Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) нерідко називають рушійною силою економічного зростання.

Активізація надходжень капіталу в країну є одним з напрямків, якому приділяється особлива увага у "Національній економічній стратегії-2030", що розробляється на платформі Центру економічного відновлення.

ПІІ – це також засіб передавання виробничих технологій, інноваційного потенціалу, навичок, організаційних та управлінських практик, а ще – доступ до міжнародних маркетингових мереж та мереж збуту.

Рух капіталу у світі активізувався і швидко набрав обертів протягом останніх 20 років. Країни конкурують за іноземний капітал, інвестори шукають можливості в країнах з найпривабливішою дохідністю та низьким рівнем ризику, а рух іноземного капіталу значною мірою залежить від глобальних трендів та криз.

Глобальна пандемія негативно вплинула на рух капіталу в світі. За оцінками Конференції ООН з торгівлі та розвитку, світові обсяги прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у 2020 році скоротилися на 40% порівняно з попереднім роком.

Україна не стала винятком: надходження ПІІ за десять місяців 2020 року становили 221 млн дол, що майже у 20 разів менше, ніж за цей же період 2019 року (4,5 млрд дол). Україна – хронічно недоінвестована країна, і боротьба за іноземний капітал – один із шляхів до економічного зростання.

Поточний стан слід змінити, і Україна має для цього всі можливості. Чому систематично спостерігається низький обсяг надходжень ПІІ? Що впливає на інвестиційні рішення та яким чином країни борються за іноземний капітал?

Відповіді на ці запитання дають чітке бачення того, що необхідно зробити, аби покращити інвестиційну привабливість України на ринку зовнішніх інвестицій.

Вплив інвестицій на економічне зростання

На початку 2020 року Європейський інвестиційний банк опублікував дослідження "Вплив прямих іноземних інвестицій на економічне зростання" на основі аналізу 111 країн світу.

Результати дослідження свідчать про значний вплив ПІІ на зростання реального ВВП. У середньому, вплив на економічне зростання від збільшення співвідношення ПІІ до ВВП на один процентний пункт коливається між 20 відсотками та одним відсотком залежно від групи доходів.

Дослідження свідчить, що вплив ПІІ на ріст економіки залежить від рівня доходів країн та ступеня економічного розвитку. ПІІ більше впливають на зростання економік, що розвиваються, – ті, що мають вищий попит на інвестиції та вищі потреби в передових технологіях порівняно з розвиненими країнами.

Останні можуть мати більш розвинену внутрішню спроможність винаходити технології або керувати існуючими та вдосконалювати виробничі процеси. Країни, що розвиваються з низького стартового рівня, поступово стикаються з посиленням конкуренції між місцевими та іноземними інвестиційними фірмами.

Більш сильні результати для країн із середнім рівнем доходу можуть відображати той факт, що фірми таких країн, швидше за все, мають сильнішу мотивацію та здатність протистояти конкурентним викликам ПІІ.

Згідно з класифікацією Світового банку, Україна належить до країн низького середнього доходу (lower-middle income – ВНД 1-4 тис дол на душу населення).

З огляду на результати емпіричного аналізу, за інших рівних умов (не беручи до уваги зростання внутрішніх та державних інвестицій), Україна може реалізувати максимальний потенціал для економічного зростання в разі нарощування ПІІ.

Україна хронічно недоінвестована

Економіка України системно недоінвестована. За останні тридцять років було накопичено близько 50 млрд дол ПІІ (FDI stock), тоді як за той же проміжок часу Польща накопичила близько 240 млрд дол ПІІ.

У 2019 році Україна залучила 5,8 млрд дол ПІІ, Польща – 16 млрд дол, Туреччина – 8,8 млрд дол, Румунія – 6,9 млрд дол, Словаччина – 2,3 млрд дол.

ПІІ України у 2019 році були майже втричі меншими за приватні грошові перекази в країну – 15,7 млрд дол. Поточний стан, за якого надходження від українських заробітчан в рази перевищують іноземні інвестиції, а бажання іноземних інвесторів інвестувати в Україну є низьким, слід змінити.

Процес залучення ПІІ є комплексним

Як і будь-які ринкові відносини, циркуляція ПІІ у світі керується попитом та пропозицією, а також наявністю належної інфраструктури для інвестиційної діяльності та співвідношенням ризику-дохідності.

В інвестиційній пропозиції можна виділити три складові: зовнішні, внутрішні та державні інвестиції. Попит на інвестиції поділяється на зовнішній та внутрішній. У розрізі зовнішнього попиту Україна повинна конкурувати з іншими країнами-регіонами. Внутрішній попит формують сектори економіки.

