"Нахімічили". Рішення ціною 3 млрд грн

"Нахімічили". Рішення ціною 3 млрд грн

Як обмеження доступу до інноваційних пестицидів позначається на заробітках українських фермерів.
Четвер, 23 липня 2020, 13:25
радник із стратегічного розвитку президента УКАБ

Перехід від "моно" до "стерео" і навіть "поліфонії" в законодавчій роботі відбувся якось поступово і майже непомітно. 

Але те, що зараз викликає легке здивування, раніше було скоріше практикою – для пошуку голосів під складні законодавчі ініціативи необхідно заручатись підтримкою груп і фракцій. 

Багатий дефініційними талантами український політикум навіть термін спеціальний вивів – "шкурняк". Русизм, але що поробиш.

2015 рік, грудень. Законопроект про дерегуляцію, де один із основних компонентів – можливість імпорту азотних добрив за певним переліком без реєстрації. 

Реклама:

Це був перший крок, щоб похитнути волюнтаризм недовизнаної монополії групи "Остхем" на ринку азотних добрив.

І от, перед другим читанням у документі в контексті ввезення дослідних зразків пестицидів для проведення державної реєстрації з’являється речення такого змісту: "Обов’язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів для цих цілей є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються"[1].

Що це означає на практиці – що замість одночасної реєстрації пестицидів в Україні та в країні їх виробництва, хімічні компанії змушені очікувати реєстрації пестицидів в країні виробництва, і лише потім подавати на реєстрацію в Україні. 

Відповідно, українські сільгоспвиробники отримують їх на 4-5 років пізніше, аніж їхні колеги в інших країнах.

Залишимо за дужками якість системи реєстрації (насправді тут все суттєво краще, ніж в багатьох інших сферах, але це предмет окремого аналізу) та екологічний ефект (новітні препарати є більш природоощадними, але це також предмет окремого дослідження). 

Зрозуміло, що такої вимоги немає в законодавстві жодної цивілізованої країни, включаючи країни ЄС.

Задамо інше запитання – скільки коштує українським сільгоспвиробникам та економіці України це рішення? 

Візьмемо для прикладу виробництво зернових культур в світі. Нижче наведено статистику ФАО щодо їх врожайності. 

 

Врожайність зернових культур в світі за період 1980-2018 роки

Джерело: ФАО

Отже, продуктивність кожні п’ять років зростала на 5,3-10%. В середньому за п’ять років цей показник становив 8,1%.

Натомість, наукові дослідження свідчать, що використання пестицидів дозволило збільшити врожайність із 1965 року до 1990 року із 42% до 70% від теоретичної врожайності. Таким чином, вплив пестицидів можна оцінити в 28% зростання врожайності.

Якщо зважити 8,1% зростання врожайності за п’ять років на 28% впливу пестицидів, можна зробити висновок, що 2,3% п’ятирічного зростання урожайності зерна в світі припадає на використання нових пестицидів.

Таким чином, затримка із реєстрацією пестицидів на 5 років (лише після реєстрації в країні виробництва, в Україні можуть початись випробування), спричиняє менше зростання врожайності в порівнянні із країнами-конкурентами (а отже – і недонадходження сільгоспвиробників) на 2,3%. 

Причому такі втрати носять постійний (щорічний характер), оскільки затримка із реєстрацією в 4-5 років впливає на продуктивність кожного року.

Якщо оцінити економічний вплив лише на прикладі зерна, то поточний врожай становить в Україні близько 75 млн тонн. 

Розрахункові 2,3% від цього обсягу становлять 1,7 млн тонн, або при ціні farm gate 150 доларів за тонну – це 255 млн дол. США. 

Мова йде про заниження врожайності, доходів і експорту в порівнянні із показниками, можливими за умови застосування сучасних ЗЗР. 

Оскільки розрахунковий період зростання врожайності становить 5 років, то і ефект розрахований на 5 років. Таким чином, щорічні втрати можна оцінити на рівні 51 млн дол. США.

Частка виробництва зерна у випуску продукції рослинництва (2018 рік) становить 47,1%. 

Таким чином, загальні втрати рослинницької галузі можна оцінити на рівні (51/0,471) 108,3 млн дол. США. По курсу в гривні це 2,924 млрд, що не набагато менше, ніж держава має намір витратити на підтримку аграріїв в 2020 році.

Ви не бачите ці втрати? А вони є! І в доходах аграріїв, і в валютних надходженнях країни, оскільки все "додаткове" виробництво с/г продукції експортуватиметься. Але законопроекти №№ 2289 або 2548, які покликані зняти цю проблему, ніяк не можуть потрапити до порядку денного.

Ціна питання, звичайно, менша, ніж в ігорному бізнесі, але, в тому числі, із таких "дрібниць" і складаються ціннісно такі терміни як "конкурентоспроможність" та "інвестиційний клімат". 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: