Час для "зеленого" переходу

Час для "зеленого" переходу

Що робить Україна для того щоб дотримуватися європейського курсу низьковуглецевої економіки.
Четвер, 10 грудня 2020, 13:26
заступник Міністра енергетики України з питань європейської інтеграції, заступник голови Комітету сталої енергетики Європейської Економічної Комісії ООН (ЄЕК ООН/UNECE)

Сьогодні у світі багато уваги приділяється питанням швидкого відновлення економік, які постраждали в результаті негативного впливу COVID19. 

І відповідальним завданням для кожної країни є здійснення "зеленого" сталого відновлення. COVID-19 протягом наступного півріччя має буде поборений, і світ повернеться до свого звичайного життя, світові фондові ринки вже позитивно реагують на інформацію про розробку вакцини.

Проте виклики сталого розвитку та загрози кліматичних змін залишаться.

Для України вкрай важливо продовжувати дотримуватися політики всеохоплюючого зростання для нашого та майбутніх поколінь, яка окреслена в Європейському зеленому курсі (Green Deal). 

Економіки європейських країн в середньо- та довгостроковій перспективі орієнтуються на перехід до моделі низьковуглецевого розвитку та кліматичної нейтральності, циркулярної економіки.

Відповідно, Україна, прагнучи стати повноправним членом європейської родини, має робити суттєві кроки для зменшення обсягу викидів парникових газів, поступової відмови від викопного палива, активно здійснювати модернізацію генеруючих потужностей, реально сприяти розвитку відновлюваних джерел енергії.

Вугілля

Важливим є забезпечення сталого розвитку енергетичної системи із забезпеченням її балансової надійності в умовах суттєвого зростання частки відновлюваних джерел енергії.

Не здійснивши "зелений" перехід, наша економіка у найближчій перспективі втратить конкурентоспроможність. Важливо, щоб цей перехід був ретельно підготовлений та процес переходу був керованим.

Наприклад, вугільна галузь, яка досі займає значне місце у структурі генерації електроенергії та тепла в Україні, під час "зеленого" переходу має бути кардинально реформована. 

Світовий тренд – коли на місце викопним видам палива приходить відновлювана енергетика, енергія сонця, вітру, біоенергетика й воднева енергетика, які мають значний потенціал для зростання у енергетичному балансі.

В Україні практично всі 29 шахт державної форми власності є дотаційними і на них працює 35 тисяч людей, ще понад 250 тисяч людей залежать від роботи вугільної галузі. 

До того ж, 97 шахт з понад 100 тисячами працівників розташовані на окупованій території, поза контролем українського Уряду. 

Постійні дотації, бюджетна підтримка вугільної галузі, а також імітація десятиліттями реформи цієї галузі призвели до того, що сьогодні ми маємо дорогу високовуглецеву генерацію у важкому кризовому стані. 

Здійснюючи "зелений" перехід та трансформацію вугільних регіонів, ми маємо планувати створення нових робочих місць та нових перспектив для шахтарських міст на контрольованій території, а в майбутньому – й на тій, що повернеться після окупації. 

Й це не є завданням одного Міністерства, це є системною урядовою політикою диверсифікації галузі. 

Об’єктивно, якщо Україна не отримає міжнародну фінансову та технічну підтримку фізичного закриття шахт та трансформації регіонів, процес переходу на низьковуглецеву енергетику може тривати дуже довго.

Водень

Також світовим трендом є водень. Перспективи розвитку водневої економіки обговорюють на всіх світових енергетичних майданчиках. І тут для України є значний потенціал для інтенсифікації міжнародної співпраці, передусім розвитку кооперації у сфері водневої енергетики. 

Розвиток водневої енергетики є шансом мобілізувати значні публічні та приватні інвестиції та здійснити зелене відновлення економік континентів, створюючи нові екологічно чисті галузі без вуглецевого сліду.

Наразі Міністерство енергетики працює над створенням внутрішнього водневого ринку. Ми вже отримуємо допомогу Європейської Економічної Комісії ООН (ЄЕК ООН) у підготовці дорожньої мапи розвитку водневої енергетики, яка має бути представлена у січні 2021 року.

Наступним кроком стане підготовка Концепції водневої енергетики та законодавства, яка має бути прийнята для запуску такого ринку в Україні та його інтеграції до європейського. 

Також важливі випробування української газотранспортної системи та її технічної адаптації для транспортування водню.

Створення водневого ринку та використання водню у сферах транспорту та промисловості перетворює його у дієвий інструмент "зеленого" відновлення.

