"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

"Національна економічна стратегія-2030" як спосіб створити сприятливий бізнес-клімат в країні

"Національна економічна стратегія-2030" як спосіб створити сприятливий бізнес-клімат в країні

Як чіткий план економічного розвитку країни допоможе залучити інвестиції і підвищити рівень ВВП.
Середа, 18 листопада 2020, 17:31
власник Укр-Китай Комунікейшн, Член Української Ради Бізнесу

На початку 2020 року відбулася робоча зустріч представників бізнесу та президента, на якій обговорювалися питання стабільного бізнес-клімату.

Увага була сконцентрована на десятьох основних проблемних зонах економіки, зміни в яких могли б забезпечити ефективну роботу та розвиток бізнесу.

До цих питань належать: спрощення податкового навантаження, протидія тіньовій економіці – реформування судової та правоохоронної систем, відповідність умовам сталого розвитку, альтернативні джерела енергії, імплементація європейського законодавства в Україні, міжнародна торгівля, схвалення сучасного трудового законодавства, впровадження ринку землі, впровадження нових технологій та привабливість для інвестицій.

За цей час відбулося кілька зустрічей, результатом яких стали проєкт "Національної економічної стратегії" та "Економічний аудит України".

Реклама:

Проєкт включає 30 пріоритетних векторів розвитку країни, а також документи та законодавчі бази попередніх років, які визначають системні помилки в економічній політиці за майже 30 років незалежності України. Вони дозволяють зрозуміти, що слід робити для переходу до сталого економічного розвитку.

Важливою складовою створення "Національної економічної стратегії-2030" є аудит. Він показує всі надбання та недоліки минулого десятиріччя, щоб сформувати план на наступні десять років.

Завдяки аудиту було чітко визначено економічні вектори, які зможуть забезпечити відновлення та зростання економіки України. Одним з них є створення сприятливого бізнес-клімату та відновлення довіри до влади.

За даними цього аудиту та оцінки фахівців, втрачений потенціал країни за роки незалежності перевищує 1 трлн дол. Основні втрати полягають у нераціональному використанні ресурсів та людського потенціалу, низькому рівні продуктивності, неефективному експорті, монополізації економіки.

Щоб це виправити, треба створювати інклюзивні економічні інституції. Верховенство права, дерегуляція, економічні свободи – основа розвитку.

Візія напряму міжнародної економічної політики полягає у тому, що Україна – впливовий регіональний суб'єкт міжнародних економічних відносин, надійний економічний партнер у світі та приклад розвитку для країн Східного партнерства. Для реалізації цієї візії необхідно зробити таке.

* Модернізувати прикордонну інфраструктуру та забезпечити ефективне митне регулювання.

* Підвищити конкурентоспроможність українських товарів та послуг, створити позитивний імідж та забезпечити активну участь українського виробника на міжнародних ринках.

* Забезпечити взаємовигідну торгівлю та розширити доступ до міжнародних ринків збуту для українських виробників.

* Запровадити збалансовану імпортну політику з комплексною оцінкою потенційного впливу, яка б стимулювала інвестиційний, а не споживчий імпорт.

Треба посилити Європейську та Євроатлантичну інтеграцію, зовнішньоекономічні зв'язки з країнами – стратегічними партнерами України за пріоритетними секторами економіки. Також маємо забезпечити загальний обсяг експорту в розмірі 280-400 млрд дол до 2030 року, а частку товарів з високою та середньою доданою вартістю в експорті – не менше 60%.

Частка малого й середнього бізнесу в експорті повинна зрости до 40%, а частка інвестиційного імпорту – до 30-40%. Крім того, необхідно збільшити бюджет на просування експорту в розмірі 0,5-1% від ВВП і зменшити час проходження митних процедур до середнього європейського показника за Doing Business.

Також Україна має на 100% виконати пункт "Митні питання" угоди про асоціацію між Україною та ЄС і потрапити в топ-30 у сфері міжнародної торгівлі в рейтингу Doing Business.

Над проєктом стратегії працювали понад 300 експертів різних напрямків: фахівці Офісу президента, Кабміну та Верховної Ради, представники бізнес-асоціацій, провідні аналітичні команди.

Важливо зазначити, що проведення економічного аудиту – це не українське ноу-хау. Такий підхід використовували Польща, Естонія, Китай. За десять років, створивши чітку стратегію та єдність у роботі державної команди, ці країни змогли значно підвищити свої ВВП.

Бізнес має сподівання, що цей документ буде фіналізовано до кінця року та схвалено урядом як базова економічна стратегія України до 2030 року.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: