Пів року "зеленого" меморандуму: головні умови не виконано

Пів року "зеленого" меморандуму: головні умови не виконано

Які домовленості з інвесторами в "зелену" енергетику держава не виконала та які наслідки це може мати для України.
П'ятниця, 11 грудня 2020, 08:05
директорка Європейсько-українського енергетичного агентства

12 червня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль підписав Меморандум про Взаєморозуміння з інвесторами у відновлювану енергетику. 

До цього були тяжкі та тривалі перемовини під час медіації, які врешті-решт привели сторони до компромісу. 

Все це потім було закріплено законом №810-ІХ, який набрав чинності з 1 серпня.

Згідно з законом, інвестори у сонячні та вітрові електростанції України добровільно пішли на скорочення гарантованого державою доходу, оскільки погодились на зменшення тарифу заради відновлення стабільних виплат. 

Реклама:

Іще під час медіації були пропозиції від Уряду щодо реструктуризації "зеленого" тарифу, тобто зниження розміру, але продовження строку його дії. 

Реструктуризація мала добровільний характер під час переговорного процесу. На жаль в результаті ми опинилися в ситуації зі зниженням "зеленого" тарифу, без його продовження і з обов’язковим характером для всіх.

Держава виграла, проте інвестори через суттєвий тиск з боку влади (нагадаємо, що з березня по липень 2020 року включно, виплат за "зеленим" тарифом практично не здійснювалося) пішли на поступки, щоб відновити щомісячні гарантовані виплати. 

Це досі викликає занепокоєння, і навіть обурення у міжнародної спільноти. Нагадаємо і про нещодавній спільний лист послів 11 країн до голови Уряду України. 

Нижче перелік ключових зобов’язань, які взяла на себе держава при підписанні Меморандуму про Взаєморозуміння у відповідь на зниження "зеленого" тарифу.

1. Погасити накопичену заборгованість – не виконано.

Станом на 1 серпня борги складали 22,4 млрд грн. 40% від цієї суми, тобто 9 мільярдів гривень, уряд має виплатити до кінця грудня, решту 60% (13,4 млрд грн) протягом наступного року – по 15% від загальної суми боргу щоквартально. 

Законом передбачено, що заборгованість має погашатися за рахунок випуску ОВДП чи залученням кредитів для "Укренерго". Держоблігації не погодив Мінфін, і останній шанс – що все ж надані держгарантії "Укренерго" допоможуть вирішити боргову проблему.

2. Забезпечити 100% оплати за вироблену "зелену" електроенергію – виконується з запізненням.

Починаючи з серпня, розрахунки перед підприємствами мають бути забезпечені в повному обсязі та без затримок. Це урядове зобов’язання з боку ДП "Гарантований покупець" виконується, хоч і з помітними затримками. 

Наразі рівень розрахунків за серпень — 100%, вересень — 100%, жовтень — 79%, листопад — 8,4%.

3. Компенсувати 20% "зеленого" тарифу з державного бюджету – не виконано.

У законі №810-ІХ чітко сказано, що мінімум 20% виробленої протягом року "зеленої" електроенергії має бути профінансовано з державного бюджету. За розрахунками, на це має бути закладено 11,5 мільярдів гривень. 

Відповідної компенсації в Проєкті Закону №4000 про Державний бюджет України 2021 не передбачено. 

Більше того, в законопроєкті дію норми щодо 20% компенсації з державного бюджету взагалі призупинено на 2021 рік. 

Єдине сподівання на Бюджетний комітет парламенту, який найближчим часом буде розглядати проєкт держбюджету на 2021 рік в другому читанні.

4. Гарантувати стабільність законодавства – виконано, але є "але".

В законодавстві цей пункт має назву "стабілізаційне застереження". Воно означає, що після фактично ретроспективного зниження тарифів держава раптово не надумає їх скорочувати знову – через 2-3-5 років. 

Тобто, дія "зелених" тарифів та затверджений їх рівень має бути незмінним до 2030 року. Закон України № 810-ІХ включає це застереження, проте в Законі України "Про режим іноземного інвестування" додано, що можуть відбуватися зміни податкового регулювання. 

Тобто зменшити доходи інвесторів може не зниженням "зелених" тарифів, а просто суттєвим збільшенням податкового навантаження на підприємства ВДЕ.

5. Дати можливість диверсифікувати ринки збуту "зеленої" електричної енергії "Гарантованому покупцю" — виконано. 

Держпідприємство у своїй діяльності, на жаль, планово збиткове. І серед причин цього – збереження перехресного субсидіювання, щоб забезпечувати пільгові тарифи на струм для населення. 

У жовтні ДП "Гарантований покупець" отримав право продавати "зелений" струм на аукціонах за двосторонніми договорами. Будь-який бізнес може стати споживачем відновлюваної енергії і це має гарний вплив на репутацію соціально-відповідальних компаній. 

І держпідприємство успішно торгує такою електроенергією, що дозволяє йому отримувати додаткові кошти.

6. Розробити та затвердити методику компенсації за диспетчерські обмеження ВДЕ — недовиконано. 

Інколи диспетчер енергосистеми примусово обмежує генерацію електроенергії на вітрових чи сонячних електростанціях. 

В таких умовах держава зобов’язана компенсувати об’єм невідпущеної електроенергії, оскільки про це прямо говориться в законодавстві. 

Варто зазначити, що така практика розповсюджена і в країнах ЄС. Відповідні Зміни до Правил Ринку електроенергії ухвалила НКРЕКП і вони набрали чинності з 17 листопада поточного року, але ці розрахунки покривають лише період до січня 2020 року, а весь 2020 та наступні періоди наразі знаходяться на доопрацюванні методики.

Все це наштовхує на думку, що не тільки інвесторам в "зелену" енергетику, а й взагалі в економіку України є чого остерігатися. 

Не варто очікувати на стабільні умови для бізнесу та на виконання державою своїх зобов’язань. І вже можемо серйозно наприкінці року вести мову про достатні факти порушення Меморандуму.

ЄУЕА, як асоціація, що об’єднує найбільших іноземних інвесторів з різних країн світу, що сумарно інвестували у проекти відновлюваної енергетики біля 3,5 млрд євро, та завжди залишається відкритою для всіх стейкхолдерів ринку енергетики, добре розуміє настрої приватних інвесторів. 

Всі зараз спостерігають, як Україна вирішує проблему у галузі відновлюваної енергетики, якщо розв'язання буде справедливим, а платоспроможність сектору відновлена, це відкриває шлях до аукціонів, нових проектів, водню, Зеленої угоди ЄС.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: