Чому перероблення пластику в Україні варте інвестицій

Чому перероблення пластику в Україні варте інвестицій

Як перетворити глобальну проблему з відходами пластику у прибутковий бізнес.
Середа, 27 січня 2021, 14:27
генеральний директор Recycling Solutions

За лічені десятиріччя від початку пластикової промисловості людство виробило приблизно 9 млрд тонн цього матеріалу. 

З них 9% було перероблено, а 12% спалено. Решта досі лежить на поверхні планети й плаває в морях та океанах. Але ж це сировина, яку частково можна повертати у виробництво, вона має вартість і може приносити інвесторам прибутки.

Загалом тепер у світі переробляють 20% пластику, у Європейському Союзі — 42%, а от в Україні — лише 12,5%. 

Рада ЄС 2019 року ухвалила Директиву, що впроваджує з 2021 року на території Європейського Союзу низку обмежень і заборон щодо використання деяких виробів з пластику, зокрема пластикового кухонного приладдя, ватних паличок, чашок з пінополістиролу тощо. 

До 2029 року країни-члени ЄС будуть зобов’язані збирати 90% пластикових пляшок для вторинного перероблення, до того ж їх виготовлятимуть з використанням 25% вторинних матеріалів 2025-го й 30% — 2030 року.

Однак дедалі більше європейських країн вимагають від виробників пакування використовувати в продукції до третини перероблених полімерів. 

Зважаючи на це, варто очікувати, що невдовзі ринок перероблення вторинних пластмас у Європі почне стрімко розвиватися.

Історія однієї ідеї

Жива природа функціонує за циклічною моделлю. Сміттєзвалищ немає — лише нескінченний обіг матеріалів, колообіг ресурсів та енергії. 

Організми споживають ресурси, а їхні відходи й побічні продукти, що стають їжею чи будматеріалами для інших організмів, безпечно повертаються в довкілля. 

Людство робить, здавалося б, те саме: споживає й викидає. За одним винятком — наші сучасні високотехнологічні відходи не здатні повернутися в природний обіг. Тож ми повинні вчитися їх використовувати — повертати в обіг промисловий.

Більшість видів пластмас можна переробити на вторинну гранулу, яку використовуватимуть надалі у виробництві широкого спектру продуктів. 

Виробництво вторинної гранули не тільки потребує менше витрат грошей і часу, ніж виробництво первинної гранули, а й заощаджує невідновні первинні викопні ресурси. 

Така нова економіка пластику, де його використовують повторно, уже в пріоритетах 20 урядів, 250 компаній та понад 200 некомерційних інституцій, що підтримали 2018 року глобальну ініціативу фонду Еллен Мак-Артур "Нова економіка пластику". 

Нещодавно було опубліковано другий звіт про прогрес у досягненні цілей на 2025 рік. 

Найуспішнішою є реалізація двох цілей: додати перероблені матеріали до пластикового пакування й поступово відмовитися від найпроблемніших категорій пластику: PS, PVC, одноразових пакетів і соломинок. 

Меншого прогресу досягли в збільшенні обсягів перероблення й повторного використання пластику. Для досягнення цілей зобов’язання потрібна активна діяльність усіх учасників: як на рівні бізнесу, так і на рівні держав та міжнародних організацій.

Інвестиції, зростання й інші напрями розвитку

Світові тенденції свідчать, що протягом найближчих 7—8 років ринок перероблення пластмас зростатиме на 6,6% за валовим доходом і на 8,8% за обсягом. Це означає, що позитивні перспективи є, зокрема й для українських переробних підприємств.

В Україні, окрім глобальних трендів, утворилися й власні передумови розвитку такого бізнесу. Наша країна шукає підхожі механізми поводження з побутовим сміттям, серед яких, зокрема, впровадження розширеної відповідальності виробника. 

У разі застосування на практиці цієї ініціативи виробники відповідатимуть за утилізацію виробленої продукції в кінці її життєвого циклу.

Також поступово зростає рівень роздільного збирання побутових відходів серед населення. 

З іншого боку, ще наприкінці 2019 року в Україні діяли менш ніж чотири десятки переробних підприємств. Тож середовище, на нашу думку, поки лишається низькоконкурентним.

Інвестування від 2 млн доларів можуть отримати проєкти, що, по-перше, переробляють увесь термопластик на готову продукцію або проміжну сировину, як-от флекси, гранули, волокно.

По-друге, уже працюють на час отримання фінансування, тобто мають EBITDA щонайменше 2 млн доларів і капіталовкладення в засоби виробництва від 2 млн доларів на рік.

Тимчасові труднощі vs одвічні цінності

Світлі перспективи не означають, що тернистого шляху немає. Вартість виготовлення пластику з первинних ресурсів досі лишається низькою через, зокрема, привабливість цін на нафту, а отже, конкурує з пластиком із вторинної сировини. 

Відсутність розвиненого роздільного збирання й достатньої кількості сортувальних станцій також стримують розвиток перероблення.

Проте так триватиме недовго. І річ не тільки в тому, що дедалі більша кількість підприємців усвідомлює свою відповідальність за довкілля й прагне будувати сталий бізнес та економіку сталого розвитку в країні.

У найближчі десятиліття вартість природних ресурсів зростатиме. Тож хочемо чи ні, а вторинна сировина набуватиме дедалі більшого значення для промисловості. 

До того ж проблема зі сміттєзвалищами насправді є проблемою майбутніх поколінь. Вони точно не тішитимуться такому "подарунку" від предків, тому щороку нормативне регулювання поводження з відходами ставатиме дедалі жорсткішим у всьому світі.

З огляду на це стає зрозуміло: ті, хто почне бізнес з перероблення полімерних відходів сьогодні, матиме конкурентні переваги завтра. А зміни, що вже почалися, створюють передумови розширення виробничих потужностей українських підприємств і виходу на світовий ринок переробленого пластику.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!