На початку лютого парламент підтримав у першому читанні законопроєкт №3793, який, фактично, робить можливим успішний рестарт Експортно-кредитного агентства (ЕКА) в Україні. 

З огляду на маніпуляції, які сьогодні в медіа транслюють противники ЕКА як інструменту стимулювання масштабної експансії експорту українських товарів з високою доданою вартістю, вважаю за потрібне пояснити роль ЕКА для української економіки, розповісти про результати, яких нам вже вдалось досягти, та задачі, над вирішенням яких ми працюємо.

Торговий представник України Тарас Качка нещодавно оприлюднив невтішну статистику — Україна за січень 2021 року експортувала товарів на 3,93 млрд доларів, що на 270 мільйонів, або 5,6%, менше за показники січня 2020 року. 

Є багато факторів, які пояснюють причини падіння. Та один з ключових, як підкреслив торгпред, "менші фізичні обсягу експорту кукурудзи, пшениці, сої і шроту". 

Це правда. На жаль, український експорт залишається відверто сировинним. Натомість український експортер товарів та послуг з високою доданою вартістю є неконкурентним на світовому ринку.

Адже покупець комплексно оцінює товар. І фінансова складова контракту – один з ключових критеріїв прийняття рішення. 

І коли іноземна компанія, яка працює з іноземним ЕКА, може дати своєму покупцю 6-місячну відстрочку платежу, то українська – без аналогічного підтримки нашого ЕКА – часто мусить просити 100% передоплату, або ж йти на ризик не отримати кошти.

Роль ЕКА – спростити вихід українських товарів на ті ринки, які вважаються високоризиковими і на яких українські компанії сьогодні відсутні. Йдеться, наприклад, про великий і динамічно-зростаючий ринок Африки, ринок країн Південної Америки, Середньої Азії.

Друга проблема – не завжди експортери для того, щоб виконати поставки за вже підписаними контрактами, можуть це зробити власними силами за власні кошти. Часто їм потрібне додаткове залучення капіталу. І вони йдуть в банк. Але не у всіх є заставне майно, яке компанія може надати тут і зараз.

ЕКА має виступити плечем підтримки для експортерів, і спростити їм доступ до банківського фінансування в Україні, коли воно їм необхідне.

Це історія про vin-vin партнерство. З одного боку експортер отримує підтримку, і банк отримує можливість виконувати свою основну функцію – кредитування економіки. 

Ми вже маємо успішно реалізовані кейси за цим напрямком. У рамках співпраці з державним "Укрексімбанком" було підписано кредитний договір щодо надання фінансування черкаському виробнику ТОВ "Сентрал Фіш" для виконання зовнішньоекономічного контракту на поставку рибних консервів до Середньої Азії.

Замовником продукції є один з найбільших дистриб’юторів продуктів харчування в Узбекистані компанія Garmoniya Food Trade. 

Договір передбачає надання "Укрексімбанком" кредитних коштів у розмірі 2,5 мільйони гривень строком на 12 місяців для закупівлі сировини, матеріалів і тари, а також інших господарських витрат позичальника. 

Забезпеченням за проєктом є страхове покриття Експортно-кредитного агентства, спільно з яким здійснюється передекспортне фінансування. Джерелом погашення кредиту стане виручка від продажу експортованого товару.

Ми хочемо увійти в ринок двома продуктами: страхування банківських кредитів та страхування договорів зовнішньоекономічної діяльності. 

Для цього сьогодні ми тісно співпрацюємо з Національним банком для забезпечення визнання страхових полісів ЕКА як прийнятного забезпечення банками України.

Ми розраховуємо на підтримку законопроєкту №3793 в другому читанні та в цілому, який окрім всього іншого має виправити дискримінаційні помилки Закону "Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту". 

Прийнятий законопроєкт суттєво розширить коло експортерів, які зможуть скористатися підтримкою ЕКА.

Ми не розуміємо, чому в 2016 році законодавець вирішив (свідомо чи несвідомо) виробникам певних груп товарів обмежити доступ до послуг ЕКА і, відповідно, ускладнив їм вихід на зовнішні ринки. Ми вважає, що цю стратегічну помилку, хоч і через 5 років, але треба виправляти.

