газу для побутових споживачів, а в найближчому майбутньому – й для підприємств теплокомуненерго. 

На цьому шляху доведеться вирішити складну боргову проблему: споживачі, серед яких – газзбути та підприємства теплокомуненерго – винні за природний газ майже 80 млрд гривень!

Окрім того, Україна має посилити свою енергонезалежність. Це – головний ключ до справедливого ціноутворення на ринку та успішного розвитку галузі. Переважна більшість діючих родовищ уже виснажені. 

Але, на щастя, у вітчизняних надр ще є потенціал. І газ звідти нам ще знадобиться. Нагадаю, саме природний газ розглядається як перехідне паливо на шляху до кліматично-нейтральної економіки.

На великих глибинах суходолу, в щільних породах і на шельфі Чорного моря все ще є значні запаси – від 350 млрд до 1,3 трлн кубометрів. Такий потенціал українських надр може послужити ще не одному поколінню. Тож у перспективі в України є шанси забезпечити себе власним газом.

Щоправда, з умовних 1,3 трлн кубометрів розвіданих запасів палива лише частина належить до категорії видобувних запасів. Саме з них можна з високою імовірністю підняти газ без додаткових геологічних досліджень.

Тобто з умовного трильйона запасів на практиці реально видобути близько 250 млрд кубометрів газу. І знаходиться він на значній глибині (понад 6 км) та в щільних породах.

Добратися до нього нелегко. Але можливо. Відповідні технології вітчизняні газовики мають. Тож справа лише за новими ділянками. Ставку пропонують робити на освоєння глибоких горизонтів, поклади нетрадиційного газу в щільних породах та Чорноморський шельф.

Та спочатку треба отримати ліцензію на розроблення ділянки, провести там геологічну розвідку, пробурити пошукові та експлуатаційні свердловини, побудувати необхідну інфраструктуру тощо.

Усе це потребує мільярдних інвестицій та років праці. Зазвичай від розвідки ділянки до початку промислового видобування минає від трьох до п’яти років.

Чим може допомогти держава?

Проте досягти успіху можливо лише за умови масштабної підтримки галузі з боку держави.

В умовах світової кризи підприємства України, як і більшості країн світу, потребують допомоги та виважених рішень державних інституцій. Інструментарій у держави є. І він, у разі грамотного розподілу преференцій та прямої фінансової підтримки, спроможний допомогти країні подолати кризу.

Державна допомога нафтогазовидобувним підприємствам може бути зосереджена на наступних напрямках:

- тимчасова відміна або розстрочка виплати рентної плати за користування надрами;

- нормативно-правове врегулювання в Кодексі ГТС питання незаконних відборів природного газу, які "списуються" шляхом збільшення обсягів послуг балансування;

- впорядкування та максимальне спрощення процедури підписання угод про розподіл продукції, що створить умови для виведення на ринок України передових технологій з видобутку вуглеводнів;

- спрощення процедур землевідведення для розвідки та видобутку вуглеводнів, що дозволить приростити розвідані запаси та збільшити обсяги вітчизняного видобутку тощо.

Ці та інші інструменти можуть зменшити негативний вплив кризових явищ на економіку країни та, відповідно, за рахунок збереження робочих місць, на добробут населення.

А в середньостроковому майбутньому Україна буде здатна збільшити видобуток газу настільки, що зможе задовольняти весь попит у країні. 

У такому разі ми більше не будемо залежати від імпортного палива. А це – одна з найголовніших передумов досягнення повноцінної енергонезалежності країни.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!