Квоти для ІТ: що варто змінити

Квоти для ІТ: що варто змінити

Ініціатива влади про квоти для імміграції 5 тис іноземних айтівців та їх працевлаштування в українських компаніях неефективна. Маю низку ідей.
П'ятниця, 25 вересня 2020, 12:24
віцепрезидент з фінансово-правових питань асоціації IT Ukraine, CEO Alcor

Ініціатива Міністерства цифрової трансформації про спеціальні квоти для імміграції 5 тис іноземних спеціалістів та їх працевлаштування в українських ІТ-компаніях залишається "гарячою" темою вже не один місяць.

Чому? Бо звучить все просто: посвідка на постійне проживання на десять років (термін значно довший, ніж при традиційному способі легалізації через дозвіл на працевлаштування) з можливістю реєстрації приватним підприємцем та без необхідності щороку поновлювати документи на перебування в Україні.

А ще – спрощення процесу релокації родини, адже члени сім'ї можуть отримати посвідку  в Україні на аналогічний термін. Проте є чимало "але": такі переваги гарантуються за певних умов, що звужує коло тих, хто може ними скористатися.

Серед умов – перелік професій у сфері IT, щодо яких можна оформляти квоту, та вимоги до фахівців (диплом, сертифікат, п'ять років керівного досвіду для менеджера, сім років – для програміста). Відповідність цим вимогам потрібно підтвердити документами – усе в найкращих бюрократичних традиціях.

Реклама:

Критика критикою, але що можна змінити, щоб квоти справді стали зеленим світлом для талановитих програмістів? У першу чергу, потрібно скоротити час ухвалення рішення: зараз цей процес триває до року з дня подання заяви.

Загальний строк оформлення посвідки за квотою не повинен перевищувати три місяці. Максимальний прийнятний для ІТ-індустрії термін – чотири місяці.

Крім того, доцільно розширити список професій, які підпадають під квоти, і дещо змінити вимоги до фахівців. Необхідний досвід звужує коло потенційних кандидатів, хоча в IT рівень кваліфікації не завжди залежить від років досвіду. Пригадаймо вік девелоперів, які створювали всесвітньо відомі стартапи.

Список необхідних документів теж має зони для покращення. Обґрунтованою є вимога щодо копії паспорта, довідки про відсутність судимості, медичних сертифікатів, довідки про реєстрацію за кордоном, довідки про склад сім'ї.

А от щодо згоди на реєстрацію від власника квартири виникають сумніви: держава свідомо породжує існування фіктивних адрес реєстрації.

Як іноземцю, який приїхав в Україну для отримання дозволу на імміграцію та подальшої роботи, одразу придбати в Україні житло? Розраховувати на реєстрацію в орендованій квартирі не доводиться.

Також з переліку обов'язкових доцільно вилучити диплом про освіту. Звісно, у разі наявності іноземець може надавати цей документ на підтвердження своєї кваліфікації та спеціалізації. Однак це можуть бути інші сертифікати або рекомендації від компаній, з якими іноземець співпрацював.

Серед ключових органів, що впливають на процес, одне з головних місць посідає Державна міграційна служба. Крім того, у процесі беруть участь Мінекономіки, Кабмін та обласні державні адміністрації Київщини, Харківщини, Львівщини, Дніпропетровщини та Одещини, на які були виділені 5 тис квот.

На які зміни очікує ринок?

По-перше, необхідно змінити практику прийому документів від іноземців: приймати документи іноземців, які перебувають на території України на законних підставах, але не мають посвідки на тимчасове проживання, та передбачити подання документів за квотою в сервісних центрах ДП "Документ".

По-друге, для досягнення загального строку 90 днів з моменту подання заяви до видачі посвідки суттєво скоротити строки обробки заяв та документів шляхом створення механізму попередньої онлайн-перевірки документів та скорочення строків пересилання документів в інші державні органи.

По-третє, розширити перелік професій, переглянути вимоги до досвіду фахівців та внести зміни до переліку документів.

Долучитися до цього процесу також варто ОДА. Разом з Мінекономіки вони можуть суттєво скоротити строки перевірки документів, що підтверджують відповідність рівня кваліфікації іноземців встановленим вимогам.

Чому це важливо? Ситуація з білоруськими айтівцями демонструє недоліки системи та низьку швидкість реагування: квоти є, але вони не зовсім ефективні.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: