Як ненаситна жадібність обленерго вбиває інвестиційну Україну

Як ненаситна жадібність обленерго вбиває інвестиційну Україну

При ставці 3% річних на стару базу активів обленерго додатково отримають 10,5 млрд грн. Чому це обґрунтована ставка і чим загрожує її збільшення?
Четвер, 15 жовтня 2020, 08:14
членкиня НКРЕКП

Останнім часом ЗМІ пишуть про схвалення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), методики щодо так званого стимулюючого тарифоутворення в розподілі електричної енергії.

На тлі схвалення цієї методології гучно лунають заяви представників та лобістів операторів системи розподілу (обленерго) про те, що 3% прибутку інвестицій на стару базу активів замало для того, аби ті виконували вимоги технічного функціонування, забезпечили функціонування систем розподілу, могли своєчасно розвивати мережі та приєднувати нові технологічні площадки.

Щоб спростувати всі нападки зацікавлених сторін, хочу пройтися по цифрах та пояснити звичайному читачеві, про що йде мова та яка ціна питання обговорюється для майбутнього нашої економіки та кожного з нас.

Коли Національна комісія встановлювала стимулююче тарифоутворення на рівні 3% річних на переоцінену стару базу активів (зокрема, дроти, трансформатори та мережі, якими постачається електроенергія в регіонах), першим ключовим завданням стояв розрахунок необхідності інвестиційних коштів для забезпечення належного сталого постачання споживачу.

Вплив цієї інвестиції регулятор прораховував за підтримки експертів Deloitte – міжнародної аудиторської компаній, що надає послуги консалтингу й аудиту.

Запровадження в Україні методології стимулюючого тарифоутворення – це запорука того, що в країні не буде перерви у постачанні електроенергії, належним чином працюватимуть трансформаторні розподільчі станції та дроти, які постачають електроенергію споживачам.

Важливе уточнення: розрахунок інвестиційних коштів робився для забезпечення постачання електроенергії приєднаним споживачам. Нацкомісія, встановивши 3% річних на переоцінену стару базу активів, порахувала й суму цих інвестицій: обленерго додатково отримають 10,5 млрд грн вже у 2021 році.

Регулятор, враховуючи національні інтереси країни, вважає, що першочерговим завданням для обленерго в частині розвитку енергетики загалом та промисловості зокрема є спрощення та прискорення приєднань.

Що це таке? Є мережа: дроти, трансформатори та опори, через які електроенергія потрапляє до оселі споживача або будівлі підприємства.

Уявімо умовного інвестора, який прагне відкрити в Україні якусь промислову площу – створити робочі місця та сплачувати податки в бюджет. Коли з'являється такий інвестор, він каже: "Я хочу в цій точці А приєднання до мережі на потужність Х, необхідну для виробництва".

Обленерго як надавач послуги повинен видати технічні умови, розрахувати потребу в електроенергії та озвучити, що потрібно побудувати на цій території, аби інвестор належним чином приєднався та отримав резерв електроенергії.

Зараз в Україні інвестори дізнаються вартість до приєднання мережі і відмовляються від будь-яких планів щодо подальшої діяльності в нашій країні. Витрати лише на підключення до мережі через обленерго сягають таких сум, що інвестори несуть значне фінансове навантаження на інвестиційні проєкти.

Нацкомісія, встановивши стимулююче тарифоутворення, позначила: щоб розвивати існуючу мережу та створювати нові об'єкти, до яких зможуть приєднуватися інвестори, будувати свої інвестиційні майданчики й технопарки, обленерго можуть залучати кредитні та інвестиційні ресурси під 16,7%.

Тобто регулятор гарантує, що за умови побудови таких потужності ви відшкодуєте чималу частину своїх витрат.

Loading...

Тепер уявімо менеджмент будь-якого українського обленерго. У розпорядженні керівництва є черга заявок й перелік інвестиційних потужностей. До нього приходить інвестор і висловлює бажання приєднатися виробничим майданчиком та отримати споживання електроенергії на 600-700 МВт.