Атомна генерація

Майбутнє атомної генерації також активно обговорюється на міжнародних майданчиках.

І участь України у дискусіях майбутнього цієї генерації має бути більш активною, враховуючи, що Україна знаходиться на 7-му місці серед країн, де атомними електростанціями генерується найбільший обсяг електроенергії, і це є конкурентною перевагою нашої країни.

Вже декілька десятиліть в Україні характерна картина, за якої близько 50 % генерації забезпечується атомними станціями при встановленій потужності близько 26 %. 

Цей факт беззаперечно демонструє, що електрична енергія АЕС є конкурентоспроможною, стійкою, безперебійною та відповідає всім основним критеріям, закладеним у вимогах до сучасної генерації. Крім того, на даному етапі розвитку ядерна енергетика України має суттєвий потенціал.

У багатьох розвинутих країнах світу, таких як США, Великобританія, Японія, Корея, атомна генерація вже віднесена до низьковуглецевих, зважаючи на гранично низький слід СО2 при виробництві електричної енергії. 

Європейська комісія наразі не внесла ядерну генерацію до низькокарбонових джерел електричної енергії, проте, зважаючи на позицію Європейського атомного форуму (FORATOM), Франції, де атомна генерація є ключовою, та інших заінтересованих учасників ринку, було призначено спеціальне дослідження, яке має до кінця 2020 року надати висновки щодо віднесення атомної генерації до низьковуглецевих.

Стратегія низьковуглецевої економіки

Щоб нашій країні досягти енергетичної стійкості, ми активно працюємо над оновленням стратегічних документів та формуванням необхідної законодавчої бази.

З урахуванням прагнення наблизитися до кліматичної нейтральності та покращити рівень енергоефективності, наразі завершується підготовка нового, більш амбітного Національного визначеного внеску до Паризької Угоди (цю роботу проводить Міндовкілля), та триває розробка Міненерго Інтегрованого плану з енергетики та клімату до 2030 року.

Ми починаємо підготовку нової Енергетичної стратегії до 2050 року, яка врахує нові виклики та політичні цілі, у т. ч. в рамках Європейського зеленого курсу.

Міжнародні партнер надають допомогу у підготовці цих документів, зокрема Німеччина, Великобританія, Данія, Представництво ЄС в Україні та США.

Міністерство енергетики розробило Концепцію реформування вугільної галузі на період до 2024 року. 

За 3 роки ми плануємо вирішити проблемні питання вугільної галузі і поступово зупинити її державну фінансову підтримку, а також перейти до поступового закриття безнадійних шахт та виконати декілька пілотних проєктів з трансформації вугільних регіонів. 

Паралельно Міністерство розвитку регіонів та територій готує Програму трансформації вугільних регіонів.

Нещодавно в Україні було підготовлено низку законопроектів, які мають на меті створення гарантованого джерела фінансування енергомодернізації та скорочення викидів парникових газів, споживання енергії в промисловості. 

Таким інструментом має стати Фонд декарбонізації (спеціальний фонд Державного бюджету), який планується наповнювати коштами екологічного податку. Важливо, що кошти Фонду будуть спрямовуватися виключно на проєкти, що призводять до скорочення викидів двоокису вуглецю.

Такий інструмент новий для України, проте продемонстрував свою ефективність у інших країнах, зокрема Данії. Буде дуже прикро, якщо у поточному бюджетному процесі цю ініціативу не підтримають народні депутати.

Усі розуміють, що без активної програми підвищення енергоефективності секторів української економіки важко надалі зберігати її конкурентоспроможність та мінімізувати вуглецевий слід. 

Тому важливо, щоб було прийнято базовий закон з енергоефективності та затверджена Нова цільова 5-річна програма енергоефективності. 

Передбачається, що нова програма стосуватиметься підтримки енергоефективності в галузях, яким не приділялось належної уваги (насамперед це промисловість, бюджетна сфера, розвиток ринку енергосервісних контрактів — ЕСКО, інфраструктура зарядних станцій для електрокарів тощо).

Нещодавно у Верховній Раді було зареєстровано важливі законопроєкти, що розширюють застосування ЕСКО для модернізації об’єктів комунального господарства, і важливо їх прийняти.

Активна участь у міжнародних структурах, наприклад таких як ЄЕК ООН, — це також шанс налагодити новий рівень співробітництва між країнами та міжнародними організаціями, отримати найкращі практики, здійснити обмін ідеями та сталими рішеннями. Україна – це Європа. І має такою стати не лише на словах, але в реальних секторах економіки.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!