Один з банків, з яким у нас вже є угода про співпрацю, не мав змоги нам передати пул кредитів на суму більше 50 мільйонів гривень для страхування тільки через те, що їх продукція не відповідала критеріям закону "Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту". Хоча йшлося про постачальників української продукції з високою доданою вартістю.

Наведу приклади дискримінації. Виробник морозива може скористатися підтримкою ЕКА при експорті своєї продукції. 

І при цьому ЕКА не може працювати з виробниками сирів, вершкового масла, які теж продають продукт переробки молока і мають навіть більшу додану вартість ніж виробники морозива.

Другий приклад – виробники українських дитячих іграшок – теж не можуть користуватися нашою підтримкою. 

Третій — ЕКА не може надавати підтримку виробникам кондитерських виробів із вмістом шоколаду, при цьому виробникам кондитерських виробів без шоколаду можна, а з – ні. Де в цьому логіка? І таких прикладів можна наводити безліч.

Ми вважаємо, що скасовувати дискримінаційні обмеження потрібно, це однозначно.

Тоді ми зможемо спільно з банківським співтовариством впровадити продукт, який буде зрозумілим для банків, здатним розширити масштаби підтримки ЕКА і буде потрібний клієнтам.

При цьому, якщо хтось турбується, що ЕКА почне підтримувати відверто сировинний експорт, то нагадаю, що відповідно до чинного законодавства, яке регулює діяльність ЕКА, ми повинні публікувати інформацію на офіційному сайті Агентства про те, кого ми підтримали у звітному році.

ЕКА чудово розуміє свою основну місію, і не буде підтримувати експорт тих товарів, які не є продуктами з високою доданою вартістю.

Запобіжники, на мою думку, мають бути врегульовані на рівні Наглядової ради, яка має визначити основні напрями діяльності ЕКА, у тому числі з урахуванням діючих стратегічних та програмних документів, що формують державну політику у сфері розвитку експорту. 

Впевнений, що такі напрями діяльності будуть передбачати заборону для ЕКА на роботу з сировинним експортом .

Безумовно, ми активно працюємо над збільшенням статутного капіталу ЕКА. Але додатковий капітал стане вишенькою на торті. Сам торт ще потрібно зробити.

Перше, має бути внесено зміни в Закон про публічні закупівлі в частині закупівлі ЕКА послуг з перестрахування. Без змін до законодавства ми не зможемо ефективно користуватися послугами перестрахування, що значно обмежить нашу діяльність у масштабах. 

Особливість глобального ринку перестрахування в тому, що коло постачальників таких послуг обмежене, правила гри встановлені, а закуповувати ці послуги всередині країни ми не можемо.

При цьому ми не хочемо мати преференцій у закупівлі інших послуг – канцтоварів, техніки – будемо купувати так само як інші замовники. 

Але в частині послуги перестрахування ми мусимо мати виключення, обґрунтоване специфікою нашої діяльності.

Друге, потрібно внести зміни в податкове законодавство. Необхідно в частині оподаткування прирівняти ЕКА до страхових компаній. 

У розумінні чинного податкового законодавства – ми страхова компанія лише тоді, коли маємо відповідну ліцензію. Але в нас її немає. Однак, це не означає, що ми не надаємо страхові послуги. Наш Закон дає нам особливий статус.

Якщо зняти законодавчі запобіжники, то два мільярди гривень нашого статутного капіталу – будуть ефективно використовуватися задля виконання нашої місії.

Без перестрахування з двох мільярдів гривень статутного капіталу в середньостроковій перспективі ми створимо продуктовий портфель на суму в 2,4 мільярда гривень, тоді як з перестрахуванням, за нашими оцінками, — 27 мільярдів гривень.

Хоча, звичайно, зараз ми не можемо однозначно оцінити попит. Апетит приходить під час їжі. Коли ринок побачить наш продукт – тоді ми зрозуміємо, наскільки потенційно він буде затребуваним. Зараз спілкуючись з банками, а також представниками професійних бізнес об’єднань, ми розуміємо, що попит буде.