Детінізація економіки: від традиційних схем і декларацій до цивілізованого підходу і рішучих дій

Детінізація економіки: від традиційних схем і декларацій до цивілізованого підходу і рішучих дій

PROMOTED. Тіньова економіка притаманна будь-яким суспільствам. Навіть у такій найрозвинутішій країні, як США, її частка у формуванні національного ВВП складає 8%.
Середа, 29 липня 2020, 17:00
доцент Університету державної фіскальної служби України

Адже завжди знайдуться чинники, які спонукатимуть підприємців ухилятися від сплати податків. Завдання держави – мінімізувати їх за допомогою різноманітних стимулів і санкцій. І Україні тут не треба винаходити велосипед.

Про тіньовий бізнес у США та Європі

Спочатку проаналізуємо стан і причини тіньової економіки в інших країнах світу. До речі, навіть тут є своя градація за масштабами нелегального бізнесу. Скажімо, в Австрії тіньовий сектор становить 8,2% ВВП, у Франції та Великій Британії – 11%, в Німеччині 13,7%, в Італії – 21,2%, в сусідній Польщі – 25%, а в Болгарії – понад третину.

Головною причиною ухилення від сплати податків в країнах Європи і США є надмірний податковий тягар і певна недовіра до владних інститутів. У США деякі працівники ухиляються від сплати податків на прибуток для того, щоб направити кошти на оплату соціальних потреб. Вони не вірять, що податки витрачаються відповідно до суспільних потреб.

За останні роки федеральний уряд витратив мільярди доларів платників податків на війни, порятунок великих банків, страхових компаній. На думку деяких громадян та підприємців - це все відбувалося за рахунок громадської освіти, охорони здоров'я та інфраструктури.

"Відхід у тінь" може бути викликаний також і антикризовими заходами держави. Жорсткість державного контролю над фінансовою сферою в Греції, наприклад, викликала збільшення тіньової економіки майже на 1% ВВП (тобто з 24,3% - у кризовому 2008 році до 25,4% - в 2010 році).

Основні причини зростання тіньової економіки в розвинених країнах світу

Фактори, що сприяють зростанню тіньової економіки

Ступінь впливу

Зростання податкового тягаря і розміру внеску на соціальне забезпечення

45–52%

Якість державних інститутів

12–17%

Трансферти

7–9%

Регулювання ринку праці

7–9%

Державні послуги

7–9%

Мораль платника податків

22–25%

Вплив усіх факторів

78–96%

Вітчизняні реалії

Проблема України в тому, що наш бізнес потерпає не лише від високих податків, які часом зводять нанівець його рентабельність, а й від адміністративного тиску й непрозорих "правил гри" у податковій сфері. До того ж, середній та малий бізнес не може захистити себе в судах від несправедливих зазіхань конкурентів.

Я вже не говорю про непродуману політику карантину й недостатність запроваджених у цей період податкових пільг.

Тож чи варто дивуватися, що майже половина вітчизняної економіки - за різними експертними підрахунками 45-50%, за офіційною минулорічною статистикою уряду до 30% - перебуває у тіні?

Між іншим, коли говоримо про тінізацію бізнесу, то маємо на увазі кілька речей: це, власне, приховування доходів від оподаткування, приховування кількості найманих працівників, а також виплаченої їм заробітної плати.

Аналітики британської консалтингової компанії Ernst&Young встановили, що левову частку тіньового ВВП формують готівкові операції.

Не лише санкціями, а й стимулами

На моє переконання, скоротити масштаби тіньової економіки в країні можна, усунувши ті чинники, які спонукають бізнес ухилятися від оподаткування. До того ж тут варто діяти зважено – застосовувати не лише санкції до порушників законодавства, а й певні стимули для підприємців, котрі готові працювати легально.

Зокрема, ми з колегами-експертами пропонуємо:

1) Провести безумовну загальну амністію тіньових капіталів (за винятком капіталів корупційного походження);

2) Під час легалізації капіталів невідомого походження ставки оподаткування застосовувати максимально низькі (2,5% - максимум 5%). Натомість, після закінчення строку подачі "нульової декларації" ця ставка має бути найвищою;

3) Cтворити пільгові податкові умови для інвесторів з амністованим капіталом;

4) Встановити додаткові преференції для закордонного капіталу при поверненні його в країну;

5) Законодавчо гарантувати, що особи, які скористалися можливістю податкової амністії, не зазнають жодних переслідувань з боку держави;

6) Запровадити податок на виведений капітал;

7) Лібералізувати систему оподаткування;

8) Запровадити економічні стимули для детінізації бізнесу (працювати легально й прозоро повинно бути економічно вигідно);

9) Встановити прозоре адміністрування бізнесу з мінімальним впливом людського фактору;

10) Законодавчо стимулювати безготівкові розрахунки й поступово звужувати сферу дії готівкового обігу.

Зазначу, що я не вигадую велосипед, а лише послуговуюся досвідом країн, які успішно тримають тіньовий бізнес в межах 10-25% ВВП. До того ж, сама по собі детінізація не є самоціллю. Це лише інструмент для повноцінного економічного розвитку держави.

Про порядок у податкових органах

Моє глибоке переконання, яке базується на трирічних наукових дослідженнях, що податкова система України, в її нинішньому вигляді, ґальмує розвиток вітчизняної економіки.

Тільки уявіть - сьогодні в Україні сферою фінансів і контролем за виконанням податкового законодавства опікуються 5 (!) органів, які фактично дублюють один одного.

Це Державна податкова служба, Державна фіскальна служба (у складі якої діє податкова міліція), Державна митна служба,  Державна аудиторська служба й Державна служба фінансового моніторингу.

Я не втомлююся наголошувати на неприпустимості розбалансування в роботі цих служб, постійно вказую на неефективність їх структур, роздутий штат, неузгодженість рішень, відсутність єдиної бази інформації та сучасних аналітичних інструментів.

На виході маємо катастрофічне падіння економіки, хронічні недоїмки в бюджеті, зростання недовіри до України з боку міжнародних інвесторів.

Чинну податкову систему необхідно негайно реформувати! Ми вже давно пропонуємо створити на базі всіх перелічених вище служб єдиний орган із загальною інформаційно-аналітичною ризикоорієнтованю системою на основі big data.

І з цього треба починати. А вже далі - переходити до тих заходів детінізації економіки, які я назвав.

Тоді і держбюджет буде наповнюватися, і бізнес працювати, і ризикові операції відстежуватися, а завдяки концентрації функцій та оптимізації процесів об'єднаних органів можна буде ще й зменшити державні витрати на їх роботу.

Та досьогодні уряд у спробах вивести бізнес з тіні концентрується чомусь лише на деклараціях (можливо, ви пам'ятаєте, що у січні 2020 рік було проголошено Роком детінізації української економіки) й каральних заходах.

Але все це має лише короткостроковий, а іноді й зворотній, ефект.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!