Ринки капіталу та товарні ринки: що зміниться з 1 липня 2021 року

Ринки капіталу та товарні ринки: що зміниться з 1 липня 2021 року

Український ринок капіталу очікує на реформу, яка має наблизити його регулювання до правил ЄС. У чому суть?
Середа, 16 вересня 2020, 17:44
юрист Проекту USAID "Трансформація фінансового сектору"

БТМ, ОТМ, алгоритмична торгівля, інвестиційна фірма… Хочете дізнатися, що стоїть за всіма цими термінами? 

Тоді радимо ознайомитися з новим законом, який є своєрідною конституцією ринків капіталу та організованих товарних ринків, а ця стаття вам у цьому допоможе.

12 серпня 2020 року був підписаний закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів", який викладає у нових редакціях закони "Про цінні папери та фондовий ринок" (він буде називатися "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки") та "Про товарну біржу", а також вносить зміни до низки кодексів та інших законів.

Нове законодавство суттєво змінює правила гри на ринках. Змінюються не лише терміни, а й вимоги до гравців ринку та повноваження регулятора – Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). 

Які основні зміни вплинуть на учасників ринку з 1 липня 2021 року після набрання чинності законом № 738-IX?

Сфера регулювання

Чинний закон "Про цінні папери та фондовий ринок" детально регулює лише один з видів фінансових інструментів – цінні папери, в той час як деривативи залишаються в сірій зоні.

Новий закон "При ринки капіталу та організовані товарні ринки", натомість, поширює свою дію на:

1) усі фінансові інструменти, тобто цінні папери, інструменти грошового ринку (наприклад, казначейські зобов’язання, векселі, ощадні сертифікати банків) та деривативні контракти, незалежно від ринку, на якому вони торгуються (організованому чи поза ним);

2) продукцію (деревину, газ, нафту, зерно і т.д.) та валютні цінності, якщо вони торгуються на організованих ринках.

Структура ринків

Якщо в чинному законі чітко визначений лише фондовий ринок (тобто ринок цінних паперів), то новий закон, по-перше, вводить більш загальні поняття, такі як ринок капіталу та товарний ринок, а по-друге, розширює перелік організованих ринків капіталу. 

Наприклад, наявні зараз фондові біржі будуть називатися регульованими фондовими ринками та стануть лише одним з видів організованих ринків. Структура ринків представлена на схемі:

 

Звертаємо увагу, що окремо є поняття ринку (торговельного майданчика) і оператора ринку (юридичної особи, яка забезпечує функціонування майданчика).

Характеристики ринків капіталу

Регульований ринок капіталу – це те, що зараз в законі називається фондовою біржею. Тобто це організований майданчик, де проводяться регулярні торги та укладаються контракти за ринковими цінами.

Багатосторонній (БТМ) та організований (ОТМ) торговельні майданчики – це простіші версії регульованого ринку. 

Так, на БТМ і ОТМ можуть, наприклад, не проводитися регулярні торги. 

Основна відмінність ОТМ від інших майданчиків – це те, що там діють дискреційні правила, тобто оператор такого ринку може на власний розсуд розміщувати (або ні) заявки учасників торгів, а також сам торгувати на майданчику.

Товарні біржі

Наразі в Україні понад 500 товарних бірж. Більшість з них не є біржами в загальноприйнятому розумінні, адже там не відбуваються регулярні анонімні торги, не укладаються контракти та, як наслідок, не формуються ринкові ціни. 

Крім того, Мінекономіки, яке формально є регулятором товарних бірж, фактично не слідкує за їхньою діяльністю, не збирає і тим паче не аналізує детальну звітність щодо операцій на них.

Новий закон має цю ситуацію виправити. Зокрема, він встановлює чіткі вимоги, яким має відповідати товарна біржа, і визначає НКЦПФР основним регулятором цього ринку. 

Наявні біржі зможуть продовжити свою діяльність після 1 липня 2021 року лише в тому випадку, якщо вони будуть відповідати цим вимогам (наприклад, мати капітал не менший за 20 млн гривень) та отримають ліцензію НКЦПФР.

За своїми характеристиками, що встановлені в законі, товарна біржа – це щось середнє між регульованим ринком та БТМ. 

Товарна біржа нагадує регульований ринок, оскільки її основна функція – це поширення інформації про попит та пропозицію, іншими словами – про ринкові ціни на продукцію. Водночас, як і БТМ, товарна біржа може не проводити регулярні торги.

Регулятори

Основним регулятором за новим законом для всіх ринків є НКЦПФР. До неї треба звертатися за ліцензією, реєстрацією правил ринку та специфікацій деривативних контрактів тощо. Водночас до регулювання та нагляду також будуть залучені:

  • Національний банк – щодо ОВДП, деривативних контрактів грошового ринку, інструментів грошового ринку тощо; 
  • регулятори відповідних товарних ринків – щодо товарних бірж та деривативних контрактів, базовим активом яких є продукція, та за якими обов’язковою є фізичне постачання.

(Не)нові учасники ринків капіталу

Загалом, перелік видів професійної діяльності на ринках капіталу не змінився, проте певних змін зазнала діяльність з торгівлі. 

Зокрема, до неї додали такі види діяльності, як субброкерська діяльність та інвестиційне консультування, а самі торговці тепер будуть називатися інвестиційними фірмами.

Ліцензії наявних учасників з 1 липня 2021 року вважаються переоформленими, як зазначено на схемі внизу.

 

Важливо те, що хоча учасники і не повинні отримувати нові ліцензії, проте вони мають все ж відповідати вимогам нового закону. Зокрема, до 1 липня 2022 року вони мають подати до НКЦПФР документи, які б це підтверджували.

Набрання чинності

Основна частина закону набирає чинності з 1 липня 2021 року. Водночас певні підготовчі роботи мають бути проведені і раніше. 

Наприклад, щоб товарні біржі змогли легально працювати, до 1 липня їм потрібно буде отримати ліцензію, а це значить, що ліцензійні правила і процедури треба розробити вчасно.

Деякі інші положення, навпаки, почнуть застосовуватися пізніше – з 2022, 2023, а то й з 2024 років:

  • З 1 січня 2022 року депозитарій НБУ перестане обслуговувати облігації місцевих позик (вони повернуться до НДУ);
  • З 1 січня 2023 року втрачають чинність перехідні положення щодо клірингу та розрахунків (зокрема, оператори ринків не зможуть самі здійснювати діяльність центрального контрагента, тобто ставати покупцем для кожного продавця, і продавцем для кожного покупця);
  • З 1 січня 2024 року будуть застосовуватися вимоги до початкового капіталу інвестиційної фірми в повному обсязі, а самі інвестиційні фірми зможуть бути операторами ОТМ та БТМ. 

* Погляди та думки автора, висловлені в цій статті, необов’язково співпадають або відображають погляди або думки Уряду США та USAID.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!