Обленерго мусить розуміти, що інвестор є для нього новим джерелом реалізації послуг. Це дохід обленерго, збільшення його бази доходності.

Якщо такий інвестор є, обленерго наступного ж дня повинне розробити проєкт приєднання до мереж, а після того як НКРЕКП гарантувала повернення 16,7% витрат (ринкова вартість залучення коштів у банках), вони можуть хоч того ж дня залучити кошти для розвитку своєї мережі та отримати нового клієнта.

Проте обленерго кажуть: "Нам 3% мало, дайте нам 6%". Що це за 6%? Адже й 3%, які отримуватимуть обленерго, є достатніми. Уперше в історії України Нацкомісія застосувала до стимулюючого тарифоутворення виважений економічний підхід і все порахувала: яким є обсяг інвестицій, як він буде освоєний, як обленерго будуть це встановлювати, будувати та обслуговувати.

Більш того, коли на початку шляху ми почали сумніватися в розрахунках, то залучили аудиторів Deloitte. Вони аргументовано показали придатний для України оптимальний та оптимістичний сценарій стимулюючого тарифоутворення без суттєвого впливу на кінцевого споживача та економіку.

Обленерго ж наполягають, аби промисловість збільшила витрати на розподіл електроенергії: "Тариф повинен зрости удвічі до 6%, адже нам замало коштів".

Якщо регулятор погодиться з вимогами обленерго, чи зможе сплатити таке зростання тарифів малий промисловий споживач електроенергії – пекарня, перукарня, м'ясопереробний цех, інший малий бізнес та дрібне виробництво?

Тариф на розподіл електроенергії сплачує вся промисловість. Якщо зараз тарифний розподіл умовно становить 60 коп за 1 кВт, то після затвердження 6% він може сягнути 90 коп за 1 кВт. Це призведе до подорожчання всього для всіх.

Коли ми говоримо, що зростання тарифів не торкнеться кінцевого споживача, ми обманюємо себе. Подорожчають хліб, молоко, яйця та інші продукти. Чи можемо ми собі це дозволити в умовах кризи, що вирує світом? Звичайно, ні.

Національний регулятор чітко сказав: на перший регуляторний період (три роки) ми даємо вам можливість встановити стимулююче тарифоутворення, 3% на переоцінену базу задля виконання вами необхідних для діяльності показників і можливість залучати кошти під 16,7% річних на створення об'єктів.

Будь ласка, користуйтеся. Не виключено, що після трьох років такої роботи низка порядних обленерго покаже Україні та регулятору, що вони збільшили кількість приєднань, належним чином виконують показники якості надання послуг, і тоді цю ставку можна буде переглянути.

Зараз м'яч перебуває на полі обленерго. Їм потрібно протягом першого регуляторного періоду показати країні, що вони працюють для споживача.

Ми готові до того, що нам будуть закидати лобіювання інтересів великих промислових груп. Але поміркуємо: великі промислові організації – це переважно експортери, продукція яких має кінцевого споживача в інших країнах. Натомість наша країна має валюту від продажу, робочі місця і податки.

На тлі майже повного припинення торгово-економічних відносин з Росією багато підприємств відмовилися від газу і збільшили використання електрики. Якщо ми підвищимо її вартість, то підприємства стануть неконкурентоздатними на зовнішніх ринках. Україна втрачатиме надходження валюти та робочі місця.

В умовах кризи бездумно збільшувати доходність операторів системи розподілу електроенергії, незважаючи на наслідки для всіх інших галузей та вплив на життя наших громадян, – це злочин перед країною.

Так, маючи дружні телеканали та лобістів у парламенті, можна цькувати Національного регулятора. Однак регулятор враховує інтереси всієї України, розуміє вплив тарифів на економіку і готовий до суспільного діалогу.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!