Кінець газового кріпацтва

Кінець газового кріпацтва

Як буде працювати ринок газу в Україні та чому від цього найбільше виграє споживач
Четвер, 18 червня 2020, 16:14
голова Всеукраїнського галузевого об’єднання "Федерація роботодавців нафтогазової галузі"

Менш ніж за два тижні – з 1 липня – в Україні нарешті запрацює ринок газу для населення. 

10 червня профільний регулятор – НКРЕКП – прибрав одну з останніх перешкод на шляху цієї важливої реформи.

Зокрема Нацкомісія спростила процедуру переходу від одного постачальника газу до іншого. 

Як це буде працювати?

Зміна постачальника газу має відбуватися максимум за 21 день і з мінімальною бюрократичною тяганиною. 

Варто лише зайти на сайт альтернативного постачальника, вибрати пакет послуг, подати заявку на приєднання, а також завантажити копії документів (паспорт, ідентифікаційний код і платіжку від облгазу з ЕІС-кодом).

Після цього решту необхідних процедур новий постачальник здійснить сам. І для цього йому зовсім не потрібно буде тягнути нову трубу до того чи іншого споживача.

Адже в Україні зробили так званий анбандлінг облгазів (колись державних, а зараз — приватних). Облгази — суто оператори газорозподільних мереж. 

Тобто відповідають за доставку палива трубами й слідкують за їхньою безпекою. Саме ці компанії віднедавна виставляють людям платіжки "за доставку газу".

А газзбути, які формально відокремили від облгазів, уже безпосередньо продають газ споживачам і стягують сплату за газ, як товар.

Теоретично користуватися трубою могли й інші, альтернативні постачальники газу. Тобто продавати газ населенню мали змогу не лише газзбути. 

Однак на практиці облгази та газзбути історично діяли в кооперації, майже не допускаючи на ринок конкурентів.

Цьому сприяла регульована державою ціна на газ для населення – так зване ПСО. Вона не давала можливості конкурувати за споживача ціною, бо вона була фіксованою.

Крім того, газзбути максимально ускладнювали споживачам процес зміни постачальника. 

Інструментів вистачало: від банальної бюрократичної тяганини по кілька місяців – до сумнівних боргів через так звані температурні коефіцієнти. 

Більшість споживачів із ними не згодні. Але без їх сплати газзбути людей просто не відпускали. 

Споживачів фактично змушували й далі купувати паливо в газзбутів лише тому, що історично вони були в їхній абонентській базі.

Тепер це нарешті має змінитися. Ринок газу стане конкурентним, а сам газ – насамперед товаром.

У цій сфері тепер діятимуть правила, як і на ринку мобільного зв’язку чи інтернету. Там люди можуть самостійно обирати провайдера і пакет послуг. 

А якщо їм вони не сподобаються – перейти до іншої компанії, при цьому навіть не змінюючи сам інтернет-кабель чи номер мобільного.

Лише уявіть, якби було навпаки… Наприклад, щоб оператор мобільного зв’язку прив’язував свого абонента не вигідними пропозиціями та акціями, а сумнівними боргами. 

А інтернет-провайдер погрожував не лише відключити інтернет, а й відрізати кабель у під’їзді – аби ви не підключилися до конкурентів.

Чому ж такі історії українці роками терпіли в сфері газопостачання? Наприклад, у країнах Європейського Союзу газ, як товар, нічим не відрізняється від інших товарів чи послуг, наприклад, інтернету чи мобільного зв’язку.

Там принципи анбандлінгу, тобто розмежування функцій транспортування, розподілу та безпосередньо продажу товару, а також конкуренція на ринку газу давно існують. А з липня повноцінно запрацюють і в Україні.

Чому це важливо?

На ринку газу нарешті з’явиться чесна конкуренція. Тобто за споживача боротимуться вже не адміністративними, а ринковими методами. 

Людям пропонуватимуть кращу ціну, різні пакети послуг, варіанти пост- і передоплати тощо. Газопостачання нарешті стане справжнім сервісом.

Від скасування держрегулювання тарифів на газ виграють як пересічні споживачі, так і економіка в цілому. 

Ринкові ціни на паливо нині – низькі, як ніколи. А вільна конкуренція між постачальниками може знизити їх ще більше. 

Тож споживачам пропонуватимуть найвигідніші пропозиції й без державного контролю.

Крім того, поява та розвиток нових постачальників – це нові робочі місця та податки до держбюджету. А ще – прозорий облік газу та ліквідація різноманітних корупційних ризиків.

Для повної готовності до запуску ринку залишилося визначитися лише з постачальником останньої надії – компанії, що продаватиме газ тим споживачам, кому не захочуть продавати інші постачальники (наприклад, через борги). 

Саме постачальник останньої надії відповідатиме, аби такі споживачі не залишилися без палива. Відповідний конкурс уряд має провести найближчим часом.

Тож уже з 1 липня українці нарешті позбудуться так званого газового кріпацтва – історичної прив’язки до регіонального газзбуту. 

Споживачі зможуть вільно обирати, в кого та за яку ціну їм купувати паливо.

Звичайно, одномоментного переформатування ринку не станеться. Процес зміни постачальників і конкурентна боротьба триватимуть постійно. 

Але в цьому й є суть реформи. Україна нарешті виконає свою давню обіцянку західним партнерам, зокрема й МВФ – перейде до ринкових умов на ринку газу.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!