Коли менше справді краще: реформа статистичної звітності

Коли менше справді краще: реформа статистичної звітності

Реформа Держстату зменшить навантаження на бізнес та допоможе уряду отримувати більш якісну інформацію.
Вівторок, 14 липня 2020, 17:11
заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

Зараз підприємства повинні подавати в Держстат десятки звітів на рік. На їх оформлення компанії витрачають близько 147 млн грн щороку.

Подання звітів створює величезне навантаження на підприємства, значно ускладнює ведення бізнесу, негативно впливає на інвестиційний клімат.

Найперше бажання – зменшити кількість звітів або відмовитися від них, та це неможливо, бо статистичні дані необхідні для процесів державного управління.

Система державної статистики забезпечує достовірною економічною та соціальною інформацією чотири основні групи користувачів: громадянське суспільство, органи влади, бізнес та міжнародні організації.

У сучасному світі потреба в статистичній інформації надзвичайно велика, але ця інформація повинна бути якісною, оперативною та релевантною. На жаль, зараз це не завжди так, і це повинна змінити реформа.

По-перше, не вся інформація необхідна для державного управління. Необхідно звільнити бізнес від подання даних, які не використовуються для ухвалення управлінських рішень, а інколи – не використовуються взагалі.

По-друге, потребує змін швидкість обробки статистичної інформації. Щомісяця підприємства подають статистичні звіти з даними за попередній місяць. Вони збираються, обробляються, в результаті формується консолідований звіт.

Цей процес триває 45-60 днів після звітного періоду. Такий довгий цикл обробки інформації заважає ухвалювати оперативні управлінські рішення, бо ми бачимо динаміку економічної активності з великою затримкою.

Ще одна проблема – доступ громадськості до офіційної статистики, яка містить демографічні, соціальні та економічні показники розвитку суспільства.

Крім Держстату, офіційну статистику збирають і поширюють інші державні органи. Інформацію про систему охорони здоров'я збирає Центр медичної статистики МОЗ, дані про банківську систему збирає та оприлюднює НБУ.

Користувачам часто важко знайти необхідну інформацію, бо немає єдиної налагодженої системи даних. Яке рішення?

Багато статистичної інформації, яка збирається з підприємств, є в базах державних органів – МВС, ДПС, Пенсійному фонді. Наприклад, всю інформацію про зайнятість населення і заробітну плату має Пенсійний фонд.

Дані щодо торгівлі можна взяти в податковій з чеків чи накладних. Важливо тільки налагодити інформаційну взаємодію між державними органами.

Зараз власники адміністративних даних не зобов'язані відкривати їх Держстату. Налагодження взаємодії залежить від його домовленостей з розпорядниками даних, що впливає на обсяг та своєчасність отримання інформації.

Необхідно на офіційному рівні закріпити обов'язок державних органів надавати статистичній службі всі дані, необхідні для підготовки офіційної статистики. Це прискорить процес збору та обробки даних, покращить їх якість і точність.

Крім того, органи влади повинні координувати свою діяльність, збирати та обробляти дані таким чином, щоби вони могли бути співставні між собою.

На початку 2020 року уряд оголосив, що планує скасувати близько 40% форм статистичної звітності підприємств. Наразі органи влади ще мають час для налагодження інформаційного обміну статистикою.

Проміжні результати показують, що цілком можливо відмовитися від деяких форм. Кілька звітів можна збирати не щомісяця, а раз на п'ять років. Ці кроки допоможуть зменшити навантаження на бізнес. У результаті виграють всі: і бізнес, і держава, і суспільство.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!