Виклики цифрової трансформації для Державного бюро розслідувань

Виклики цифрової трансформації для Державного бюро розслідувань

Як цифровізація допоможе підвищити ефективність роботи ДБР
Вівторок, 2 червня 2020, 08:29
глава Асоціації фінтех та інноваційних компаній України

Державне бюро розслідувань — відносно новий правоохоронний орган, створення якого було передбачено зобов’язаннями України при вступі до Ради Європи. 

З початку його роботи функції досудового розслідування почали поступово переходити від прокуратури до Бюро. Нещодавно, Указом Президента була затверджена його нова організаційна структура. 

А вже на початку червня відбулося довгоочікуване інтернет-голосування з обрання кандидатів до складу Ради громадського контролю — надзвичайно важливого елементу, який здійснюватиме цивільний контроль за діяльністю всього органу.

Та поряд із нарощеною потужністю у розслідувані проваджень (3000+ справ, 1000+  вироків), ДБР у звіті за 2019 рік відзначає провал у комплектуванні оперативних підрозділів, невиважену програму державних закупівель та відсутність прогресу у розвитку ІТ-інфраструктури та кібербезпеки. 

Реклама:

Ці виклики, що стоять перед командою Бюро у 2020 році, цілком реально може подолати новообрана Рада громадського контролю.

Вищевказані пункти накладаються на дві одвічні українські проблеми:

  • Тотальну недовіру громадян до державних владних структур, правоохороних органів, прокуратури, судової системи, тощо;
  • Корупцію, як "ракову пухлину" усіх підвладних верств держави.

Сьогодні весь світ переходить в діджитал. Історія з коронакризою лише прискорила цей процес. 

Тому дуже важливо надати правоохоронним органам можливість перейти від функції "гасіння пожеж" до попередження злочинів, тобто роботи на випередження. А це можуть дати лише нові технології, якими вже користуються зловмисники.

Надзвичайно важливими та потужними інструментами можуть стати:

  1. Система раннього реагування, яка буде базуватись на апробованих технологіях;
  2. Майданчик або "пісочниця" для тестування та адаптації цих технологій.

Варто розуміти, що сьогодні існує великий запит та необхідність впровадження інноваційних підходів, як в роботі, так і в комунікації Бюро. Для подолання вищеназваних фундаментальних проблем, ДБР має поставити собі на щоденну повістку застосування технологій, вже протестованих на ринку. Наприклад, таких як:

  • Великі дані та аналітичні висновки на їх основі;
  • Текстова аналітика;
  • Управління оперативними базами даних;
  • Вміння консолідувати інформацію з розподілених реєстрів;
  • Технології кібербезпеки;
  • Підвищення якості даних.

Ще одним ефективним рішенням може стати створення стратегії кооперації з фінтех-провайдерами (як вітчизняними, так і закордонними) з метою зменшення витрат на ІТ-інфраструктуру Бюро та суттєве збільшення використання інструментів аналітики. 

Окрім того, ефективними методами можуть стати:

  • Підготовка кадрів для роботи з сучасними технологіями (наприклад, методики виявлення злочинів за допомогою аналітики даних);
  • Створення зручного майданчику зворотного зв’язку з громадськістю та бізнесом;
  • Автоматизація роботи з відкритими даними.

Використання новітніх технологій вже давно є буденністю для розвинених країн. Наприклад, лише за один рік, ФБР зібрало 6 петабайтів даних. Це приблизно стільки ж, як 120 мільйонів заповнених кімнат з паперовими документами. 

Без ефективного аналізу таких неймовірних масивів даних правоохоронним органам було б неймовірно важко боротися зі злочинністю. 

І на це у них пішли роки. А ми вже можемо використовувати всі ці напрацювання, адже світ технологій сьогодні доступний, як ніколи, він немає кордонів.

Тож, налагодження правильного процесу трансформації, комунікації з громадянським суспільством та бізнесом та їхнє широке залучення допоможе повернути як довіру до правоохоронної системи, так і до фінансовому сектору. Це напряму вплине на розвиток економіки та залучення інвестицій в Україну.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: