5 ризиків гальмування України на "зеленому" шляху розвитку

5 ризиків гальмування України на "зеленому" шляху розвитку

Чому за 15 років Україна має здійснити "зелений" енергетичний перехід та які наслідки будуть, якщо цього не зробити.
П'ятниця, 11 вересня 2020, 08:12
голова правління громадської спілки Global 100 RE Ukraine, народний депутат сьомого і восьмого скликань

У 2017 році було затверджено енергетичну стратегію України до 2035 року. Відносно недавно, і стратегія на момент написання непогана, то чи є сенс щось змінювати найближчим часом? 

Автори сформулювали свою відповідь ще на початку року. Проте ситуація динамічно змінюється, тому вирішили продовжити цю тему. 

З того часу в світі

ЄС офіційно затвердив свій план перетворення Європи в зону з нульовими викидами парникових газів до 2050 р (Green Deal). 

Більше того, вже розроблено окремі компоненти цього плану (воднева стратегія, стратегія біорізноманіття) і виділено близько трильйона євро для його імплементації.

Інвестиції в Green Deal розглядаються як найбільш ефективний спосіб виходу з економічної кризи, викликаної COVID 19. Досягнуто нові рекордні показники виробництва енергії з ВДЕ. Продовжується скорочення споживання вугілля і атомної енергії.

 

За цей же час в світі оновлені температурні рекорди, зафіксована рекордна кількість природних катаклізмів (посух, буревіїв, пожеж). 

В Національному парку "Долина смерті", Каліфорнія зареєстровано найвищу за період фіксації температуру 54,4°C.

З того часу в Україні

Припинено роботу над "Концепцією зеленого енергетичного переходу" — урядовий документ, який мав за мету перехід енергетики України до використання до 60% ВДЕ в 2050 р. 

Створена рекордна заборгованість за вироблену електроенергію з ВДЕ — близько 22 млрд грн на 1 серпня 2020. 

Прогнозні виплати за серпень, починаючи з якого Уряд обіцяв відновити повну оплату на "зелену" електроенергію, становлять 60-62%. 

Озвучено плани "Енергоатому" про добудову двох блоків Хмельницької АЕС до 2025 р. На субсидії для підтримки вугільної галузі витрачено понад 3 млрд грн. 

Не побудовано жодного МВт маневреної генерації чи накопичувачів енергії, не створено ефективного механізму залучення інвестицій в цей сектор. Зусиллями багатьох політиків і журналістів створено негативний імідж сектору ВДЕ.

Пробуксовує прийняття Україною більш амбітної цілі (національного визначеного внеску) зі скорочення викидів парникових газів в рамках Паризької угоди. 

Все більше проявів кліматичного скептицизму на всіх рівнях. При цьому, кліматичні зміни в Україні відбуваються ще більшими темпами, ніж в ЄС. 

В Україні середня річна температура підвищилася на 1,2 °С за тридцять останніх років, при тому що в середньому в світі це зростання становило 1,0 °С. 

Заголовки останніх днів: "Посуха нищить врожаї соняшнику на півдні України", "У Мінекономіки знизили прогноз урожаю зернових". Україна починає нести прямі економічні втрати від глобального потепління.

Виникає все більш стійке враження руху України в енергетичній сфері в протилежний бік від цивілізованого світу, принаймні від руху ЄС. Вбачаємо 5 ризиків такого розвитку подій.

Технічні

Україна не створивши належні умови для розвитку ВДЕ буде вимушена продовжувати експлуатацію електростанцій, які вже відпрацювали по 50-60 років, і давно перетнули межу їх моральної і фізичної зношеності. 

Їх експлуатація потребуватиме все більше витрат на ремонти і субсидій з державного бюджету України. 

Ймовірно, що при цьому не вирішеними залишатимуться питання фінансування виведення з експлуатації атомних блоків і захоронення відпрацьованого ядерного палива, а також встановлення сучасних систем очищення димових газів і азотоподавлення на вугільних електростанціях. 

В кращому випадку експлуатацію існуючої вугільної і атомної генерації можливо продовжувати до 2035 р. Після того вона масово і майже одночасно буде виводитись з експлуатації. 

Очевидно, що до того часу нова генерація має вже бути побудованою. І часу на це обмаль (менше 15 років). Найдешевша опція для нової генерації – це генерація на основі ВДЕ.

Фінансові

Крім фінансових втрат від функціонування застарілої і неефективної енергетичної системи виникає новий ризик потрапляння експортних товарів з України під очікуваний прикордонний вуглецевий податок в ЄС (carbon border adjustment mechanism). 

Такий механізм має бути ухваленим не пізніше другого кварталу 2021 року, а запроваджений до 2023 року. Наразі ініціатива перебуває в активній фазі погодження та публічних консультацій. 

Новий механізм встановить мито на так званий "брудний" імпорт певних товарів до ЄС. Перш за все, це буде стосуватися імпорту сталі, алюмінію, цементу тощо, цілком імовірно і електроенергії. 

Втрати України внаслідок цього точно не підраховані. Проте з огляду на те, що близько 50% вироблених товарів експортується саме в ЄС, можна спрогнозувати, що ці втрати будуть дуже суттєвими. 

Наприклад, у разі запровадження цього механізму втрати Росії від експорту оцінюються від 3 до 4,8 млрд доларів щороку.

Політичні

Рухаючись у протилежний від ЄС бік в питаннях Green Deal Україна навряд чи зможе розраховувати на подальше політичне зближення з ЄС.

Кліматичні 

На жаль, рухаючись нинішнім шляхом Україна не виконає своєї частини планетарного завдання зі скорочення викидів парникових газів в рамках Паризької угоди. 

Наслідки від невиконання цієї угоди для планети очікуються катастрофічні. Як нещодавно попередив Біл Гейтс, засновник Microsoft через кілька десятиліть світ охопить кліматична катастрофа, яка буде небезпечніша за COVID-19. 

"Якою б жахливою не була ця пандемія, зміна клімату може виявитися ще гірше", — написав Гейтс.

Екологічні 

В Україні найкоротша тривалість життя в Європі (71 рік). Для порівняння, в Швеції – 80 років. 

Україна на 99 місці у світі за смертністю, викликаною забрудненням повітря. У Європі — ми в шістці найгірших. Україна у екологічному рейтингу держав знаходиться на 109 місці зі 180 і від найближчих розвинених країн нас відділяють щонайменше 12 позицій.

Відповіддю на ці ризики вбачаємо найскорішу синхронізацію України з зеленим рухом ЄС. 10 головних факторів, як реалізація "зеленої" стратегії впливатиме на життя звичайних людей і, в результаті, на майбутні покоління:

Одним з перших кроків в цьому напрямі вважаємо за необхідне розробку нової "зеленої" Енергетичної стратегії України до 2050 року, що має базуватися на розвитку двох основних напрямів:

  • Скорочення споживання енергетичних ресурсів за рахунок підвищення енергоефективності та енергозбереження;
  • Використання відновлювальних джерел енергії.

Пропонуємо Уряду невідкладно розпочати роботу з її підготовки. Готові брати активну участь у цьому процесі.

Співавтор: Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України, член правління громадської спілки "Global 100 RE Ukraine".

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!