Гра в одні ворота. Чому Україна нехтує інвесторами

Гра в одні ворота. Чому Україна нехтує інвесторами

Україна відтягує підписання угод з нафтогазовими інвесторами, які готові інвестувати від $450 млн до $1,5 млрд.
Вівторок, 1 вересня 2020, 08:14
виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України

Минуло майже 14 місяців, відколи Кабінет Міністрів затвердив переможців конкурсів з укладення угод про розподіл продукції (УРП) щодо 9 нафтогазових ділянок. 

Теоретично, за цей час держава вже повинна була підписати угоди, а інвестори могли б розпочати роботи на площах. 

Проте в українських реаліях хеппі енду не сталося і не факт, що він відбудеться. У зв’язку з цим виникає закономірне питання: чому, в умовах економічної кризи, Україні не потрібні власний газ та мільярдні інвестиції?

Конкурси УРП-2019, без перебільшення, стали наймасштабнішою хвилею в історії українського газовидобутку. 

Крім провідних вітчизняних газовидобувників, Україна залучила й двох великих іноземних гравців: канадську компанію Vermilion Energy та американську Aspect Energy.

Усі переможці взяли на себе зобов’язання інвестувати від $450 млн до $1,5 млрд та пробурити щонайменше 39 пошукових свердловин. І це лише за перші 5 років.

Тоді здавалося, що гарний старт мав стати своєрідною історією успіху залучення інвесторів до розробки українських надр і взірцевим прикладом для проведення майбутніх конкурсів. 

Адже на перемовини, узгодження текстів угод і, власне, їх підписання відводилося 12 місяців – реальний термін згідно з міжнародною практикою.

Для спрощення та пришвидшення процесу на законодавчому рівні було врегульовано кілька важливих питань: прибрано обов’язкове проведення оцінки впливу на довкілля на тексти угод, а також погодження облрад на підписання. 

І хоча Закон, який є базовим для виконання угод про розподіл продукції, все ще потребує удосконалення — Асоціація газовидобувних компаній України разом із іншими надрокористувачами активно напрацьовує пропозиції, проте критичні моменти, які б могли унеможливити підписання угод, було врегульовано. 

Проте, на початку літа 2020 року стало зрозуміло, у відведений термін жодна із дев’яти угод підписана не буде, і уряд прийняв рішення продовжити на 6 місяців (до 12 січня 2021 р.) остаточний кінцевий строк для підписання. 

Залишилося трохи більше 4 місяців, щоб дізнатися, чи запрацюють врешті-решт в Україні угоди про розподіл продукції та чи понесе хто-небудь відповідальність у разі, якщо трапиться провал.

Яка ситуація з угодами сьогодні?

Одна із приватних компаній-переможців вже вийшла із переговорного процесу та відмовилася від участі в конкурсі, угоди щодо восьми ділянок знаходяться на етапі опрацювання проєктів. 

Але наразі опрацювання текстів не відбувається: Міжвідомча Комісія з організації укладення та виконання угод, яка є відповідальною за весь процес та має бути його локомотивом, не засідала з 30 червня, крім того інвесторам не надані чіткі коментарі й аргументація щодо доопрацьованих проєктів угод. 

Без сумніву, відсутність єдиної відповідальної особи з боку держави, яка б була з’єднуючим механізмом між Комісією та інвесторами затягує будь-які домовленості. 

Ситуація зайшла у глухий кут: держава, яка як ніхто інший мала б бути зацікавлена у залученні інвестицій та якнайскорішому підписанні угод, поставила "на паузу" проведення перемовин з інвесторами, які хочуть та готові вкладати кошти у розробку українських надр. 

На моє переконання, владі негайно треба вжити радикальних заходів та активізувати конструктивну й двосторонню роботу над текстами угод. 

Ні в якому разі не можна допустити ситуації, коли вслід за однією компанією із переговорного процесу почнуть виходити й інші. 

А цей сценарій є цілком ймовірним, зважаючи на байдужість влади та неспроможність поставити фінальну крапку у цьому процесі.

Як видобувні країни залучають інвесторів?

Цьогоріч у Єгипті оголошено переможців 12 нафтогазових угод на суму $1 млрд. Країні вдалося залучити таких гігантів як Chevron, Edison, ВР, Total, Shell, Nobel, Mubadala. 

В червні уряд Єгипту ратифікував ці угоди і в цьому ж місяці Міністерство нафти та природних ресурсів підписало 12 договорів з компаніями-переможцями. 

Загалом, на початку року в Єгипті налічувалася 41 активна нафтогазова угода між державою та інвесторами. Завдяки їм та, відповідно, застосуванню новітніх технологій, у 2019 році газовидобуток в районі Середземного моря підвищився на 24%.

За останні 6 років Єгипет підписав 84 нафтогазові угоди. Завдяки цьому країна отримала щонайменше $15 млрд інвестицій, на нових родовищах пробурено 350 свердловин.

Минулого року у Норвегії інвесторам було запропоновано 69 нафтогазових ділянок, 13 з яких знаходяться в Баренцовому морі, 23 — в Норвезькому і 33 — в Північному. 

За результатами торгів визначено 28 переможців, серед яких такі компанії як Shell, ConocoPhillips, Total і Equinor, Aker BP, Var Energi, які вже в першому кварталі 2020 року отримали права на розвідку покладів нафти на площах.

19 квітня 2020 року Міністерство нафти і енергетики Норвегії оголосило конкурси-2020, на які виставлено 36 блоків на морському шельфі. Для аналізу площ та подачу заявок інвесторам відводиться 5 місяців. Імена компаній-учасників будуть відомі у вересні цього року.

16 квітня 2019 року в Аргентині завершився перший в її історії нафтогазовий конкурс на Атлантичному шельфі. На торги виставлено 38 ділянок загальною площею 200 тис. км2. Заявки були подані на половину блоків, які принесли в бюджет країни майже $720 млн.

Серед переможців — Exxon Mobil, Shell, BP, Equinor, ENI, Total, Qatar Petroleum, Pluspetrol, Wintershall, Tullow Oil.

Менше місяця знадобилося уряду Аргентини на видачу компаніям дозволів на розвідувальні роботи.

Висновки для України

За даними Національного Банку, лише за перший квартал 2020 року зафіксовано чистий відтік прямих іноземних інвестицій з України у розмірі майже $1,6 млрд. За цих умов нехтувати інвесторами, які готові вкладати величезні кошти в українські надра, щонайменше недалекоглядно для нашої держави.

Переконаний, що успішне укладення угод про розподіл продукції та їх подальше виконання, особливо в умовах економічної кризи та рекордного падіння цін на вуглеводні, стане позитивним сигналом для інвесторів та укріпить імідж України на міжнародній арені. 

Крім того це, матиме низку позитивних переваг, серед яких особливо значущим стане можливість збільшення газовидобутку в країні за рахунок залучення мільярдних інвестицій у сектор.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!