Для більш детального аналізу проблем, потреб та можливостей України у сфері інвестиційної привабливості необхідно розглянути кожен компонент окремо.

Пропозиція інвестицій обмежена

У звіті про світові інвестиції UNCTAD йдеться, що загальний обсяг світових ПІІ у 2019 році становив 1,5 трлн дол. При цьому Україна отримує менше 0,5% світових інвестицій, що в рази менше, ніж інші країни-регіони.

Зазвичай країни інвестують у країни своїх або близьких регіонів. Так, держави Євросоюзу активно інвестують у країни Центральної та Східної Європи, Китай – у Близький Схід, а країни Близького Сходу – у країни Північної Африки.

Регіональна конкуренція за інвестиції – важливий фактор, і Україні необхідно фокусуватися на підвищенні конкурентоспроможності у власному регіоні. Конкуренція за ПІІ доволі висока, беручи до уваги світові тренди, що впливають на рух ПІІ. Серед головних факторів – політичні, економічні і технологічні.

Серед важливих поточних та майбутніх трендів – питання зміни клімату, структурна зміна сектору енергетики, кількість та старіння населення, приватність та великі дані, соціальні тренди та спосіб життя населення, цифровізація, штучний інтелект, біоінженерія, ідеї стійкості.

Задля залучення ПІІ країни мають не лише створювати сприятливі умови для інвесторів, а й розвивати ті сфери життя та економіки, що найбільше зазнають впливу глобальних трендів. У разі їх ігнорування та неспроможності проводити зміни країни ризикують залишитися осторонь світової інвестиційної діяльності.

Динаміка обсягів ПІІ та статус країни, що наздоганяє глобальні тренди, свідчить, що Україні досі не вдалося вийти на арену іноземних інвестицій.

Хто виграє конкуренцію за інвестиції

Вирішальним чинником в ухваленні інвестиційних рішень є співвідношення ризику та дохідності. Серед головних факторів інвестиційної "гігієни" – суверенний кредитний рейтинг, можливість врегулювання суперечок за міжнародним арбітражем, актуальність офіційних даних, премія за ризик країни.

Порівнюючи Україну з країнами-конкурентами, можна дійти висновку, що рівень ризику для іноземного інвестора є вищим при інвестуванні в Україну.

На рівень дохідності впливає низка факторів, серед яких – людський капітал, природні ресурси, енергетична незалежність, електроенергія та будівництво, логістика, фактори внутрішнього ринку, а також доступ до ринків.

Серед конкурентних переваг України – велика кількість природних ресурсів, достатній доступ до зовнішніх ринків, проте наявна енергетична залежність та відставання в розвитку логістики. Таким чином, за співвідношенням ризику-дохідності Україна дещо програє країнам-конкурентам.

Використання компенсаторних стимулів

Країни можуть покращити співвідношення ризику-дохідності шляхом введення різноманітних стимулів. До них можна віднести наявність координаційного органу та фонду фондів, податкові стимули, розмір корпоративного податку, наявність індустріальних парків та податкових канікул.

В Україні з перерахованих стимулів є лише координаційний орган та індустріальні парки. Податкові канікули діють лише для малих компаній з оборотом менше 3 млн грн на рік, що не стимулює приплив ПІІ. Натомість, податкові канікули існують у кожній із зазначених вище країн.

Що робити Україні

У розрізі конкурентоспроможності за ПІІ Україна має гірше співвідношення ризику-дохідності, проте вона не створює компенсаторні стимули для підвищення власної інвестиційної привабливості.

Перш за все, Україні необхідно покращувати власний інвестиційний імідж та просувати власний потенціал на інвестиційних заходах. Потрібно виконувати всі умови критеріїв, на яких базуються суверенні кредитні рейтинги.

Необхідно впровадити низку компенсаційних стимулів: надати можливість врегульовувати суперечки за альтернативним правом, реформувати служби статистики, надати податкові пільги у більшості секторів, створити портфоліо з інвестиційних проєктів за секторами, розробити секторальні стратегії із залучення інвестицій та специфічні стимули за видами інвесторів.

Розуміючи закономірності руху капіталу у світі, тверезо оцінюючи власну конкурентоспроможність, розуміючи, яке місце Україна хоче посідати на ринку зовнішніх інвестицій, та визначивши чіткий план дій, Україна має всі шанси для нарощування обсягів надходження ПІІ в довгостроковій перспективі.