Уряд пішов звичним для себе шляхом прохача

Уряд пішов звичним для себе шляхом прохача

PROMOTED. Україна дедалі глибше сповзає у боргову прірву. Кабінет міністрів України уклав нові угоди з міжнародними кредиторами на суму понад 1 млрд долл. Цікаво, що МВФ серед позичальників немає.
П'ятниця, 18 грудня 2020, 09:30
доцент Університету державної фіскальної служби України

Схоже, урядовці й далі вирішуватимуть проблему дефіциту державного бюджету саме через зовнішні запозичення. Та чи правильний вони обрали шлях і в чому його небезпека?

Нагадаю, що лише цього року "діра" в головному кошторисі країни сягнула рекордної суми – майже 300 млрд грн. Вже на наступний 2021 рік уряд запланував дефіцит на рівні 236 млрд грн! (доходи - 1,092 трлн грн., видатки - 1,328 трлн грн., дефіцит бюджету - 5,5% ВВП).

На підтримку бізнесу – 300 млн долл

На початку грудня Кабмін потішив нас двома новинами у сфері співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями. Йдеться про наступні документи:

- угода з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) про друге додаткове фінансування на суму 300 млн. долл, спрямоване на подолання наслідків пандемії COVID-19;

- угода з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) про фінансування відновлення інфраструктури Східного регіону України на суму 640 млн євро.

Зауважу, що оцінювати ухвалені домовленості з міжнародними партнерами слід в контексті макроекономічної ситуації в країні, процесів, що відбуваються на світових ринках і, безумовно, наслідків пандемії. Отже, що ми отримали?

Наприклад, кредит від МБРР має соціальне призначення, тому уряд повинен спрямувати ці кошти на підтримку малозабезпечених сімей та допомогу підприємцям, постраждалим від негативного економічного впливу пандемії COVID-19.

Припускаю, що разова грошова компенсація у 8 тис грн для низки ФОПів саме тому й стала можливою, що уряд домовився з МБРР.

До речі, 300 млн долл, про які йдеться в угоді, є лише частиною допомоги з боку цієї фінансової інституції. Загальна ж сума запозичень у рамках співпраці України з МБРР складатиме – 750 млн. долл.

На інфраструктуру, "соціалку" - 640 млн долл

Щодо кредиту від ЄІБ у 640 млн євро. Ця допомога розподілена за кількома напрямками. Зокрема, 340 млн євро запозичень Кабмін використає на відновлення соціальної і транспортної інфраструктури у східному регіоні. 

Підрядники реконструюватимуть школи, дитсадки, лікарні, поштові відділення, вуличне освітлення, каналізаційні системи, відновлюватимуть муніципальний транспорт тощо.

Ще 100 млн євро кредиту ЄІБ надасть на відновлення дорожньої мережі Луганщини, а саме: на виконання ремонтних робіт на 2-х ділянках автодороги Р-66 КПП "Демино-Олександрівка"-Сватове-Лисичанськ-Луганськ.

200 млн євро запозичень підуть на реалізацію проєкту "Міський громадський транспорт України ІІ", що передбачає закупівлю електричного громадського транспорту. Кожен з цих проектів – важливий для України.

Подарунок під новорічну ялинку

Однак ситуація із залученням додаткового зовнішнього фінансування має два боки: з одного, це реальна допомога економіці, що постраждала від карантинних обмежень, інфраструктурний розвиток, плюс - надання цільової підтримки громадянам і бізнесу.

З іншого боку, не слід забувати, що йдеться саме про запозичення, а отже, всі отримані кошти разом із відсотками треба буде повертати кредиторам.

І саме в цьому полягає один із головних фінансових ризиків для країни. Адже, за даними НБУ, наступного року Україна має повернути зовнішнім кредиторам понад 5 млрд. долл.! І це без урахування витрат на обслуговування цих зобов’язань.

Отже, наявний борг у 4,86 млрд долл перед МБРР зросте до 5,16 млрд долл., а перед ЄІБ – з 760 млн долл. до 1,51 млрд долл., тобто, вдвічі! Загальна сума зовнішнього державного боргу може сягнути 43,01 млрд долл.! І це, не рахуючи зовнішній гарантований державою борг, що оцінюється на рівні близько 10 млрд долл.

Україна може перевершити власний рекорд щодо рівня зовнішнього держборгу. В 2018 році він становив 50,5 млрд долл, натомість, у 2021 році наші зобов’язання перед партнерами сягнуть цифри у 53,01 млрд долл.

Небезпечний подарунок під новорічну ялинку, погодьтеся?! Не забуваймо також і про внутрішній держборг. Згідно з проєктом бюджету на 2021 рік, уряд планує залучити рекордне фінансування за рахунок випуску ОВДП.

Питання системних реформ - відкрите

Так, сьогодні Кабмін частково вирішив питання дефіциту бюджету у 2021 році – спершу його зменшили у доопрацьованому варіанті бюджету із 270 млрд грн. до 236 млрд грн.

Ну, а те що залишилось, вирішили перекрити звичним способом – взяти додаткові кредити у міжнародних організацій.

От тільки як урядовці планують виконувати взяті на себе зобов’язання перед міжнародними партнерами, мені складно сказати.

Можливо, в Кабміні не розуміють глиби кризових явищ, або ж знають якісь секрети порятунку?

Повертаючись до теми боргових ризиків і підходів держави у подоланні бюджетної кризи, зазначу: нічого такого, що б мене здивувало, не сталося.

Кабмін пішов звичним для себе шляхом прохача, не здатного системно долати накопичені роками проблеми. Мусимо це визнати. Тим часом питання реформування податкової системи та детінізації економіки, які мали б виправити ситуацію з наповненням держбюджету, залишаються відкритими.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Підпишіться на наші повідомлення!